Віддати приміщення Кременецького краєзнавчого музею Богоявленському жіночому монастирю УПЦ (МП) планує виконавча влада Тернопільської області вже до кінця 2010 року. Працівники музею – одного з найкращих районних в Україні — переживають, що заклад можуть взагалі знищити.
Розпорядження “Про стан виконання Указу Президента України від 12 січня 2009 року №6/2009 “Про деякі невідкладні заходи щодо підтримки культури і духовності в Україні” та заходи щодо підтримки і подальшого розвитку культури і духовності в області” голова Тернопільської обладміністрації Михайло Цимбалюк підписав ще 2 липня 2010 р. Однак Кременецька райадміністрація досі не знає, як виконати це завдання, бо нового приміщення для музею немає, а на облаштування тих, що вже існують, немає коштів. А музей повинен переїхати упродовж 2010 р. Офіційно у названому документі йдеться, що таким чином збираються покращити матеріально-технічну базу закладу.
Отож проблема музею, яким кременчани гордяться, стала резонансною у місті вже втретє після 1934-36 рр. та 1990-х рр., коли монастир також претендував на ці приміщення. Щоправда, у першому випадку музею ще не було, а польська влада не проявляла ініціативи підтримати бажання православної обителі. У середині 1990-х рр. справа дійшла до Господарського суду Тернопільської області, який визнав, що підстав для передачі будівлі немає.
“Колектив виступає проти переселення, адже це означатиме знищення. Приміщень немає. Уже була зустріч з представниками влади і нам сказали, що ніхто нас переселяти не буде. Та хто знає, що буде після виборів”, – говорить директор музею Ольга Данилюк.
Керівник закладу пояснює, що з монастирем музей не конфліктує. Однак претензії Церкви на будівлю, за її словами, можна пояснити бажанням “завершити свій архітектурний комплекс”. І справді, головний шлях до монастиря проходить через арку у будинку музею.
“Первісно споруда музею не належала Церкві – її збудували на кошти Богоявленського братства, тобто громади, хоча у 1930-х рр. там справді діяла православна консисторія. Вже за радянської влади у будинку були шахтоуправління і навіть приватні квартири,” – каже О. Данилюк.
Як зазначає секретар музею Світлана Лящук, заклад уже пропонували перенести у школу “ДОСАФ” чи у школу №2, але ці приміщення — не пристосовані.
“Так, нас немає куди виселити – тільки на вулицю. Районна влада це розуміє, адже якщо Кременець залишиться без музею, то це вже все...”, – додає С. Лящук.
І справді, у Кременецькій райадміністрації пояснюють, що краєзнавчий музей переселити наразі нікуди. Для вирішення складної ситуації створили особливу комісію з місцевих фахівців та представників самоврядування.
“Є два варіанти: звести новий будинок, або переселити в якесь інше приміщення. Нового немає, а для облаштування уже наявних потрібні кошти. З іншої сторони, теперішні приміщення закладу — теж аварійні. Місто готове безкоштовно виділити ділянку для спорудження корпусу музею. Будемо робити все для того, щоб зберегти музей,” – коментує перший заступник Кременецької райадміністрації Андрій Гуславський.
Через брак коштів, зазначають у райадміністрації, розпорядження голови обладміністрації до кінця року виконати складно.
“Однозначно, що будемо звертатися до обласної влади про виділення коштів для будівництва нових приміщень чи облаштування якихось із тих, що вже є. Наразі у нас коштів немає,” – пояснює А. Гуславський.
У Тернопільській і Кременецькій єпархії УПЦ (МП) прокоментувати плани Церкви щодо будівлі краєзнавчого музею не змогли.
“Я не знаю хто звертався щодо цього. Я не звертався,” – каже архиєпископ Сергій (Генсицький).
Незрозумілими залишаються і критерії відбору приміщення, яке збираються повернути Церкві. Адже якщо за відсутності коштів для переселення Кременецького краєзнавчого музею голова обладміністрації Михайло Цимбалюк підписав відповідне розпорядження, то, наприклад, у випадку повернення василіанського монастиря УГКЦ у с. Краснопуща у Бережанському районі з обладміністрації ченці отримують тільки відписки. Мовляв, зробити це неможливо – бракує коштів. За поясненнями кореспондент РІСУ звернувся до заступника голови Тернопільської обладміністрацї з гуманітарних питань Петра Гоча. Однак протягом двох днів роз’яснень отримати не вдалося. Як пояснили у приймальні посадовця, він перебуває на виїзді у районах.
Довідка
Початки Кременецького краєзнавчого музею сягають 1937 р., коли Франц Мончак і Здіслав Опольський зібрали першу експозицію місцевих старожитностей, переважно знахідок кам’яного віку на горі Куличівці. Виставка тоді помістилася у двох невеликих кімнатках.
Кременецький краєзнавчий музей почав діяти у теперішніх приміщеннях, що на вул. Шевченка, 90, з 1951 р. Наразі основний фонд музею нараховує 62 тис. одиниць збору. Площа експозицій – приблизно 670 кв. м. Штат працівників закладу – 22 особи. Протягом року Кременецький краєзнавчий музей відвідують у середньому 15 тисяч осіб. (за інф. директора музею Ольги Данилюк).