На Закарпатті УПЦ (МП) молилася за засновника ОУН Євгена Коновальця
В академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії УПЦ (МП) 23 травня православне духовенство відслужило заупокійну літію за загиблим від рук комуністично-радянського режиму провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгеном Михайловичем Коновальцем.
В академічному храмі імені святих Кирила і Мефодія Ужгородської української богословської академії УПЦ (МП) 23 травня православне духовенство відслужило заупокійну літію за загиблим від рук комуністично-радянського режиму провідника українських національно-визвольних змагань 30-х років ХХ ст. Євгеном Михайловичем Коновальцем. Про це повідомляє прес-служба УУБА-КаУ.
Літію очолив ректор УУБА та президент Карпатського університету імені Августина Волошина, Уповноважений УПЦ (МП) з питань вищої освіти і науки, професор, архимандрит Віктор (Бедь), якому співслужили протоєрей Ігор Ковальчук, керуючий прес-службою УУБА-КаУ, а також єромонах Ігор (Богдан), помічник ректора з духовно-патріотичного виховання академії та університету.
Довідка: Євген Коновалець народився 14 червня 1891 року в с. Зашківці Жовківського району Львівської області в учительській сім’ї. Закінчив Українську академічну гімназію, після цього навчався на юридичному факультеті Львівського університету, згодом став студентом Віденського університету.
Під час Першої світової війни у 1914 р. мобілізований до австрійської армії. У червні 1915 р. під час боїв на Маківці Коновалець потрапив у російський полон.
У 1917 році у Києві Коновалець сформував корпус Січових Стрільців, який вів запеклі бої проти більшовицьких військ. Будучи полковником армії Української Народної Республіки, він здійснив багато успішних військових операцій, завдав жорстоких поразок червоним окупантам.
Після поразки Визвольних змагань Коновалець у 1920 року скликає у Празі з'їзд українських старшин, на якому було створено Українську Військову Організацію (УВО).
У листопаді 1927 р. за ініціативою Коновальця на одній з нарад УВО створено єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28 січня — 3 лютого 1929 р. на Першому Конгресі Українських Націоналістів у Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця.
Діяльність Євгена Коновальця з розбудови ОУН, яка користувалась підтримкою української молоді,а його намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УРСР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві.
23 травня 1938 р. Євген Коновалець загинув у Роттердамі (Голландія) в результаті спецоперації, проведеної органами НКВД СРСР. Убивство Коновальця виконав співробітник НКВС Павло Судоплатов (пізніше — керівник розвідувально-диверсійного управління НКВС СРСР, генерал КДБ). Він зумів увійти в довіру до Коновальця, котрий вірив в існування в СРСР міцного підпілля. Це «нелегальне угруповання» й «представляв», за придуманою НКВД легендою Судоплатов під псевдонімом Павлусь Валюх. Про це інформували особисто Сталіна. У листопаді 1937 Судоплатова прийняв особисто Сталін і поставив завдання розробити план «нейтралізації» керівництва ОУН. Через тиждень у Кремлі Судоплатов доповів план Сталіну, керівнику НКВД Єжову та голові ЦВК УРСР Петровському. Останній заявив, що Коновальцю заочно винесено смертний вирок.
23 травня 1938 р. Павло Судоплатов передав у Роттердамі в кафе готелю «Атланта» вибухівку, закамуфльовану підривниками НКВС під коробку цукерок з українським орнаментом як подарунок «від друзів». Після того як коробка була перевернута у горизонтальне положення, вона вибухнула.
Похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі.
