Священик УГКЦ відкрив для дітей іконописну школу, щоб захистити їх від стресу війни
Про це повідомляє "5 канал".
Ідея іконопису у священика Івана Стефанишина виникла від початку бойових дій на сході, щоб відволікти дітей від страху і стресу. Відтоді почала формуватися своя школа, де нині навчаються понад пів сотні дітей різного віку.
"Іконопис – це є можливість, коли дитина, доторкаючись до мистецтва як іконопису, може говорити і виявляти те, що має в серці, через фарби, композицію, сюжет, все, що в неї є, і тим самим отримувати мир і спокій у своєму серці", – пояснює священик УГКЦ Іван Стефанишин.
Наставляє учнів сам священик. Деякі діти, поки не прийшли до школи, взагалі малювати не вміли. Серед них 10-річний Валерій.
"Це моя найперша ікона – Ангел-охоронець. Спочатку я перемальовував з паперу на папір. Своїми руками. А потім перебивав на це полотно", – розповів учень школи іконопису Валерій Кліпаченко.
"Я не знала, що вмію малювати фарбами. Мене запросили, я почала ходити, мені це так сподобалось, і я вже вирішила, що буду писати ікони. По деталях, потрошку виходить. Але це багато часу треба. Є хто швидше, я довше обираю, пишу ікону довго", – каже учениця іконопису Дар'я Семенюк.
У класичному варіанті ікони пишуться на липових дошках. Діти ж вчаться працювати як на дереві, так і на тканому полотні чи папері.
"А ми виходимо з різних підручних деколи засобів. Наприклад, ця дуже цікава дощечка складається з багатьох частинок, вона в первинному призначенні виготовлена для гірської лижі, яка по своїй суті є дуже міцною", – розповідає о.Іван Стефанишин.
Пишуть ікони і на камінцях. Цю річкову гальку для іконопису отець Іван привіз зі Львівщини, звідки родом.
"Ностальгійно мене до свого батьківського дому приводить. Але разом з тим камінь – це завжди така символіка чогось міцного, незламного, як і наш український народ", – каже священик.
Не всі учні школи могли собі дозволити придбати матеріали для іконопису. Ці витрати взяв на себе благодійний фонд "Карітас-Бердичів". Тепер іконописна школа стала особливістю Ружинської громади, вважають у сільраді.
"Дуже добре те, що в нас є такий гурток, який прищеплює саме добро, віру, культуру ще з раннього дитинства. В дітей завжди горять очі, вони проводять неодноразові виставки, тут зацікавлені не лише діти, а й самі батьки", – зазначає голова Ружинської селищної ради Людмила Біляк.
