Невідоме Олесько: архангел Михаїл, сатана-рептилоїд та «москвофіли»

Невідоме Олесько: архангел Михаїл, сатана-рептилоїд та «москвофіли» - фото 1
Олесько уславлене знаменитим замком та монастирем капуцинів. Трішки менше — костелом Святої Трійці (XV століття). Церква Успіння Пресвятої Богородиці теж симпатична, але архітектурно є типовим неовізантійським храмом кінця ХІХ ст., яких чимало в містечках і селах Галичини.

На знаменитий замок поталанило помилуватися лише здалеку - фото 85582
На знаменитий замок поталанило помилуватися лише здалеку

 

Запланована подорож Золочів-Підгірці-Олесько виявилася вдалою лише відносно перших двох локацій. До Олеська автор дістався коли на годиннику було 17:15. Каса ж закрилася о 17:00 і охорона ні під яким приводом не захотіла пускати запізнюхів на територію. Мовляв, мали би квиток – могли би швендяти замковим парком та околицями хоч до сутінок, а так – звиняйте. Слізні прохання, — що ми проїхали заради замку понад дві сотні кілометрів — не допомогли. «Ведеться відеоспостереження, — розводили руками ті, — Ми б залюбки, але нас за таке жорстоко покарають. Тож – ні…»

Монастир взагалі практично недоступний для туристів - фото 85584
Монастир взагалі практично недоступний для туристів

 

З омріяним монастирем теж виявилося все дуже кепсько. Він, виявляється, взагалі закритий для відвідувачів і відкривається лише на фестивалі. Територія костелу теж виявилася на замку і цією пам’яткою довелося милуватися лише через решітку брами. Гарна така решітка, високохудожня.

Оглянути костел теж не вийшло… - фото 85583
Оглянути костел теж не вийшло…

 

Будь-яка неприємна ситуація, якщо дуже файно пошукати, завше приховує у собі щось хороше. Так сталося й в Олеську. Завдяки тому, що з оглядом головних пам’яток не склалося, вдалося ознайомитися з практично невідомим загалу, але від того не менш цікавим об’єктом – старим християнським цвинтарем. Правда, й там не обійшлося без крапельки дьогтю — знимкувати пам’ятники довелося проти сонця, що досить сильно відбилося на якості світлин.

З вулиці біля цвинтаря можна помилуватися на замок - фото 85585
З вулиці біля цвинтаря можна помилуватися на замок

 

Старий міський цвинтар Олеська розкинувся при самій головній дорозі, десь за кілометр з «хвостиком» від замку та займає територію близько півтора гектари.

Він виявився одним із найцікавіших містечково-сільських некрополів серед кількох десятків бачених автором до того. Місцеві фігури-пам’ятники дійсно вразили. Тут маємо як примітивні, але душевні вироби народних умільців, які ніколи й не чули про пропорції людського тіла, так і продукцію досвідчених майстрів. Сюжети теж різні — як широко поширені, так і нечасті.

Один з місцевих Архангелів Михаїлів (кінець ХІХ ст.). Дуже приємна народна скульптура - фото 85586
Один з місцевих Архангелів Михаїлів (кінець ХІХ ст.). Дуже приємна народна скульптура

 

На цвинтарі (з замком, нагадаємо, – не склалося) нарешті поталанило близько ознайомитися з фортифікаційними спорудами Олеська. Тут є ділянка земляного валу, що колись оточував середмістя. Це навіть зафіксоване в назві вулиці, що тягнеться вздовж кладовища – Валова.

Давній вал досить гармонійно вписався в структуру старого некрополя. Він не лише виконує роль огорожі, але й став основою для цілої низки гробівців-мавзолеїв, вбудованих у його насип.

На задньому плані – вал з гробівцями. На передньому – фігура Божої Матері. Добре видно, що скульптор про анатомію мав дуже приблизні уявлення - фото 85587
На задньому плані – вал з гробівцями. На передньому – фігура Божої Матері. Добре видно, що скульптор про анатомію мав дуже приблизні уявлення

 

З усього багатства місцевих фігур-надгробків зупинимося лише на найцікавіших.

В першу чергу виокремимо надгробок з короткою епітафією: «Ту спочивае Алексей с Іакобиѣнски. Пр[ожил] л[іт] 37. 1888».

Пам’ятник увінчує фігура Скорботного Ісуса. Сюжет не такий вже щоб унікальний, але й не частий. Дуже не частий.

Скорботний Ісус - фото 85588
Скорботний Ісус

 

Якщо зображення Спасителя, Матері Божої, святої Ганни чи святого Миколая прикрашають чи не кожен старий західноукраїнський цвинтар, то сумний Спаситель на небесному троні швидше виключення. Зокрема, у Львові маємо лише два випадки вживання цього зображення у якості надмогильного пам’ятника. В першу чергу це Скорботний Ісус, який увінчує знамениту каплицю-усипальницю Боїмів (наразі він знятий та знаходиться на реставрації). Інший пам’ятник широкому загалу практично невідомий. Йдеться про колону з датою 1761 на капітелі та зі Скорботним Ісусом наверху. Вона ховається серед насаджень та стихійних смітників на вулиці Зеленій, 251. Колись тут був чумний цвинтар, де ховали жертв моровиці.

Скорботний Ісус з Олеська - фото 85589
Скорботний Ісус з Олеська

 

Вік «Скорботного Ісуса» з Олеська не такий поважний, як у львівських фігур. Але тут маємо одну дуже цікаву деталь, що приховує у собі потужний пласт історії.

Стовп, на якому сидить місцевий Спаситель, прикрашає митецьки виконаний барельєф. Він цікавий не стільки якістю виконання (інші – досить примітивні), скільки сюжетом.

Практика зображувати на надгробках святих, чиє ім’я носив небіжчик, досить традиційна. Тож у тому, що на надгробку пана Олексія бачимо однойменного святого — нічого дивного немає. Цікавим і важливим є ЯКИЙ саме св. Олексій зображений.

Святий митрополит Олексій (Московський) - фото 85590
Святий митрополит Олексій (Московський)

 

Зазвичай у таких випадках маємо зображення преподобного Олексія, Чоловіка Божого – ранньохристиянського святого шанованого як Західною, так і Східними Церквами. Натомість в Олеську ми бачимо досить рідкісного для некрополів Галичини святого митрополита Олексія (Бяконта). Цей знаний московський святий передовсім шанується на Росії і є одним з найповажніших в пантеоні «русского міра».

Дуже коротка довідка:
Майбутній святий народився наприкінці XIIІ століття у Москві в родині чернігівського боярина Федора Бяконта. На 20-му році життя він прийняв постриг в Московському Богоявленському монастирі і прийняв чернече ім’я Олексій.
Від 1340 року Бяконт завідував судовими справами церкви при дворі московського митрополита Феогноста. У 1352 р. Олексія возвели у сан єпископа Владимирського і Суздальського, а 1354 року Вселенський Патріарх Філофей затвердив його «архиєпископом Києва й великої Русі з титулом всечесного митрополита й екзарха».
Олексій, як палкий патріот Москви, чимало зробив для розбудови Московської катедри. Також він активно протистояв спробам руських (українських) єрархів вирватися з під влади «Першопрестольної», передовсім це стосувалося представників ліквідованої 1347 року Галицької митрополії та православних структур, що створилися на теренах Великого князівства Литовського. Нагадаємо, що тоді ВКЛ активно змагалося (аж до воєн) з Москвою за спадщину Русі.
Після смерті Великого князя Івана II Красного Олексій став опікуном його малолітнього сина Дімітрія (у майбутнього відомого як Донського).
За Івана Красного та Дімітрія Донського Олексій фактично керував усією зовнішньою політикою Великого князівства Московського.
По факту Олексій Бяконта став одним з творців, як Московської Церкви (у сучасному, абсолютно заполітизованому формі), так і московської ж державності у цілому.


Зображення московського святого є яскравою ілюстрацією до ситуації, що склалася в Галичині у 70-80их роках позаминулого століття. Саме у цей час на її теренах набуває популярності рух так званих «москвофілів», а тогочасне Олесько і околиці стають одним із «ядерних» районів шанувальників великоруської ідеї.

Зокрема, про популярність ідей «москвофілів» на Олеськівщині красномовно свідчить наступний факт. Йосиф Красицький (один з головних провідників тогочасного «мосвофільства») тричі обирався послом (депутатом) Галицького сейму (елекції 1867, 1870, 1877 років), саме по округу, що включав у себе Олесько.

Не помилимося, якщо скажемо, що Олексій з Олеська був не лише пересічним шанувальником «москвофілів», але й активним членом цього руху.

Запам’яталися й місцеві фігури, що зображують, як св. Архенгел Михаїл попирає переможеного Сатану. Сюжет в некрополістиці не настільки популярний, як Божа Мати чи св. Миколай, але й не настільки рідкісний, як «Скорботний Ісус».

Сатана з Богданівки - фото 85591
Сатана з Богданівки

 

До відвідин Олеська в рейтингу фігур «Св Архангел Михаїл & Сатана» в автора беззаперечним лідером була скульптура з села Богданівка, що біля Підволочиська на Тернопільщині. Головним чином завдяки Сатані, який розслаблено лежить під сандалею Архангела і з філософським та умиротвореним виразом обличчя дивився кудись у далечінь. Мовляв, — от і добре, бо вже набридло оті злодіяння чинити, — тепер хоч відпочину…

Тепер автор вагається яка з двох композицій може вважатися найкращою.

Якщо фігура з Богданівки зроблена рукою майстра з певною художньою освітою, то в Олеського «колеги» – відвертий народний наїв якогось самоука.

У Олеського Св. Михаїла посмішка Мони Лізи - фото 85592
У Олеського Св. Михаїла посмішка Мони Лізи

 

Богданівський архангел – відсторонений та холодний. А один з Олеських – як і личить «народним» святим – усміхнений та по-домашньому теплий. Його посмішка навіть дещо нагадує знамениту посмішку Джоконди. Сатану він вражає чи то голоблею, чи то банальним дубцем. Не виключено, що митець чесно намагався зобразити спис, але у нього не дуже вийшло.

Сатана тут схожий на дитинча тірекса - фото 85593
Сатана тут схожий на дитинча тірекса

 

Місцевий Сатана теж заслуговує на увагу. Він тут схожий чи то на дитинча тиранозавра, чи то на дрібного рептилоїда. Подібних досі бачити не доводилося.

Цвинтарна капличка - фото 85594
Цвинтарна капличка

 

Більшість інших фігур типові для Галичині і відрізняються від пам’ятників з інших цвинтарів хіба що стилістично. Тут варто згадати місцевого святого Франциска. Зазвичай цього святого зображують безбородим, а в Олеську він має непогану таку бороду.

Божа Мати - фото 85595
Божа Мати

 

Скорботна жінка біля хреста – надзвичайно поширений сюжет, але тут маємо симпатичний зразок наївної народної скульптури - фото 85596
Скорботна жінка біля хреста – надзвичайно поширений сюжет, але тут маємо симпатичний зразок наївної народної скульптури

 

Цвинтар та вал - фото 85597
Цвинтар та вал

 

Досить рідкісний зразок оформлення постаменту - фото 85598
Досить рідкісний зразок оформлення постаменту

 

Святий Франциск з бородою - фото 85599
Святий Франциск з бородою

 

Будете в Олеську – не забувайте, що це не лише знаменитий замок і монастир. Старий некрополь не менш цікавий і мало кого залишить байдужим.