«Нове завдання для Церкви – поєднати Єрусалим, Афіни і Рим у новому культурному синтезі», – філософ Джордж Вайґель

Надзвичайні досягнення блаженного Папи Івана Павла ІІ показують, що такого поняття, як «історична неминучість» не існує. Ситуація не мусить бути такою, якою вона є, - криву історії можна зігнути в більш людському напрямку.

Таку думку висловив автор бестселерів про Папу, всесвітньовідомий філософ Джордж Вайґель на міжнародному симпозіумі «Церква у ХХІ столітті: виклики служіння у глобалізованому світі», що відбувся 5 липня в Українському католицькому університеті. Про це повідомляє прес-служба УКУ.

У рамках симпозіуму видавництво університету презентувало переклад нової книги Вайґеля  «Кінець і початок: Папа Іван Павло ІІ – перемога свободи, останні роки та спадщина», яка стала продовженням і доповненням бестселера «Свідок надії». За словами філософа, західний світ пройшов через глибоку антропологічну кризу: «Цю кризу Папа вважав засадничою і підставою усіх жахіть ХХ століття. Революція сумління, яку він започаткував, повалила найбільшу тиранію світу. Цього Кароль Войтила досяг, розмовляючи не про політику, економіку, філософію, а про істину людини».

На думку Джорджа Вайґеля, західна цивілізація досягла того моменту, коли вичерпує свої останні духовні та культурні ресурси: «Те, що ми називаємо "західною цивілізацією" вийшло із плідної взаємодії Єрусалима, Афін і Рима, тобто з біблійної релігії, грецького раціоналізму і людського права. У ХІХ столітті висока західна культура відкинула Єрусалим. Видається, що наступними будуть Афіни».

Відповідно, якщо забрати юдеохристиянське розуміння того, що Бог дав людині фундаментальний розум, то розум починає сумніватися у своїй здатності знати істину. «У кращому випадку є твоя і моя істина, але немає абсолютної, що приводить до падіння верховенство права». Тому філософ окреслює нове завдання для Церкви – знову налагодити зв’язки і поєднати Єрусалим, Афіни і Рим у новому культурному синтезі, що дасть людству нове розуміння свободи.

«Український католицький університет має глобальне значення: те, що тут будується, впливатиме на всю світову культуру та Католицьку Церкву, – підсумував він. – Я вдячний колегам за те, що вони переклали мою праці українською мовою. Сподіваюсь, це допоможе вам у побудові вільного і доброчесного суспільства тут, в Україні».

Спікерами міжнародного симпозіуму також стали: владика Борис (Ґудзяк), ректор УКУ, єпарх Паризької єпархії УГКЦ; Мирослав Маринович, правозахисник, публіцист, релігієзнавець, проректор із питань призначення та місії УКУ; Віктор Єленський, професор УКУ, доктор філософських наук, президент Української асоціації релігійної свободи; Олег Турій, проректор із наукової роботи УКУ, завідувач кафедри історії Церкви УКУ.