Олександр Мороз в черговий раз проявив своє лицемірство
Юрій РЕШЕТНІКОВ, канд. філос. наук
Як відомо, 20 жовтня відбулася зустріч членів Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій з головою Верховної Ради України О.Морозом. За повідомленнями інформагенцій, під час зустрічі він підкреслив, що парламент налаштований на співпрацю із конфесіями, тому що, як він зазначив, звертаючись до керівників Церков і релігійних організацій, «за вами стоять віруючі, а ставлення до діяльності релігійних спільнот з боку держави має бути поважним.»
Нагадаємо, що 17 жовтня, тобто за три дні до зустрічі, це не завадило «Антикризовій коаліції» Верховної ради, зокрема фракції Соціалістичної партії, рішуче виступити проти законопроектів, спрямованих на поновлення права релігійних організацій на постійне користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності. Причому саме представник Соцпартії М.І.Садовий висловився щодо того, що віра – це, мовляв, лише стан душі, для якого непотрібна земля, а релігійні структури використовують в своїх інтересах цей стан, а тому парламент не повинен сприяти їхній діяльності. Так само як і інший його однопартієць С.Бульба заявив, що в жодному випадку не можна підтримувати вказані законопроекти. Відповідно, як відомо, фракція Соціалістичної партії, головою якої є О.Мороз, практично в повному складі не підтримала їх, чим сприяла відхиленню законопроектів, знехтувавши позицією керівників Церков, висловленою останніми у листах до керівників фракцій і особисто О.Мороза.
Таким чином, на словах роздаючи обіцянки сприяння Церквам і релігійним організаціям, насправді О.Мороз та Соціалістична партія, яку він очолює, залишаються байдужими до потреб мільйонів віруючих громадян України.
Крім того, за наявною інформацією, під час зустрічі О.Мороз поставив у пряму залежність питання підтримки проекту нової редакції Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», над яким працює робоча група Мін’юсту за участю представників Церков і релігійних організацій, із підвищенням статусу Державного департаменту у справах релігій.
Нагадаємо, що останній є спадкоємцем Державного комітету України у справах релігій, який був навесні 2005 р. ліквідований указом Президента України. Причинами ліквідації стали непоодинокі випадки адміністративного тиску з боку зазначеного органу на керівників релігійних організацій, особливо під час виборчої кампанії 2004 року, а також недоцільність існування Держкому в умовах демократизації суспільного життя. Простіше говорячи, такий орган у статусі центрального органу виконавчої влади потрібен лише для здійснення державного тиску на релігійні організації. Можемо припустити, що намагання нинішніх керівників Держдепу підняти його статус мають мало спільного із інтересами сприяння діяльності Церков і релігійних організацій, а також утвердження релігійної свободи в Україні. Так само, як і позиція О.Мороза щодо необхідності підвищення статусу вказаного органу, а практично поновлення сумновідомого Держкому, не має нічого спільного із його ж словами, сказаними на зустрічі з членами ВРЦ, щодо того, що «ніхто не має права втручатися у діяльність Церкви».
При цьому абсолютно незрозумілою є згода керівників Церков із поновленням Держкому. Чи це є прояв нашої слов’янської туги за «сильною рукою»?
І останній штрих. Говорячи про свою готовність всіляко сприяти розв’язанню нагальних для Церков і релігійних організацій питань, голова Верховної Ради водночас заявив про недоцільність ухвалення законопроекту В.Стретовича щодо надання релігійним організаціям права на заснування загальноосвітніх навчальних закладів. Нагадаємо, що на сьогодні релігійні інституції, на відміну від фізичних осіб та громадських організацій, не мають цього права, що є проявом їх дискримінації порівняно із іншими суб’єктами права, а також суперечить бажанням мільйонів віруючих батьків. Також варто нагадати, що саме О.Мороз виявився противником внесення вказаного законопроекту взагалі до порядку денного поточної сесії Верховної Ради і лише наполегливість В.Стретовича призвела до все ж таки включення його до порядку денного, всупереч позиції О.Мороза.
Отже, порівнюючи слова О.Мороза та його реальні справи, чомусь згадується попередження Спасителя щодо тих, «що приходять до вас в одежі овечій, а всередині хижі вовки». Християни, будьте пильні.
