Орденоносець УПЦ МП взяв участь у Синоді РПЦ, який схвалив агресію проти України
Як зауважує чернівецький релігієзнавець д-р Олександр Бродецький, на фотографії зі Синоду видно, що митрополит Кантарян займав місце праворуч від Патріарха Кирила Гундяєва, який очолював засідання.
Синод прийняв до відома документ XXXIV Міжнародних Різдвяних освітніх читань, які відбулися наприкінці січня 2026 р. у Москві. У ньому серед іншого йде схвалення «СВО», яка подається як «збереження духовної та культурної єдності Святої Русі».
«Сьогодні, коли Росія знову проходить через складні випробування, пов'язані з проведенням спеціальної військової операції, учасники Читань підкреслюють, що мова йде не тільки про захист кордонів країни, а й про збереження духовної та культурної єдності Святої Русі. Самовіддане служіння військового духовенства знаходить глибокий відгук у серцях воїнів. Віра стає для бійця внутрішньою опорою, що допомагає долати страх, зберігати самовладання в критичних ситуаціях і з гідністю виконувати свій військовий обов'язок», — записано у розділі «Взаємодія Церкви зі збройними силами та правоохоронними органами».
«Той, кого митрополит Онуфрій Березовський уже під час повномасштабної війни нагородив ДВОМА орденами за заслуги перед "У"ПЦ - буковинець родом, громадянин Росії та очільник частини Російської Церкви у Молдові Владімір Кантарян - сьогодні 12 березня 2026 р. знову працював у Москві: засідав у Синоді під головуванням благословителя війни Гундяєва й робив разом з іншими рашистами "одобрямс" гундяєвським паперам, зокрема, підсумковому документові одного з рашистських форумів, котрий відбувався в Раді Федерації Росії, і головували на якому Валентина Матвієнко і Кирил Гундяєв, — прокоментував подію науковець. — Як співається в одній пісні: "Питання є? Питань - нема..."».
У коментарі РІСУ Бродецький підкреслив, що окремі заяви митрополита Кантаряна про засудження війни, які він раніше робив, «украй половинчасті і не виказують його справжньої позиції. Бо "засуджувати" війну і постійно повертатися до "компанії" головних агітаторів за війну - це, по суті, підтримувати дії агресора. На світлинах із засідань Синоду, де Кантарян працює регулярно впродовж усіх років війни, він часто цілком задоволений, усміхнений і дружній щодо своїх злочинних "співбратів" архиєреїв з Росії. Украй цинічно і те, що Кантарян користується дипломатичним паспортом країни-агресора. Принаймні у цьому він зізнавався публічно у 2023 р. А у 2024 році він благословляв паломництво військових капеланів Молдови у головний храм армії Росії, що свідчить про втягнення у практику мілітарної пропаганди. Митрополит Онуфрій не може цього всього не знати, а проте двічі "удостоїв" Кантаряна високих нагород - у 2022 р. і 2025 р.».
Він також нагадав, що нещодавно у Чернівецьку область приїздив делегований Кантаряном архиєрей Російської Церкви в Молдові Іоанн Мошнегуцу, який відвідував у селі Колінківці могилу Кантарянових батьків та заснований Кантаряном монастир і служив там спільно із священнослужителями УПЦ МП.
