В цей день згадується і прославляється зходження на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків.
В цей день згадується і прославляється зходження на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків.
Назву П‘ятидесятниці цей день отримав за старозавітним празником, який відзначався п ісля юдейської Пасхи в 50-й день. В цей день згадувався дар Синайського Закону, отриманого юдеями через 50 днів після визволення з єгипетської неволі і юдейський народ сходився до Єрусалимського храму з найвіддаленіших земель, щоб принести вдячну пожертву Господеві. Таким світлим днем став і християнський празник П’ятидесятниці, що у гимнографії закарбувався як празник, предвіщений старозавітніми пророками:
Перебувавши у невпинній молитві після празника Вознесіння, апостоли очікували сповнення слів «двох мужів у білій одежі», що «стали при них та й сказали: Галілейські мужі, – чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо» (Діян.1: 10). Тож незабаром учні впевнилися, що знову здійснилася Христова обітниця – сповнилися його слова, у дивний спосіб до апостолів зійшов Утішитель.
З голосним шумом в повітрі з’явилося багато вогняних язиків, які опустилися на голови апостол ів, але не обпікали, але світили неземним світлом. В цю мить відбулася не лише зовнішня, але й внутрішня зміна в душах Христових учнів –
Вогонь, що з’явився над головами апостолів став символом істини, просвітившої старозавітній закон світлом християнського вчення:
Ці слова, які щоденно виголошуємо на літургії, є символом подій у день П’ятидесятниці, коли в особливий спосіб було проявлено дар Святого Духа. Як тільки Божественний вогонь запалав в серцях апостолів, вони прославили Його на різних мовах, невідомих їм до цього часу, що налякало присутніх юдеїв:
Цей дар був необхідним для апостолів, що за Господнім промислом готувалися до майбутнього проповідування Євангельської Правди. Проте окремі юдеї, вражені дивним перетворенням учнів Христових, що були добре відомі як особи невчені і неосвічені, насмілились глузувати з них, кажучи, що «вони повпивалися молодим вином» (Діян. 2:13). Цей момент відображено у празничних піснеспівах:
Відповіддю на такі слова стала перша апостольська проповідь Петра, який вказав, що в цей день сповнилися давні пророцтва і завершилася ця велика справа спасіння людства, що виконав своїм земним життям і страстною смертю розіпнутий і воскреслий Господь Ісус Христос. Невипадково у стихирні цикли вплетено окремі стихи 50 псалма, що займає особливе місце у щоденних богослужіннях:
Так вустами апостола Петра звіщав Святий Дух – до чистих серцем і прагнувшим оновлення душі. Невипадково молитва до Духа Святого стала однією із найулюбленіших у християнському обряді:
Проповідь Петра вразила присутніх – в цей день покаялось і охрестилось «душ тисяч зо три» (Діян. 2 : 41). Так повним торжеством Святого Духа завершилась подія дня П’ятидесятниці. Зходження Небесного Утішителя стало завершенням того, що започаткував сам Христос – разом з апостолами людство стало спроможним до засвоєння тих Божественних дарів, які обіцяв Отець Небесний вибраному народу, які звіщав Син Божий, які приніс Дух Святий.
Зшестя Святого Духа для перших християн було такою радісною, урочистою й важливою подією, що цей празник вважався рівним празникам Пасхи і Христового Різдва. Св. Йоан Златоустий у проповіді говорить: «Преласкавий Бог сьогодні наділив нас великими дарами, що їх тяжко висловити словами. Тому всі разом радіймо й, радіючи, славімо нашого Бога…Бо що з того, що належить до нашого спасіння, не було нам дане через Св. Духа? Він нас звільнив з неволі, покликав до свободи, нас адоптував. З цього джерела випливають пророцтва, ласки, зцілення і все інше від Нього, чим Церква звикла прикрашатися». Ці слова відбилися у гимнографічній творчості празника:
З ІІІ ст. цей празник стає загально знаним, а в IV ст. св. Васил ій Великий уклав колінопреклонні молитви, які донині читаються на празничній вечірні. У VIII ст. особливу службу уклали св. Йоан Дамаскін та св. Козьма Маюмський.
Празник Зшестя Святого Духа називають найчастіше Днем Святої Тр ійці – в момент сходження Святого Духа на апостолів відкрилася незбагненна тайна третьої особи Пресвятої Трійці і вчення Ісуса Христа пр о Три єдиного Бога досягло довершеної ясності і повноти. Тому цей день здавна став вважатися днем народження Церкви Христа Спасителя, с отвореної не людськими тлумаченнями і роздумуваннями, але Божественною благодаттю.