Пам'ять про загиблих героїв: на Прикарпатті створили картину-оплакування
А оригінальну композицію, яка виставлена в музеї, створювали впродовж тижня усі охочі, які змогли розмалювати ескіз картини. Його було виставлено в центрі Івано-Франківська та в приміщенні музею.
Презентували «ПʼЄТУ» символічно в часі Страсного тижня.
«До створення композиції долучилося приблизно 20 людей, щодня інші. Серед них – родини загиблих героїв, волонтери, митці, музиканти, художники, студенти мистецьких вишів, — розповідає один з організаторів проекту художник-реставратор Валерій Твердохліб. – Головною ідеєю було відтворити картину Андрія Єрмоленка, на якій зображена Марія, яка тримає на руках українського воїна, що дуже знаково, важливо, актуально і потужно».
«Це сучасний іконопис, — зазначає він. — Так сталося, що в часі виконання нашої роботи загинув Геннадій Гаврилів, який створював інсталяцію «Крила» разом з Нікітою Тітовим, тому вона присвячена і йому. Також Марку Вуянку, сину відомої краєзнавці Марії Вуянко, яка теж долучилася до створення картини. І загалом, всьому нашому воїнству».
Головним ідеологом і натхненником проекту створення спільного художнього твору, присвяченого пам’яті героїв, став відомий художник Ярема Стецик, батько загиблого воїна Юрія Стецика.
«Ця ідея носилася давно, — каже пан Ярема. – Але визріла саме зараз як перетворення на спільну роботу, бо з’явилося багато бажаючих долучитися. Було кілька десятків пензлів, почерків, які залишилися, тому це особливо цінне. Зараз є Страсний тиждень, це емоційно маємо відчути, перейти той час скорботи і перевтілення, перетворення. І малювання картини — це була свого роду молитва, терапія».
Відома краєзнавця Марія Вуянко, яка нещодавно втратила на фронті єдиного сина Марка, з болем і сльозами розповідає, що твір, до створення якого теж долучилася, показує напевно найбільший біль Богородиці. І такий самий відчувають ті матерії, які зараз втрачають дітей. Це той найбільший біль, який відчувають мама і тато. Як зізналася пані Марія, їй дуже хочеться бути біля цієї роботи, бо вона для неї найсильніша з тих, які створили люди. «Хочеться бути разом з Ісусом і нашими синами, яких втрачаємо», — каже вона.
«Для мене ця картина стала такою сповіддю, присвятою батьку і особистою подякою. В принципі, можна сказати, ця картина є таким його образом для мене, тому що мій тато знаходиться на руках Марії», — ділиться, не стримуючи сліз, студентка Інституту мистецтв Аліна Соболь. Батько дівчини, герой-захисник, доброволець Ярослав Соболь, загинув на Бахмутському напрямку в 2022 році. Тіло героя досі на окупованій території. Як каже Аліна, подивитися композицію, до малювання якої долучилася в пам'ять про тата, вона обов’язково запросить маму і брата, теж військового.
А саму картину «ПʼЄТА» можна буде побачити в обласному музеї Івано-Франківська орієнтовно протягом року. Проте, як каже Ярема Стецик, якщо буде потреба і змога, її будуть виставляти і в Україні, і за кордоном.
