Парафія Святої Варвари – українське серце у Відні з часів Австро-Угорщини до сьогодні
Історія парафії Святої Варвари розпочалася майже чотири століття тому в самому центрі Відня, у столиці Австро-Угорської імперії, де молилися студенти. Потім кілька років вона стояла забутою, аж поки у церкві Святої Варвари з імператорського веління не почалося нове життя – українське.
Отець доктор Тарас Шагала, парох парафії Святої Варвари у Відні, розповідає у фільмі «Живого телебачення» про парафію так:
– До Австро-Угорської імперії приєдналася велика нова земля Галичина. І Марія Тереза передає закриту єзуїтську церкву в користування греко-католикам. У нас була церква і поруч семінарія, де вчилися та проживали студенти.
У 1784 році греко-католики отримали імператорський подарунок ‒ власну парафію.
Архів семінарії розповідає, що одного дня до семінаристів несподівано завітав тодішній цісар Австрії Йосиф ІІ. Він прийшов на обід до семінарії, подивився, скільки є семінаристів, що вони тут роблять, відвідав церкву, побачив, що є багато людей і протягом п'яти днів було засновано греко-католицьку центральну парафію. І так парафія Святої Варвари стала найстарішою греко-католицькою парафією поза межами компактного проживання греко-католиків.
Австрійська імператриця особисто опікувалася храмом. Вона особисто подарувала церкві унікальні рипіди та процесійний хрест із вишивкою своєї доньки Марії Антуанетти. А ще серед подарунків імператриці – напрестольне Євангеліє.
Тут довгий час перебували мощі святого Йосафата. Але через постійну загрозу знищення після Другої світової війни їх таємно перевезли до Риму. Сьогодні у церкві зберігається саркофаг та ризи святого Йосафата.
Також тут знаходиться образ святого Йосафата, який написала Софія Шептицька – мати митрополита Андрея Шептицького та Климентія Шептицького.
Церква Святої Варвари – це справжній літопис присутності українців у Відні: унікальні документи, метричні книги, листи та історичні спогади про життя парафії. Усе це кількасот років зберігає церковний архів.
– Це є дуже велике поле діяльності для дослідників, – каже о. Тарас.
Парафія переживала різні часи, але вона досі залишається українським серцем у Відні.
– Парафія Святої Варвари є класичною спільнотою спільнот, – вважає священник. – У нас є багато спільнот, які об’єднуються в одну велику релігійну національну і духовну спільноту українців у Відні.
Одним із важливих проєктів, яким спільно опікуються українська громада у Відні та парафія Святої Варвари –Українська суботня школа. Сьогодні її відвідує близько трьохсот дітей. На уроки рідної мови приїжджають діти навіть із сусідньої Братислави.
Парафіяльні приміщення – це стародавня велична будівля, з гарними колонами, яку називають у Відні «замком Гаррі Поттера».
Пан Ростислав Тис, один з організаторів Української суботньої школи у Відні, зазначає:
– Усі, що заходять сюди, дивуються і кажуть, що ніде такого не бачили, і це гарне приміщення мотивує дітей сюди приходити.
– Учні вивчають загальноосвітні предмети українською мовою, – розповідає Анна Крачковська, директорка Української суботньої школи у Відні.
– Це не лише школа, – додає пан Ростислав. – Ми стараємося, аби сюди приходили різні цікаві люди. Тут багато гуртків. Ось зараз можна почути, як хтось грає на саксофоні, фортепіано, а там далі – танці, малювання...
Крім того, весь час відбуваються різні заходи, вистави, концерти...
– Тобто тут є чим жити, – з гордістю запевняє він.
Отець Олег Ковтун, сотрудник парафії Святої Варвари, зазначає, що у парафії надзвичайно багато молоді і вона є дуже живою та активною. Вони свідомі того, заради чого вони тут є.
Українська громада спільно з церквою проводить численні творчі вечори, концерти, виставки. Тут є парафіяльний футбольний клуб – чемпіон світу серед діаспорних команд. А також традиція спільних прощ та екскурсій.
Також громада регулярно влаштовує акції на підтримку України.
Ростислав Бортник, архітектор, заради української громади перебрався до Відня із заходу Австрії:
– Мені бракувало спілкування з українцями. Також я це відчував у духовному церковному житті. Я переїхав сюди в суботу, а в неділю вже пішов до церкви. І за один день у мене з'явилося близько сорока нових друзів.
Парафія Святої Варвари приваблює не лише вихідців із Західної України і не лише греко-католиків.
Ось Олександр Ямковий – киянин:
– Я займаюся кавою і всім, що з цим пов'язано... Опинившись у Відні, мені було дуже комфортно, бо я тут розмовляв набагато більше українською мовою, ніж в Україні. Греко-католики стали дуже важливою частиною мого життя на самому початку, коли ми переїхали. Ця церква тут згуртувала навколо себе українців. Значна частина моїх друзів належить до церкви, це, зокрема, її служителі.
У парафії готують доброчинну каву – одні парафіяни печуть торти і роблять каву, інші – це купують. Вторговані кошти йдуть на благодійні проєкти в Україні.
– За останні роки ми придбали чотири машини швидкої допомоги, – розповідає о. Тарас, – підтримуємо сирітські будинки, часто збираємо кошти на лікування хворих воїнів АТО.
У Відні вчиться більше ніж тисяча українських студентів. Деякі з них є парафіянами Святої Варвари і навчаються у Віденській консерваторії, співають в опері. Тож парафія має два професійних хори.
Належить до парафії і відома солістка Віденської національної опери Світлана Кушплер:
– Мені просто поталанило, що я живу навпроти церкви Святої Варвари. Коли я сюди потрапила, одразу відчула себе вдома, – з теплотою розповідає оперна діва.
