Віра на Капітолійському пагорбі. Релігійний склад Конгресу США 119 скликання
Автори дослідження відзначають тенденцію до поступового скорочення частки християн у Конгресі впродовж останніх десяти років. Християни становитимуть 87% членів Сенату і Палати представників, які мають право голосу, на сесії Конгресу 2025-27 років. Це менше, ніж 88% на минулій сесії і 92% десять років тому. Загалом, під час засідання 119-го Конгресу буде 461 конгресмен-християнин, порівняно з 469 у попередньому Конгресі та 491 під час сесії 2015-17 років.
І все ж християни все ще складають левову частку Конгресу, що значно перевищує частку християн серед усього дорослого населення США, яка після кількох десятиліть спаду становить 62%. За дослідженням релігійного ландшафту у 2007 році дослідницький центр П’ю встановив, що 78% дорослих американців були християнами, а на початку 1960-х років, згідно з історичним опитуванням Gallup, ця цифра становила більше 90%.
Новий Конгрес також є більш релігійним, ніж населення в цілому, за іншим, пов'язаним з цим показником: майже три з десяти американців (28%) не належать до жодної релігії, тобто є атеїстами, агностиками або кажуть, що не вірять «ні у що конкретне». Але менше 1% Конгресу підпадає під цю категорію, з трьома релігійно незаангажованими членами, з яких два представники демократів і один республіканець. У той час як частка американської громадськості, яка не належить до жодної релігії, стрімко зросла за останні десятиліття (з 16% у 2007 році до 28% в нещодавньому опитуванні П’ю центру), відповідна частка в Конгресі залишається мізерною. До 119-ї сесії лише конгресвумен Кірстен Сінема із скликання 2011-2013 років ідентифікувала себе як невіруючу.
Розподіл за конфесіями
З 461 християнина у 119-му Конгресі 295 є протестантами, що на вісім менше, ніж на попередній сесії. Часткові історичні дані свідчать про те, що кілька десятиліть тому протестанти мали набагато більшу присутність у Конгресі, в тому числі 398 членів у 1961 році. Але за останні півтора десятиліття в шести з дев'яти останніх сесій було менше 300 протестантів. Тим не менш, вони продовжують складати непропорційно високу частку в 119-му Конгресі (55% членів) у порівнянні з дорослим населенням США (40%). Баптисти є найбільшою категорією протестантів у новому Конгресі — 75 членів (14,1% Конгресу). Наступними за чисельністю протестантськими групами у новому Конгресі є методисти (26 членів), пресвітеріани (26), єпископали (22) та лютерани (19). 101 конгресмен не вказав конкретну деномінацію, натомість давши широкі або розпливчасті відповіді, такі як «протестант», «християнин» або «євангельський протестант». Загальна тенденція за останнє десятиліття полягає в тому, що все більше американських представників і сенаторів дають такі відповіді.
У новому Конгресі також є 150 католиків, що на два більше, ніж у минулому скликанні. Проте це менше, ніж середня кількість католицьких депутатів за останні півтора десятиліття. Найчастіше, починаючи з сесії 2009-2011 років, кількість католиків у Конгресі становила 160 осіб.
Крім того, у новому Конгресі візьмуть участь дев'ять членів Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів (широко відомих як мормони). Це така ж кількість, як і на двох останніх складах Конгресу.
Сімдесят один член Конгресу не ідентифікують себе як християни, в тому числі 32 - юдеїв. Вони продовжують становити більшу частку Конгресу (6%), ніж дорослого населення в цілому (2%). У новій Палаті представників буде четверо мусульман, четверо індусів, троє буддистів і троє унітаріанських універсалістів. Двадцять один член нового Конгресу відноситься до категорії осіб з невідомою релігійною приналежністю.
Відмінності по палатах
Обидві палати 119-го Конгресу мають протестантську більшість, на відміну від дорослого населення США в цілому. Вони складають більшість як у Сенаті (59%), так і в Палаті представників (55% членів з правом голосу). Баптисти, найбільша протестантська підгрупа, складають дещо більшу частку в Палаті представників, ніж у Сенаті (15% проти 12%). З іншого боку, пресвітеріани складають більшу частку в Сенаті, ніж у Палаті представників (11% проти 3%). Те ж саме стосується єпископалів, лютеран і конгрегаціоналістів. Католики матимуть ширшу присутність у Палаті представників, ніж у Сенаті (29% проти 24%), тоді як усі шість православних християн — у Палаті представників.
Що стосується нехристиян у Конгресі, то євреї становлять більшу частку в Сенаті (9%), ніж у Палаті представників (5%). Всі мусульмани, індуїсти та унітаристи-універсалісти в Конгресі є членами Палати представників, як і єдиний член Конгресу, який ідентифікує себе як гуманіст. З 10 сенаторів, які ідентифікують себе з нехристиянською релігією, дев'ять є юдеями і один — буддистом.
Розподіл за партіями
Дослідження показує, що більшість демократів (75%) і майже всі республіканці (98%) в 119-му Конгресі ідентифікують себе як християни. Протестанти складають більшу частку республіканців, ніж демократів у Конгресі (68% проти 42%), тоді як католики складають більшу частку демократів у Конгресі, ніж республіканців (32% проти 25%). Всі дев'ять мормонів у Конгресі є республіканцями. Єдиний член Конгресу, який ідентифікує себе як месіанський єврей, також є республіканцем. З п'яти республіканців Конгресу, які не є християнами, троє є юдеями. Ще двоє не вказали свою приналежність.
З 66 конгресменів-демократів, які не є християнами, 29 — юдеї, четверо — мусульмани, четверо — індуїсти, троє — унітаристи-універсалісти, троє — буддисти, двоє — не належать до жодної релігії, а 20 не вказали свою релігію.
На 119-му Конгресі є 73 новоприбулих депутатів, і вони складають приблизно одну сьому частину всього складу Конгресу. Ці новачки менше ідентьифікують себе християнами, ніж чинні члени Конгресу (78% проти 88%). Вони також рідше ідентифікують себе як протестанти і частіше описують себе як «просто християн». Частка католиків серед новообраних не відрізняється від решти конгресменів. Щодо нехристиян, то євреї складають приблизно рівну частку серед новоприбулих і тих, хто повернувся до Конгресу. Серед інших нехристиянських членів Конгресу, обраних на перший термін, є по одному буддисту, мусульманину та індуїсту.
Таким чином, попри тенденцію останнього десятиліття до зменшення частки віруючих у Конгресі, частка релігійних депутатів все ж є надзвичайно високою, набагато вищою за частку релігійних людей в американському суспільстві загалом. Це свідчить про те, що релігійні переконання все ще є важливими для американців і впливають на політику. Одним із найяскравіших прикладів впливу моральних і релігійних переконань на політичні рішення у Сполучених Штатах ми бачили у вересні 2024 року, коли після довгої затримки, незважаючи на опозицію республіканців, спікер Палати Представників Майк Джонсон прийняв рішення про затвердження наступного пакету військової допомоги Україні.
