Патріарх УГКЦ відкрив у Римі міжнародну конференцію про Замойський Собор

10 листопада, 08:47
Католики
Патріарх УГКЦ відкрив у Римі міжнародну конференцію про Замойський Собор - фото 1
У соборі Святої Софії в Римі розпочала роботу конференція, присвячена Замойському Собору, яка триватиме 9-10 листопада у Папському східному інституті.

Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Патріарх Святослав з цієї нагоди відправив Службу Божу.

«Цією Літургією, – сказав першоєрарх, – ми розпочинаємо тут, у Римі, в соборі Святої Софії Премудрості Божої, певний простір наукової праці, слухання, а відтак якогось особистого досвіду і пережиття».

Замойський Собор 1720 року, за його словами, був тим моментом, коли всі відчували свою співвідповідальність за долю своєю матері-Церкви і зібралися разом. Був непростий час – час просвітництва. І наша Церква намагалася зрозуміти, як дальше впорядковувати, будувати і розвивати своє життя.

Міжнародну наукову конференцію до 300-ліття Замойського провінційного Собору організували Український католицький університет, Папський східний інститут та Католицький університет Америки за підтримки Фундації Омеляна та Тетяни Антоновичів.

У Божественній Літургії в соборі Святої Софії в Римі учасники конференції вознесли молитву за вічний упокій усіх учасників Замойського Собору.

Патріарх УГКЦ також згадав у заупокійній молитві професора УКУ Ігоря Скочиляса, який мріяв про цю конференцію.

Блаженніший Святослав подякував усім, які сьогодні зібралися тут, у Римі, щоб за допомогою сучасної об'єктивної наукової методології заглибитися у час та епоху Замойського Собору, щоб краще її зрозуміти, відчути, як тоді билося серце нашої Церкви. Усвідомити, який тоді вплив мав Замойський Собор не лише для київського унійного християнства, а й для інших східних католицьких Церков.

Довідка

Замойський Собор – локальний собор Київської унійної Митрополії, який відбувся в Замостю (нині територія Польщі) під головуванням митрополита Лева Кішки у 1720 році. Синод був проведений для покращення організації УГКЦ як реакція на наступаючу реформу російським царем Петром І Російської Православної Церкви, що на протестантський манер підпорядковувала Церкву політичній владі.