Патріарха Сербського засудили у Словенії за переслідування священика
Про це розповідає сербське видання Nova.rs.
Судовий процес було розпочато після багаторічного спору між колишнім парафіяльним священиком Любляни Желько Лубардою та керівництвом СПЦ.
Лубарда раніше оголосив, що, як юридичний представник церковної громади Любляни, він подав кримінальну скаргу проти колишнього настоятеля парафії о. Перана Бошковича за розтрату коштів за вказівкою тодішнього митрополита Йована Павловича.
За його словами, після цього він відмовився від прохань церковного керівництва відкликати заяву та змінити свої показання на користь Бошковича, через що протягом багатьох років зазнавав переслідувань. Лубарда також стверджує, що тодішній новообраний митрополит Загреба та Любляни Порфирій відіграв ключову роль у цих переслідуваннях.
Однак у Сербській Православній Церкві відкидають ці звинувачення. У заяві Священного Синоду СПЦ, яка появилася після оприлюднення рішення суду у Любляні, зазначено, що це «безпідставні судові позови», які протягом багатьох років подає позбавлений сану священик Желько Лубарда, і що призначення та переведення священиків є виключним канонічним правом компетентного єпископа.
СПЦ також стверджує, що ні Порфирій, ні його адвокат не були поінформовані про порушення справи, а також не отримали можливості висловитися щодо висунутих звинувачень, через що вони вважають, що розгляд справи відбувався з серйозними процесуальними порушеннями.
Синод також повідомив, що порадив Патріарху не оскаржувати вирок і не брати участі в судовому процесі, який він оцінює як політично вмотивований і спрямований проти Сербської Православної Церкви та її глави.
Видання Nova.rs дослідило як розпочався і розвивався цей конфлікт.
Він триває вже понад десятиліття і розпочався, коли Лубарда був парафіяльним священиком та юридичним представником церковної громади Любляни.
За його словами, за вказівкою тодішнього митрополита Йована Павловича він подав кримінальну скаргу проти тодішнього настоятеля храму Перана Бошковича за підозрою у фінансових зловживаннях у церковній скарбниці. Згодом Бошкович був остаточно засуджений за розтрату церковних коштів.
Лубарда стверджує, що після цього протягом багатьох років на нього чинився тиск з метою змусити його відкликати заяву та змінити свої показання на користь Бошковича, на що він відмовився. Він заявляє, що саме через це й почалися його переслідування в Сербській православній церкві, в яких, як він стверджує, ключову роль відіграв тодішній митрополит Порфирій.
Згідно з документами, Порфирій тоді ухвалив рішення про його переведення зі Словенії до Хорватії, у парафію в Копрівниці. Лубарда відмовився прийняти таке переведення, заявивши, що йому доведеться перевезти свою сім’ю до іншої країни і що таке рішення суперечить його трудовому договору в Словенії.
Після цього Порфирій наклав на нього заборону на здійснення священницького служіння та порушив проти нього справу в Церковному суді Загребсько-Люблянської єпархії за непокору своєму єпископу.
Церковний суд визнав його винним у відмові від послуху та призначив найсуворіше церковне покарання — позбавлення сану та повернення до мирянського стану. Це рішення згодом було підтверджено Великим церковним судом Сербської Православної Церкви в Белграді.
Водночас Лубарда подав позов до словенських судів щодо утисків на робочому місці, стверджуючи, що переведення було помстою за його участь у кримінальному провадженні проти Бошковича.
Пізніше Суд з трудових та соціальних спорів у Словенії ухвалив рішення, що Лубарда став жертвою переслідувань на робочому місці, визнавши, що протягом кількох років він зазнавав психологічного насильства, приниження та дискримінації. Висновки цього розгляду стали підставою для кримінальної скарги, після чого Районна державна прокуратура в Любляні висунула звинувачення проти Порфирія та Церковного муніципалітету Любляни у переслідуванні на робочому місці. На основі цього звинувачення суд у Любляні виніс згадане рішення.
Нагадаємо, Предстоятель Сербської Церкви під час візиту у 2025 році до Москви запевнив Патріарха Кирила та Путіна у своїй відданості російському режиму та Російській Церкві. Порфирій наголосив, що при всіх розділеннях у православ’ї Сербська Церква залишиться частиною «русского міра».
