Є у Коломиї на Прикарпатті старовинна дерев'яна церква Благовіщення Богородиці, збудована 1587 року. Храм належить до пам’яток архітектури національного значення області і є одним з найкращих зразків гуцульського сакрального будівництва. Він є пам’яткою архітектури Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Церква унікальна, звісно, що збудована без цвяхів, бо так колись робили всі дерев'яні храми — інакше би вони не стояли століття. Тут є образи, які намалював відомий український художник ХІХ ст. Теофіл Копистинський, а також церковні стародруки.
Поруч височіє дзвіниця старша за церкву — з 1578 р., а також символічна стрілецька могила та давній коломийський цвинтар.
"Наша церковця, як статна Красуня, яка, залежно від сезону, змінює своє вбрання, демонструючи його всьому Покуттю! Сьогодні вона, як Наречена, уквітчана снігом, а засніжене подвір'я, як мереживо, що огортає її!", — поетично і з великою любов'ю розповідає про храм настоятель о. Андрій Танасійчук.
"Наш храм є не лише окрасою, а перлиною Покуття. Його історичні дані сягають XVI ст. Є одна точна дата, яка збережена на зовнішній вивісці - старослов’янськими буквами зазначено — 1709 р.
До нашої святині люди їдуть звідусіль, щоб помолитися перед стародавнім іконостасом та намолиними іконами, що знаходяться у нашому храмі; перед образом Богородиці, що розв'язує вузли, попросити вирішення своїх негараздів, а святого Тадея, брата Господнього, та святу Ріту — за поміч у безнадійних обставинах".
"Запрошуємо кожного з вас відвідати найдавніший храм Коломиї, дізнатися його багату історію та історію походження стародавніх ікон. Побачити скільки роботи з реставрації храму вже зроблено за останніх два роки: це є зовнішні роботи ( 2019 р.) , внутрішні (2019 р - до тепер) та церковне подвір'я, яке є духовним місцем відпочинку кожного парафіянина та гостя храму (2020 р). А скільки ще плануємо зробити! Наш обов’язок - передати історичну цінність нашого міста нащадкам не лише збереженою, але зробити все для того, щоб реставруючи храм, зберегти його автентичність!", — наголошує о. Андрій і пропонує читачам РІСУ свій фоторепортаж.