Конференція римо-католицьких єпископів України відреагувала на оприлюднену Ватиканом декларацію Дикастерії віровчення «FIDUCIA SUPPLICANS» про душпастирське значення благословень.
Про це повідомляє сайт РКЦ в Україні.
Зазаначається, що у декларації підтверджується традиційне вчення Церкви щодо подружжя, однак поняття благословення одностатевих пар, чи також сакраментально неврегульованих пар може сприйматися як легалізація цих стосунків.
Продаємо нижче повний текст Комунікату Конференції римо-католицьких єпископів України:
Документ Дикастерії віровчення розглядає різні типи благословень, які можуть уділяти священнослужителі поза Літургією. Також документ наголошує, що літургійно благословляти можна лише того, хто хоче жити богоугодним життям і просить про благословення. Натомість розширює розуміння позалітургійного благословення, яке зазвичай уділяється всім людям, впроваджуючи можливість «благословення одностатевих пар». Саме ця можливість викликала бурю реакцій та непорозумінь щодо питань моралі і віровчення в Католицький Церкві щодо такого роду благословень.
А це тому, що поняття «благословення» багатьма сприймається як «дозвіл», особливо як «дозвіл на гріх». Хоча з цілого документу чітко видно, що немає «дозволу» чи «благословення» на гомосексуальне співжиття чи будь-яке життя у грісі, а також будь-якої зміни в традиційному вченні Церкви щодо подружжя, однак поняття благословення одностатевих пар, чи також сакраментально неврегульованих пар може сприйматися як легалізація цих стосунків.
Документ прагне підкреслити безмежну любов Бога до всіх людей, грішників в тому числі, і з цього приводу показати, що Церква не відкидає цих людей, а саме – осіб з гомосексуальними нахилами чи навіть діями. Проте, як здається, не дуже чітко видно в тексті розрізнення особи і її чину, милосердне прийняття цієї особи і виразна незгода на її гріх.
Водночас документ загострює увагу в основному на двох категоріях людей: тих, що живуть в сакраментально неврегульованих стосунках (чоловіка і жінки) та одностатевих пар. Таким чином, документ однаково трактує ситуацію сакраментально неврегульованих пар чоловіка і жінки та одностатевих пар. Одна і друга ситуація є перебуванням у стані важкого гріха, проте їх, як здається, потрібно розглядати окремо.
Вбачаємо небезпеку у неоднозначних формулюваннях, які викликають різночитання серед вірних. Нам забракло в документі того, що Євангеліє закликає грішників до навернення, і без заклику до залишення гріховного життя гомосексуальних пар, благословення може виглядати як схвалення. Однак наголошуємо, що документ неодноразово підкреслює, що благословення одностатевих пар в жодному випадку не є легалізацією такого співжиття, а вчення Католицької Церкви щодо Таїнства подружжя, яке є союзом чоловіка і жінки, залишається незмінним.