Після двох років депутатства у Київраді архиєпископ УПЦ відмовляється від участі у місцевих виборах

Намісник Києво-Печерської Лаври архиєпископ Павло (Лебідь) вважає, що священик таки не повинен бути в політиці, а має займатися тими справами, до яких його покликав Господь. Під час цьогорічної виборчої кампанії архиєпископ займається соціальними служіннями – збирає крупи для ветеранів та відвідує хворих. Про це він розповів 16 жовтня кореспонденту РІСУ Оксані Тупальській.

«Священик не повинен бути в політиці. Він повинен займатися тими справами, до яких його призвав Господь. Тобто проповідувати Слово Божественне та істинне, бути завершувачем тайн Христових, вести людей до царства небесного. Але сьогодні в такий непростий час приходиться і священику займатися політикою… От, наприклад, дадуть депутати 10 кубів газу. А хіба можна ними опалити храм? Це настільки безглуздо, бездарно. Сьогодні політики нічого в цьому не розуміють», – говорить архиєпископ Павло.

За словами владики, священики-депутати все ж отримують плоди від своєї праці. Це стосується виділення ділянок землі, відпрацювання деяких документів, навіть у судових рішеннях.

Архиєпископ Павел, який є одним із засновників Партії Регіонів, заявляє, що був і залишається у цій партії, зауваживши при цьому, що має власну думку на речі: «Я був в Партії Регіонів і я є. Я був її засновником – я, Микола Янович Азаров, Микола Васильович Рибак. Я маю свою думку. Я і сьогодні з владою в багатьох питаннях незгідний. Я це кажу і буду казати. Я не можу бути «фіфті-фіфті». Я священик в першу чергу».

За словами архиєпископа, було б дуже добре, якби при кожному міністерстві священик був радником: «І в міністерстві промислової політики повинен бути священик, який би займався промисловістю, в сільському господарстві, в міністерстві культури, освіти. Щоби не робили тих поганих помилок, які роблять на сьогоднішній день. Я поважаю тих людей, яких сьогодні багато – міністрів, і вже сьогодні не міністрів, у яких ніяка влада не могла знищити совість».

Архиєпископ Павел вважає, що головна політика полягає в тому, щоб робити добро, незважаючи на те, при владі людина, чи при служінні.