25 липня священики та вірні Південно-Антрацитового деканату традиційно зібрались у залі Святого Миколая у Примроуз, біля Майнерсвіл, штат Пенсільванія, на святкування Українського семінарійного дня. Починаючи ранніх 1930-х років, парафії деканату, які є найстарішими українськими католицькими парафіями в Сполучених Штатах Америки, проводять особливе святкування, щоб підтримати семінарію святого Йосафата у Вашингтоні, округ Колумбія.
Як повідомили РІСУ у Службі комунікації Філадельфійської Архиєпархії, з 1985 по 2021 рік Південно-антрацитовий деканат зібрав понад $ 1 000 000. Цього року, незважаючи на те, що не було звичних розважальної та дитячої програм, музики та танців, а продавали лише їжу на виніс, деканат, який налічує 12 невеликих парафій, зміг зібрати понад 15 000 доларів (зазвичай сума коливається від 45 до 58 тисяч).
Центральною подією Дня стала Літургія, яку очолив Митрополит Борис Ґудзяк, з яким співслужили священики деканату та ті отці, які нещодавно приїхали з України працювати в Архиєпархії. Спеціальним гостем став декан філософсько-богословського факультету Українського католицького університету у Львові отець Юрій Щурко.
"Хотів би подякувати усім священикам деканату та усім вам за збереження віри та підготовку цього дня », - сказав митрополит Борис у проповіді.
Він зосередився на постаті апостола Петра та довірі до Бога. “Чи можемо ми довіряти, коли навколо пандемія, а в наших родинах неспокій, коли тіло слабке, а дух знесилений, коли в місті небезпека, в суспільстві незгода, а в країні війна, коли бракує миру в серці? Чи можемо ми вірити, що Господь простягне нам свою руку?”, — зазначив він.
Архиєпископ наголосив, що між нами та Апостолом Петром є велика різниця, і ми маємо перевагу, адже знаємо, як закінчиться буря, про яку пише Євангелія і чим загалом закінчується історія Ісуса. "Якщо ми довіряємо Господеві, то нам вдасться перетнути озеро, ми можемо пройти через бурю нашого життя", — підкреслив він, закликаючи людей, які слухали, простягати руки іншим і допомагати їм вчитися довіряти Богу.
Отець Микола парох парафій в Шамокіні та Маріон-Гайтсн аголосив на вірності та свідомості вірних деканату. «Це феномен регіону. Вони намагаються відвідувати Літургію якомога частіше, часто приступають до Святих Тайн. З цього регіону є багато покликань до священства. Ці люди — це представники четвертого-п’ятого покоління, що народилося в США, але вони пишаються своєю спадщиною та пам'ятають про свою ідентичність», — поділився він.
Дорін Кушнер, яка раніше була вчителькою, а згодом працювала директоркою української католицької школи в Шамокін, пояснює це просто. "Ми виховувались в українській Церкві, і тому ми все ще сюди ходимо. Наші парафії невеликі, і ми знаємо один одного через різні заходи, які ми робимо разом", — каже Дорін.
Адріанна Курляк з церкви Святого Миколая в Мінерсвіллі допомагає як волонтер у багатьох церковних ініціативах. "Я відчуваю, що моє покликання молитися за священиків, і мені подобається робити все, що можу, щоб їм допомогти", - сказала вона.
"Це хороший день, і він дає мені надію на майбутнє", — зазначив Френк Перон, ще один з волонтерів, який бере участь в Українському семінарійному дні уже більше 30 разів.