Половина опитаних українців відносять себе до ПЦУ, - КМІС
Про це стало відомо з результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології, пише Інтерфакс-Україна.
50% респондентів зараховують себе до Православної церкви України (ПЦУ), ще 9% зараховують себе до православної церкви без конкретизації юрисдикції і ще 3% – до Української Православної Церкви Московського Патріархату.
16% назвали себе атеїстами, 6% зараховують себе до Української грекокатолицької церкви (УГКЦ), 2% до протестантів, 1% до римокатоликів, 2% до інших християнських церков, 1% сповідують юдаїзм, 4% вибрали інші варіанти, 4% було важко відповісти.
У 2020-24 роках 70-72% зараховували себе до православних, тобто в 2025 році їх частка знизилася (до 63%). Тенденція до зниження простежується і щодо ПЦУ (зростання з 34% у 2020 до 56% у 2024 році, потім зменшення), і щодо УПЦ МП (зростання до 18% у 2021 році, потім стабільне зниження). Частка тих, хто зараховував себе до УГКЦ, зросла до 9% у 2021 році, потім також знизилась. Найсильніше зменшилась частка тих, хто вважає себе "просто православним" без конкретизації юрисдикції – з 22% до 7%, потім зросла до 9%.
Натомість з 12% у 2024 році до 16% у 2025 році стало більше тих, хто вважаєте себе атеїстами (а порівняно з періодом до 2022 року їх частка подвоїлася – з 7-8% у 2020-2021 роках до 16% у 2025 році). В інших випадках статистично значущих змін не було.
В макрорегіональному розрізі скрізь найбільше респондентів вважають себе православними і скрізь серед православних більшість зараховують себе до ПЦУ, при цьому із заходу на схід стає більше тих, хто зараховує себе до УПЦ МП та атеїстів – до 10% та 21% відповідно на сході. Натомість на заході 19% зараховують себе до УГКЦ, 3% до РКЦ, в інших макрорегіонах – не більше 1%.
В розрізі віку атеїстів і агностиків серед молоді 18-29 років – 34%. Далі показник знижується до 19% серед 30-44 річних, до 16% серед 45-59 річних і до 12% серед 60+ річних.
Виконавчий директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що додаткові дослідження вказують на не дуже високий рівень релігійної обізнаності українців, і що багато людей погано розбираються у різниці між "ПЦУ" і "УПЦ", тому коли немає додаткової інформації вони схиляються до варіанту "просто православні", що фактично є еквівалентом "важко сказати" в ситуації невисокої поінформованості та невисокої важливості для респондентів. Також він вказав знищення довіри до церкви серед українців, а також що лише поодинокі респонденти говорили про нібито утиски УПЦ МП.
"Ми регулярно ставимо запитання про довіру інституціям, і, наприклад, у 2012 році 62% довіряли церкві (яка була лідером за довірою серед усіх інституцій). У 2025 році 44% довіряли церкві, 28% не довіряли і 28% мали невизначене ставлення… Третина молоді вважають себе атеїстами/агностиками, а дві третини православних не можуть назвати різницю між УПЦ і ПЦУ. Тобто це все свідчить, що роль релігії у житті багатьох українців є насправді не такою глибокою, як може здаватися, і цілком імовірно має інші, більш секуляризовані відтінки – наприклад, у контексті української національної ідентичності", – наголосив Грушецький.
Опитування проводилося з 19 вересня по 5 жовтня 2025 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) у всіх підконтрольних уряду регіонах України серед 2015 респондентів старше 18 років. Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищує 2,9%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але отримані результати зберігають високу репрезентативність.
