Повернення в спасительне лоно Церкви оживить безблагодатні дії розкольників — Предстоятель УПЦ
У Донецьку 28 вересня відбулося засідання комісії Міжсоборної присутності РПЦ з питань протидії церковним розколам та їх подолання. Під час засідання його учасники обговорили такі теми, затверджені президіумом Міжсоборної присутності: Богословський і канонічний аналіз сучасних розколів; Вироблення практичних рекомендацій із запобігання і подолання розколів; Прийняття в лоно Православної Церкви кліриків та мирян, що перейшли з розколу.
Крім того, як інформує прес-служба УПЦ, було розглянуте питання про церковне поминання тих, хто перебуває в розколі.
Очолив засідання Митрополит Володимир, Предстоятель УПЦ. Відкриваючи захід, він звернувся до присутніх з вітальним словом, текст якого подає прес-служба Донецької єпархії УПЦ. У ньому Предстоятель УПЦ наголосив, що «розділення і розколи — це рани на Тілі Христовому, яке є і Тілом Церкви». Він наголосив на актуальності питання вибору «рятівної дороги подолання розділення, яке веде до погибелі». «… повернення у спасительне лоно Церкви здатне вдихнути життя в позбавлені благодаті дії розкольників», — відзначив Митрополит Володимир.
За його словами, не потрібно роздумувати над тим, дійсні чи ні таїнства, здійснені в розколі. «Ми повинні ще і ще раз повторити думку, висловлену нашим співголовою високопреосвященнішим владикою Іларіоном на минулому засіданні: зовнішня форма таїнства, здійсненого в розколі, в разі повернення розкольників в лоно Церкви, наповнюється благодатною силою і вже не повторюється. Такий підхід може застосовуватися в разі реального прогресу в справі лікування розколу в Україні і торкатися перш за все питання про Таїнство Хрещення», — додав Предстоятель УПЦ.
У роботі комісії також взяли участь митрополити: Волоколамський Іларіон, Одеський та Ізмаїльський Агафангел; архиєпископи: Білгородський та Старооскольський Іоан; Білоцерківський та Богуславський Митрофан; єпископ Переяслав-Хмельницький Олександр, протоєрей Миколай Балашов та інші.
Засідання відбулося в закритому режимі, і, згідно з протоколом, робочі документи будуть в подальшому представлені на розгляд та затвердження Помісного Собору.