Православні та греко-католики 19 грудня святкують празник св. Миколая
Серед празників на честь святих на особливу увагу заслуговує вшанування св. Миколая – опікуна воїнів, подорожуючих, студентів, моряків та лучників. В Україні цей святий вважається покровителем та заступником дітей. За традицією, у ніч з 18 на 19 грудня діти очікують на подарунки від св. Миколай, які вони зранку знаходять під подушками, нечемні ж отримують різки.
У світі святий Миколай відомий під різними іменами: Міклаш, Йолопукі, Сейнт Ніколаус, Сантаклос, Фадер Крісмас, Пер Ноель, Сінтер Клаас.
Святий Миколай – єпископ Міри у Лікії, також відомий як Миколай Чудотворець за численні чуда, здійснені за його посередництвом. Народився Миколай у Малій Азії в місті Патарі наприкінці ІІІ століття у сім’ї багатих та віруючих християн. Миколая охрестили невдовзі після народження, що було непритаманне тодішнім часам. З дитинства Миколай відзначався побожністю та співчуттям до знедолених та бідняків. Будучи юнаком, Миколай переселяється до Міри, де єпископ висвячує його на священика.
Після смерті батьків Миколай отримує спадок, який роздає впродовж тривалого часу бідним. Усе життя Миколай присвятив справі милосердя для душі і тіла. Тому, як пише у книзі «Пізнай свій обряд» о. Ю. Катрій, ще за життя його називали «батьком сиріт, вдів і бідних».
Миколаю приписують руйнування язичницьких храмів, зокрема храму Артеміди. Також вважається, що Миколай брав участь у Першому Вселенському Соборі у Нікеї 325 року.
Упокоївся святий Миколай 6 грудня 345 року.
22 (9) травня святкується перенесення мощів святого Миколая з Міри до міста Барі (Італія). На честь святителя Миколая там побудували храм, який освятив Папа Урбан ІІ. На освяченні гробниці святого Миколая були присутні члени делегації Київської православної митрополії з благословення Митрополита Київського і Всієї Руси Івана ІІІ.
На українські землі культ святого Миколая приходить разом з християнством. У дев’ятому правилі Уставу київського митрополита Георгія (1072) згадується, що у день пам’яті св. Миколая відбувалося причастя. На українських землях зведено багато храмів на честь св. Миколая. Відомі чудотворні ікони з ликом святого Миколая. Розвинувся культ почитання святого Миколая у празничних піснеспівах та гимнографії.
В давнину на празник святого Миколая варили пиво, пекли печиво, скликали друзів, музик, читали молитви. На всій територій України влаштовували обіди на честь Миколая угодника з приготуванням пива й меду. На Поділлі господар мав пройти через подвір’я та дати худобі їсти, вважалося, якщо після цього першим до господи завітає чоловік, протягом року родину супроводжуватиме щастя й добробут. А от на Харківщині вшановували Миколая впродовж трьох днів, щоб забезпечити врожай на наступний рік тут варили кутю й узвар.
У сучасній Україні це свято найбільше чекають діти. На Західній Україні встановилася традиція написання дітьми листа, де перечислюються бажані подарунки. Свято містить у собі й виховну функцію, адже для того, щоб отримати бажані подарунки, дитина впродовж року повинна бути слухняною.
Детальніше про Свято Миколая Чудотворця читайте у матеріалі «Безмежна любов до нужденних, непоказна доброчинність та милосердя прославили святого Миколая у віках» .