Празник Христового Різдва

Празник Христового Різдва - фото 1
Празник Христового Різдва є одним із найулюбленіших в народі — ще тільки недавно нас відвідав небесний отець святий Миколай, як небо приготувало найдорожчий дарунок – народження Спасителя, який з’явився на землі у такий несподівано «людський» спосіб в бідній яскині

Празник Христового Різдва

Празник Христового Різдва є одним із найулюбленіших в народі — ще тільки недавно нас відвідав небесний отець святий Миколай, як небо приготувало найдорожчий дарунок – народження Спасителя, який з’явився на землі у такий несподівано «людський» спосіб в бідній яскині:

Празник Христового Різдва

Празник Христового РіздваМабуть саме тому празник народження Христа отримує щирий відгук у кожному серці і увінчується прославою Святого дитятка та його Пресвятої Матері у чисельних колядках, вертепах, у світлій радості дорослих та дітей. Це особливо дитяче свято, бо саме вони у дивний спосіб перебувають найближче до небесної дитини, у своїй відкритості та щирості прихиляючи небеса до маленьких сердець.

Різдвяні дні як ніколи гуртують родини, збирають за Святою вечерею найрідніших людей і довгі вечірні вечори спливають за щирою розмовою і співом колядок, у яких повторюється казковий, заворожуючий сюжет – зустріч з східними мудрими царями, простими і щиросердими пастушками, злим і жорстоким Іродом. І всі ці події набувають особливого містичного забарвлення, оскільки розгортаються під покровом ночі в осяянні яскравої зірки та співу ангельських хорів:

Празник Христового Різдва

І навіть дари, принесені трьома царями також наповнені таємничим змістом, що передвіщає майбутню славу малої дитини:

Празник Христового Різдва

Ще ніколи не відчувався такий тісний зв’язок між небом і землею, що свідчив про започаткування зовсім нового відліку часу — початку неминучих змін для всіх людей. Невипадково празничні читання розпочинаються першими словами Святого Письма —
Празник Христового Різдва,
які продовжуються у празничних піснеспівах:

Празник Христового Різдва

Народження Месії передбачається також у наступних читаннях, які засвідчують ще старозавітнє передбачення приходу на землю Спасителя:

Празник Христового Різдва

Саме заради людини та її спасіння зійшов з небес довгоочікуваний Месія:

Празник Христового Різдва

Празник Христового Різдва звіщає про наближення царства небесного, про здійснення обітниці і, ймовірно, це стало причиною тривалого поєднання празника Різдва разом із празником Богоявлення — хрещення Христа і початку сповнення Його місії на землі. У перші століття деякі Церкви, а передусім Західна, пов’язували не тільки празники Різдва та Хрещення Христового, але й поклін трьох мудреців, чудо в Кані Галилейській, чудесне розмноження хліба, а подекуди навіть і воскресення Лазаря, бо всі ті події свідчили про появу Бога на землі. Проте надмірне згромадження великої кількості подій поступово спричинилося до відзначення Різдва Христового окремо. Вирішальну роль у цій справі відіграли три великі Отці Східної Церкви: святий Василій Великий, святий Григорій Богослов і святий Йоан Золотоустий. Святий Василій Великий перший почав святкувати Христове Різдво 25 грудня в Кападокії між 371 і 374 роками, під його впливом святий Григорій Богослов запроваджує цей празник у Константинополі, а в кодексах імператора Теодосія (438) року і цісаря Юстиніяна з 535 року знаходимо закон про загальне святкування празника Христового Різдва.

Надалі службу празника Христового Різдва уклали найславніші візантійські гимнографи — Роман Сладкопівець, патріярх Герман, Андрій Критський, Йоан Дамаскін, Козьма Маюмський і патріярх Анатолій.

Зазначимо, що у текстах використовуються поетичні парафрази з грецької мітології, йдеться, зокрема, про мітологічний образ прекрасної Єлени, до якої золотим дощем проникнув Зевс і незабаром народився славнозвісний герой Персей – переможець зловісної Горгони Медузи. Цей образ використано у тексті тропаря 4 пісні 2 канону:

Празник Христового Різдва

Такий виразний поетичний зворот свідчить про добру освіченість творців літургійних піснеспівів, які надавали великого значення огортанню значимих подій у яскраві образні форми.

Завдяки глибоким поетичним текстам християни мали змогу переживати разом з небесними силами повноту звершення Господньої обітниці, а також відчути у співаних текстах есхатологічний зміст празника:

Празник Христового Різдва

Вже перша стихира Великої вечірні урочисто возвеличуючи празник, в особливо піднесений спосіб звіщає значимість події, яка знищила первородний гріх і вказала людині шлях до вічного життя. Тайна чудесного народження і пріснодівства Марії стала одним із основних догматів християнської віри:

Празник Христового Різдва

Інша стихира на Господи воззвах, відображає щире бажання людини бути гідним Спасителя і достойно зустріти його у земному вимірі. Текст демонструє зовсім інший тип поетичної драматургії піснеспіву, пов’язану з поділом середньовічного сприйняття світу на духовний і матеріяльний, божественний і людський, що привело до бінарності художнього мислення. У тексті, наприклад, цей принцип виявляється завдяки синтаксичній побудові, базованій на протиставленні:

Празник Христового Різдва

Масштабність події, її вселенськість підкреслюється окремими штрихами, зокрема пов’язаними з образом Богородиці, яка протиставляється старозавітній Єві —
Празник Христового Різдва,
чи, наприклад,
14.gif

Усвідомлення величності події стало причиною возвеличення Богородиці —
Празник Христового Різдва
— проголошення її рівної херувимам —
Празник Христового Різдва.

Осмислення народження Христа в контексті старозавітніх подій в особливий спосіб виявляє внутрішній зв’язок Старого і Нового Завітів, це виразно проглядається завдяки буквальному протиставленню яскравих образів, пов’язаних із подіями сотворення світу та приходом Спасителя, який викупив людство від первородного гріха.

Празник Христового Різдва

Важливо, що поруч із зануренням у розкриття глибого змісту празничної події Різдва, текст спрямований у позачасовий вимір завдяки постійному зверненню до слухача із активними закликами —
Празник Христового Різдва
У такий спосіб за постійним акцентуванням уваги на минулих подіях, формується дуже стисла смислова конструкція, що творить переконливу поетичну композицію, спрямовану до слухача у теперішньому часі, побудовану на протиставленні образів і порівнянь як, наприклад —
Празник Христового Різдва
Такий метод використання коротких, але глибоких смислових словосполучень надає особливого виразового забарвлення гимнографічному тексту, добре запам’ятовується і переконує у значимості події. Таким чином співані тексти возвеличували Христа і Богородицю, поширювали і утверджували основні богословські догмати християнської віри і, звичайно, вивчалися напам’ять, що проявилося у численних різдвяних колядках, в яких переспівувалось таїнство сакрального різдвяного дійства:

Небо і земля нині торжествують,
Ангели й люди весело празнують,
Христос родився, Бог воплотився,
Ангели співають, царя вітають,
Пастиріє грають,
Чудо, чудо — повідають!