Активісти відновлюють занедбане єврейське кладовище на Верхній Хортиці

07 вересня, 17:06
Інші конфесії
Активісти відновлюють занедбане єврейське кладовище на Верхній Хортиці - фото 1
У Запоріжжі на Верхній Хортиці, де колись, під опікою менонітів, існувало досить потужне ремісницьке єврейське поселення, знайшли стародавній цвинтар. Останнє поховання датоване 1929 роком.  Майже століття кладовище було занедбаним, а про його існування було відомо лише у вузьких колах краєзнавців.

Сьогодні історики, спільно з єврейською громадою, не лише почали відновлювати об’єкт, а й знайшли нащадків двох сімей, які тут поховані. Детальніше – в матеріалі Укрінформу.

“Цей об'єкт був відомий у вузьких колах краєзнавців досить давно. Хтось навіть наніс його на мапи Google. Кладовище кінця XIX – першої половини XX ст. Останнє поховання датоване 1929 роком. Коли ми його знайшли, то тут стояло тільки дві надгробні плити. Зараз – 23”, – розповідає доктор історичних наук Віктор Філас.

За його словами, ще в середині XIX століття тут, на відстані 100 верст від Верхньої Хортиці, були організовані єврейські землеробські колонії, які називали Юденплан. Вони існували під опікою менонітів.

Активісти відновлюють занедбане єврейське кладовище на Верхній Хортиці - фото 58206

 

“На місці, де зараз знаходиться запорізький дуб, була синагога. Її мала право заснувати громада, в якій живе більше 80 сімей. Тож тут була потужна єврейська громада. Було мінімум 2 потужних підприємства. Більше того, у другій половині XIX століття Верхня Хортиця була одним із центрів виробництва сільгоспмашин, а також тут були підприємства по ремонту сільгосптехніки. 147 євреїв працювали на цих підприємствах. Це було компактне проживання євреїв-ремісників”, – додає Філас.

Після революції підприємства націоналізували. Меноніти разом з євреями почали залишати Верхню Хортицю.

Головний рабин Запорізького регіону Нохум Ерентрой приїхав до Запоріжжя більш як чверть століття тому. Про стародавній цвинтар знав давно, але тільки зараз йому вдалося віднайти родичів двох родин, які там поховані.

“Вони живуть в Ізраїлі, але є вихідцями із Запоріжжя, з родин тих самих євреїв-колоністів”, – говорить рабин.

Мова йде про дві родини – Шухман та Лимарчук, їхні прапраонуки Михайло та Юрій 9 років тому вперше побачили світлини із зображенням занедбаного кладовища, де поховані їхні родичі.

“Відверто кажучи, серце защемило. Ми встигли застати живим нашого діда, він сказав, що у Запоріжжі на цьому кладовищі похований його дід, який там жив. Похований Ісак Шухман – це наш прапрадід, а також Шауль Лимарчук – прапрадід за маминою лінією. Сподіваємось, що після завершення епідемії коронавірусу ми матимемо можливість приїхати до Запоріжжя. Це не лише пам’ять євреїв, яку варто зберегти, це й наша особиста пам’ять”, – сказали у відеозверненні, яке журналістам показав рабин, Михайло та Юрій.

Кладовище було занедбане та пограбоване. У пошуках скарбів вандали потрощили могили та звалили надгробки.

“Люди поховані за єврейськими традиціями. Це означає, що вони були поховані в простій одежі. Похоронний одяг має назву тахрихин. Ми нічого в труну не кладемо. Не прийнято. Ті, хто викопували труни, думали, що знайдуть золото, але його там не було”, – сказав Нохум Ерентрой.

Що ж стосується невеликої кількості надгробків, то рабин вважає, що місцеві мешканці могли використовувати їх у якості будівельного матеріалу та, навіть, викладали ними дороги.

Активісти відновлюють занедбане єврейське кладовище на Верхній Хортиці - фото 58205

 

“Звертаємось до людей, у яких, можливо, є надгробки з цього цвинтаря, з проханням повідомити про це нам. Ми приїдемо та заберемо їх. Важливо відновити кладовище, зробити огорожу. В нас є можливість піклуватись про нього. Якщо є минуле – є й майбутнє”, – додав рабин.

Він зачитав молитву та зіграв на шофарі – баранячому розі. Це вважається зверненням до вищих сил із проханням захисту від усіх негараздів.

Керівник ГО “Ритон”, магістр історичного факультету ЗНУ Анна Головко разом з іншими ентузіастами протягом тижня відкопували та піднімали важкі надгробки. За офіційними документами, територія кладовища є пасовищем Долинської сільської ради, тож для того, аби розпочати роботи з відновлення релігійного об’єкту, необхідно було отримати дозвіл від громади.

“Коли ми почали тут працювати, майже всі надгробні плити були повалені. Коли ми почали їх підіймати, знайшли 2 стели і плиту, яких не було видно. Зараз нам необхідна допомога техніки, аби підійняти кілька надгробків. Потім будемо зачищати написи, розшифровувати епітафії та створювати каталог”, – ділиться планами Анна.

Також історики разом з єврейською громадою звернулись до Запорізької ОДА з проханням допомогти зробити документи та надати об’єкту статус “історичної пам’ятки місцевого значення”.

Історики говорять, що за часів Олександрівська (колишня назва Запоріжжя) євреї становили третину населення, але це єдине кладовище, яке залишилось.