Промова Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія I після прибуття до Київського аеропорту
25 липня 2008 року
Вельмишановний пане Президенте України!
Брати і діти у Христі, Господі нашому!
З дуже великою радістю ми приїхали сьогодні на три дні до славної України та її прекрасної столиці, зеленого міста Києва.
Ми прибули разом з нашим поважним супроводом як носії благословення Святої і Великої Христової Матері-Церкви до її улюблених дітей, яким вона дала народження у Христі тисяча двадцять років тому.
Ми прибули як паломники і шанувальники вічної слави України.
Ми прийшли, щоби побачити Дніпро, ваш власний Йордан, у притоці якого – Почайні – ваші предки були охрещені.
Ми прибули просити благословення у Святого Володимира та інших численних святих, аскетів і сповідників вашої держави, та вшанувати пам’ять тих, які стали мучениками під час тяжких літ атеїстичного режиму. Ми прийшли, щоби схилити свої голови перед трагічними жертвами Голодомору.
Ми прибули, щоби помолитися разом з вами за об’єднання всіх православних громадян України в одній Церкві, Церкві вашого народу, Церкві вашої держави.
Ми прибули як ангели спокою, проповідники єдності та утвердження миру.
Прославляючи Бога, Подателя всякого добра, ми дякуємо високоповажному Президенту Вікторові Ющенку за його миле і благодійне запрошення, а також його Блаженству та Святішому Патріархові Олексієві II, співслужіння з яким ми радісно чекаємо.
Ми щиро дякуємо їх величностям високоповажному Голові Парламенту, Прем’єр-міністрові і міністрам її Кабінету, іншим органам влади держави, послам Туреччини, Греції та інших держав, які зустрічають нас з такою честю, що свідчить про повагу до Вселенського Патріархату, інституції, сімнадцять століть служіння, життя та історії якої ми з гідністю та благословенням репрезентуємо.
Дорогі українці!
Ми радіємо, що маємо можливість глянути на ваші обличчя. Ми молимося, щоби Господь охороняв вас і дарував вам процвітання і спокій у вашій державі. Ми дякуємо вам за щиру зустріч, зустріч, яка властива дітям щодо їхнього батька. Ми благословляємо Вас від нашого серця, від себе та від імені Церкви Константинополя, Церкви, яка стала вашою Матір’ю десять століть тому і залишилась до сьогодні та назавжди вашою Матір’ю. Мати піклується вами, любить вас, радіє вашою радістю і сумує вашим смутком.
Брати і діти! Христос є посеред нас за молитвами Святого Володимира. Мир всім!
Бог благословить!
