"До Туркович спішить народ на Ризи Положення"

Турковичі - це місце особливе для холмщаків. Як співав український православний народ Холмщини, «до Туркович спішить народ на Ризи Положення». Хоч довгі роки в Турковичах не було чути православної молитви, пам'ять про Турковицьке свято сини Холмської землі зберігають по сьогодні, де б вони не опинилися, розвіяні вітрами історії...

Диякон Віктор МАРТИНЕНКО. – «Православіє в Україні», 20 липня 2007 року

Турковицький монастир був розташований у серці Холмщини.

Поруч, на території села Чермно, знаходяться залишки славного граду Червень, який дав назву Червенським городам. Початки самої Турковицької обителі гинуть у надрах історії.

У пам'яті місцевого українського населення жив переказ про з'явлення образу Божої Матері в Турковичах. Від того часу мав узяти початок і монастир. За цим переказом, польський князь Владислав Опольчик задумав вивести із недалекого Белза, який дістався під його владу, до рідного Ополя всі цінності, у тому числі старовинний образ Божої Матері. Дорога пролягла саме через околицю Туркович. Коли після відпочинку князь захотів їхати далі, коні - за переказом - не могли рушити воза зі святинею. Подвоївши сили, образ повезли далі, й він мав опинитися аж у Ченстохові. На місці, де стояв образ, залишалося - за переказом - чудесне сяйво, у якому показалося обличчя Пресвятої Богородиці, що згодом відбилося на полотні. Місцеві православні мешканці на згадку про чудесну подію мали збудувати на цьому місці церкву, яка й дала початок Турковицькій обителі.

Немає історичних джерел про початки Турковицького монастиря. Знаємо, що чоловічий монастир у Турковичах існував - як уніятський - правдоподібно до 1749 р., коли був зачинений холмським уніятським єпископом. Церкву з шанованим місцевим населенням образом підпорядковано тоді Сагринській парафії. Монашеське життя відновлено в Турковичах у 1903 р., коли засновано тут філію Радочницького жіночого монастиря. З 1912 р. в Турковичах існував уже окремий жіночий православний монастир. У монастирі засновано учительську семінарію, народний дім, аптеку, шпиталь, господарчу школу. На свята до Турковицького образу Божої Матері прибували тисячі прочан. Особливо урочисто відзначалися тут свято Положення Риз Пресвятої Богородиці у Влахерні (2/15 липня) та Покрова Пресвятої Богородиці (1/14 жовтня).

Турковицьку традицію перервала Перша світова війна

Чудотворний Турковицький образ вивезено в глибину Росії, звідки він уже ніколи не повернувся. Після 1918 р. будинки монастиря відібрано у православних, а монастирський собор зруйновано. Проте, в двадцяті роки, коли холмщаки після біженства повернулися на рідну землю, Турковицьке свято відродилося. Побудовано тут капличку, в якій поміщено копію Чудотворного образу, і знову до Туркович прибували тисячі богомольців. Згодом у Турковичах, хоч не офіційно, поселилися православні монашки. Такий стан тривав до половини сорокових років XX століття.

Після депортацій українського православного населення з Холмщини в 1944-1946 рр. у Радянську Україну, а в 1947 р. у рамках акції «Вісла» на північні й західні землі Польщі, перервалася православна молитва в Турковичах. Капличку з іконою спустошено й осквернено, цілюще джерело засипано, кладовище зруйновано. Коли в 1981 р. сюди прибув першоієрарх Православної Церкви в Польщі Блаженніший митрополит Василій, несподівано в напівзруйнованій капличці знайшов він копію Турковицького образу. Поміщено її у Варшаві, а потім у найближчій діючій православній церкві в Томашеві, де відроджено також відзначення свята в честь Турковицької ікони. У 1990 р. копію образу для безпеки поміщено у Яблочинському монастирі, де започатковано також відзначення свята в її честь. На Холмській землі більш урочисті відзначення свята Турковицької ікони започатковано з 1995 р., спочатку в Томашеві, а згодом у Грубешові. Тоді почали прибувати на свято також холмщаки з України.

Переломним моментом для відродження Турковицької традиції став 1999 р., коли вперше від сорокових років у день свята Турковицької ікони відбулося православне богослужіння в самих Турковичах. Посвячено тоді пам'ятний хрест на території колишнього монастиря, на ділянці, яка знову стала власністю Православної Церкви. З того часу щороку 15 липня - після святкових богослужінь у Грубешові - в Турковичах відбувався хресний хід і водосвятний молебень за участю православних архієреїв, духовенства та сотень прочан.

Восени 2006 р. Православна Церква придбала колишній Народний дім, який розташований навпроти пам'ятного хреста на території монастиря. Будинок облаштували на церкву. Це дало можливість цього року повністю відзначати свято в честь Турковицької ікони Пресвятої Богородиці в самих Турковичах.