"Добротолюбіє" — книга досвіду християнського життя українською мовою

Видавництво „Свічадо” презентувало український переклад книги „Добротолюбіє” в двох томах.

Повна назва книги „Добротолюбіє, або Слова й глави священного тверезіння, вибрані з творів святих і богонатхненних отців; в ньому тим, хто чеснотливий за діянням та уморінням, любомудрієм ум очищається, просвіщається і досконалим стає”. Це антологія святоотцівських текстів, найвідоміша і найвизначніша книга про внутрішню молитву, перлина східнохристиянської духовности. Сюди увійшли твори тридцяти шести отців IV–XIV століть.

Преподобний Паїсій Величковський (1722-1794) переклав цей збірник церковно-слов’янською мовою, який вийшов друком 1793 р. у Санкт-Петербурзі. Тепер „Добротолюбіє” вийшло українською мовою за текстом перекладу старця Паїсія.

У передмові до першого тому зазначено „…ця книга – скарбниця тверезости, сторож ума, таїнственне училище умової молитви, книга про діяльність, вишукане зображення, необманна провідниця до видіння, рай отців, золотий ланцюг чеснот, книга частої розмови з Ісусом”. Тексти у книзі схожі на подорожні нариси, але не про земні мандрівки, а про мандрівки стежками духовного життя. З розповідей святих отців ми можемо скласти повну картину ідеальної подорожі по світу духовності, почерпнути з них найважливіші вказівки, щоб не збитись з шляху добра.

Як уже зазначалось, книга складається з двох томів. Перший том складається з передмови, першої та другої частин, назва другої: „Добротолюбіє, або Слова і глави священної тверезости”. У кожній частині розміщені розповіді святих отців Церкви, їхні повчання, уривки з житія. Дуже зручним є те, що перед кожною розповіддю подаються короткі відомості про автора або того святого, про якого власне і є розповідь.

Другий том містить третю і четверту частини, в яких теж подаються послання чи настанови святих з короткими відомостями про них. Окремо слід зазначити, що четверта частина містить розділ „Цвітозбирання”. Як написано в книзі, це „Поради ревних любомудреців. Любомудрствував над ними й укладав їх Ілля – найсмиренніший пресвітер, якого називають Єкдиком. Коли прочитаєш усе за порядком, знайдеш тут джерело, що виточує росу повчальних слів”. І направду, кожна сторінка цього розділу, втім, як і книги загалом, мов провідна зоря для християнина, який прагне жити праведно.

В книзі дуже багато порад, які можна і варто втілити в життя, наприклад, „Того самого Євгарія-монаха глави про відмінність між пристрастями і помислами”, „… про тих, які думають виправдатися ділами, 226 глав”, „…природних глав друга сотня про очищення ума” і т.д. Варто прочитати книгу тим, хто зіткнувся з певними труднощами в житті, хто хоче навернути свого ближнього, хто зневірився і прагне увірувати знову: „Віра – це заповіт добра; через віру народжується страх Божий. Він навчає нас берегти заповіді на ділі, від цього зростає в нас блаженна безпристрасність. А любов – завершення усіх заповідей, все поєднує й утверджує”. „Добротолюбіє” може стати настільною книгою християнина, бо містить в собі досвід десятків мудрих святих людей. Направду цікавою і корисною є наука святого Касіяна Римлянина „Про вісім пристрасних помислів”. Святий розповідає про „обжерливість і блуд, про сріблолюбство, гнів, печаль, нудьгу, марнославство і гординю”, тобто все те, з чим ми стикаємось чи не щодня.

З суто практичної точки зору, книга може стати в нагоді всім, хто хоче змінити своє ставлення до навколишнього світу, до людей, які його оточують. Книга містить історичну довідку про усі видання Добротолюбія, довідку про літературно-перекладацьку діяльність старця Паїсія Величковського і багато іншої корисної інформації. Крім того, в кінці першого тому міститься невеличкий словник давньоцерковних термінів.

І на останок, Господь сказав: „Навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, — тож знайдете полегшу душам вашим”(Мт. 11, 29). „Добротолюбіє” є якраз однією з тих книг, яка може допомогти зрозуміти Господнє вчення.

Слово від упорядника

«Добротолюбіє» – перша збірка творів Східних отців, яку 1782 року, після декількох століть стагнації православного богослов’я, у надзвичайно важких умовах турецької окупації видали грецькі подвижники святитель Макарій Коринтський і преподобний Никодим Святогорець. Перше, на що вони спромоглися, у видавничій справі, була саме ця збірка творів більш ніж двох десятків отців?ісихастів, які жили в межах цілого тисячоліття. Завдання цієї антології текстів полягало у тому, щоби показати людям ікону, ідеальний шлях християнського духовного подвигу. І вони видали цю ікону в тексті, ікону в слові. Наш український святий, полтавчанин Паїсій Величковський, який заснував монашу школу перекладачів, дуже швидко, буквально через десять років після появи оригіналу, переклав «Добротолюбіє» слов’янською мовою. Зважмо, одна людина перекладала цю величезну за обсягом збірку грецьких текстів, спавши всього по дві години на добу. Від св. Паїсія починається відлік української перекладацької діяльності з грецької і латинської мови Отців Церкви, що є надзвичайно важливим процесом у справі віднайдення і збереження духовно-богословської традиції Східної Церкви.

«Добротолюбіє» – збірка різних праць отців ісихастів, які дають свої рекомендації щодо того, який духовний шлях нам вибирати і як ним прямувати. Ця праця є, була і буде актуальною, оскільки вона словесно виражає той дух, яким дихає Передання Церкви. За словами одного з отців, «Добротолюбіє» показує, у чому полягає «царський шлях» християнина?подвижника. Це свого роду інструкція для християн, яка містить фундаментальні правила, що ніколи не змінюються. Автомобіль може змінитися за сто років, але фундаментальні правила їзди – тиснути на газ, крутити кермо – залишаться. Так само і з «Добротолюбієм». Очевидно, «царський шлях» духовного подвигу тут одягнений у свої шати (мовні, ментальні), властиві тим епохам, у яких написано ці, дуже різні за часом і контекстом, тексти, але дух їх написання – той самий, це Божий дух.

Я дуже радо взявся за редагування цієї праці, а також написав післямову, щоб ознайомити читача з історичним контекстом її створення, значенням для сучасності, постаттю святого Паїсія Величковського та з постатями тих двох грецьких подвижників, які видали «Добротолюбіє» під час турецької окупації, про що також не слід забувати. У нас сьогодні нема окупації, але ми майже не маємо перекладів творів Отців Церкви з грецької на українську. Водночас, як би це дивно не звучало для сучасного постмодерного, техногенного вуха, яке звикло чути інші звуки, звикло налаштовувати свій розум на інші моделі життя, але цю книгу розкуповують! Був такий час, що її навіть не було вже в продажу.

«Добротолюбіє» – це та книга, яка у щирих шукачів глибин духовного шляху повинна лежати на столі поряд з Біблією. Важливо, що за 200 років українці таки спромоглися видати «Добротолюбіє» рідною мовою Паїсія Величковського, який здійснив перший її переклад (до речі, фіни переклали цю книгу на 30 років раніше від нас). Саме тепер вона несе у собі певне духовне послання для нас, українців ХХІ століття. Як ми його відчитаємо і наскільки зможемо спроектувати досвід святих отців?ісихастів на наш особистий духовний досвід християн постмодерної доби, від того залежатиме, яким буде наш духовний шлях у майбутнє.

Віктор Жуковський, упорядник українського перекладу «Добротолюбія»

* * *

Про нові та старі видання можна знайти багато корисної інформації на сайті "Свічада": www.svichado.com

Читачі можуть скористатися послугою „Книга поштою”, надіславши замовлення на адресу: а/с 808, м. Львів, 79008, за допомогою електронної пошти: [email protected] або телефоном (032) 2971633.

Наші крамниці працюють за адресами:
— м. Львів, вул. Лисенка, 2,
— м. Київ, вул. Покровська, 6, храм Миколи Доброго