"Нам потрібно більше молитися, аніж дивитися на людські думки та слова, і шукати те, що нас єднає"

У гостях: владика Мар'ян БУЧЕК, єпископ-коад’ютор Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні

Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі

15. Запитання від редакції

1. Преосвященніший владико, як Ви би описали стан Львівської архидієцезії, які в ній існують найбільші досягнення за останні 16 років і які залишаються проблеми?

— 16 років тому Львівська архидієцезія, яка знаходиться в 4 областях — Львівська, Тернопільська, Чернівецька та Івано-Франківська, мала 13 костелів та 11 священиків. Тепер є 270 костелів і каплиць, а працює 145 священиків та 110 монахинь. Збудовано більш як 20 нових костелів, існує Вища духовна семінарія. Можна сказати, що матеріальний стан архидієцезії є добрий. Тепер потрібно навчати людей — особливо середнє покоління.

2. Чи Ви знайомилися зі своєю новою дієцезією, які там справи на Вас чекають?

— Нової дієцезії я майже не знаю. Хочу бути, як сказав святий Августин, "з усіма - християнином, а для всіх - пастирем". Моя дієцезія після Другої світової війни не мала жодного костелу, а тепер є майже 50 костелів та каплиць. Багато людей, які проживають на цій території, — це люди, які не ходять до жодної Церкви, їм потрібно показати дорогу до Бога, щоб вони спаслися тут, на землі. Потрібно молитися до Святого Духа про необхідні дари.

3. Владико, як ми знаємо, УПЦ (МП) не благословляє спільні молитви з іншими християнами. Як мають чинити вірні-католики, чи можуть вони брати участь у спільних молитвах разом з православними чи протестантами?

— Усі ми — християни і маємо одну молитву, яку нас навчив наш Спаситель Ісус Христос. Нам потрібно більше молитися, аніж дивитися на людські думки та слова, і шукати те, що нас єднає. Католик може молитися в храмах православних чи протестантських, прославляти Бога. Він також повинен пізнати їхні обряди та молитви. Господь приймає усі наші молитви, які є згідні з Божою волею.

Дорогий владико, дуже дякуємо за участь у нашій веб-конференції. Надіємося, що у нас з Вами буде продовжуватися гарна співпраця на Вашому новому служінні.

14. Олег, греко-католик з Києва

— Владико, у своїх відповіддях Ви кілька раз говорили про одну Католицьку Церкву, але двох обрядів. Якщо я не помиляюся, Другий Ватиканський Собор говорить про помісні Церкви: Римо-Католицьку Церкву латинського обряду та численні Східно-Католицькі (уніатські) Церкви різних східних обрядів. То чи можна говорити, що в Україні є дві помісні Католицькі Церкви — УГКЦ і РКЦ, які входять до одної Вселенської (яку також можна назвати Католицькою) Церкви на чолі з Папою Римським?

— Існує у світі одна Вселенська Католицька Церква, яку очолює Папа Римський, і ця Церква має різні обряди. Потрібно сказати, що у Львові перед війною Католицька Церква мала три обряди: візантійський, латинський, вірменський. Усі вони співпрацювали для добра міста і суспільства. Також і сьогодні в Україні існує Католицька Церква двох обрядів, які мають свій закон та живуть згідно з ним. Туристи, які приїжджають до України, питають, що це означає: Чи це інша Церква? Оскільки вони бачать різні Літургії. Ми кажемо: різниця є лише в мові та обряді даної Церкви. Україна демонструє багатство Католицької Церкви двох обрядів. Тому, я вважаю, що варто працювати на Україні для добра держави, суспільства та усіх віруючих людей.

13. Павло

— Ваше Преосвященство! Чи не буде Вам складати труднощів у Вашій праці різновидність мов, що вживаються на Сході Україні. І яке Ваше головне завдання представлене перед Вами щодо Сходу. Дякую Павло

— Усі знають, що я приїхав в Україну з Польщі 16 років тому. Тут вивчив українську мову. Російську мову я вивчав у Польщі. Тепер мені доведеться трошки розмовляти польською в Східній Україні. Я знаю, що в кафедральному cоборі в Харкові щонеділі є три Літургії різними мовами: найменше людей є на польській, більше - на українській, найбільше - на російській. Я думаю, що за допомогою дарів Святого Духа я розмовлятиму тією мовою, якою розмовлятимуть люди.

12. о. Сергій

— Ваше Прещсвященство. На сьогоднішній день є велика потреба у літургійних книгах українською мовою для римо-католиків українців. Усе, що існує на сьогоднішній день, є неякісними перекладами майже всього з польської мови. Складається враження, що молячись з цих книг, промовляєш польські слова, написані українськими літерами (напр. український Месал). Моє запитання: коли почнеться праця над виданням літургійних книг правильною українською мовою?

— На даний час ми маємо виданий українською мовою Месал, який мають усі священики РКЦ в Україні. Також видані Таїнства подружжя, хрещення та обряд похорону. Комісія у справах Літургії РКЦ працює над видавництвом іншої літургійної літератури. Переклад іде дуже повільно, тому що в українській мові немає деяких богословських термінів. Над перекладом працюють священики та професори української філології.

Друге запитання: чи є на сьогоднішній день в Римо-Католицькій Церкві кваліфіковані спеціалісти для здійснення видання літургійних книг українською мовою та чи враховуватимуться зауваження священиків, які мають цими книгами користуватися? З повагою о.Сергій.

— Як я вже сказав, Комісія у справах Літургії працює над видавництвом усіх необхідних священикам та мирянам книг.

11. Олена, Нова Каховка

— Владико, дозвольте спитати, як Ви оцінюєте загальний розвиток РКЦ у Східних регіонах України? Також, на Вашу думку, чи доцільно у проблемних регіонах, де місцева влада не завжди радо вітає представників Католицької Церки, призначати нових священиків, які, скажімо, щойно приїхали із Польші і не знають добре українського законодавства, аби захистити права, у тому числі майнові, своєї громади? Дякую!

— Знаємо, що після Жовтневої революції Католицька та Православна Церкви були знищені. Після Другої світової війни у Східну Україну приїхало багато католиків двох обрядів з Галичини - вони хочуть мати свого єпископа та священика. Миряни пишуть листи до нунція чи до Папи Римського і просять про священиків та єпископів. Тому Папа Римський створює нові єпархії Католицькі Церкви двох обрядів в Східній Україні. Кожна людина, яка хоче бути католиком в демократичній країні, якою є Україна, має право на вільне віросповідання. Усі знаємо, що після Другої світової війни не було духовної семінарії для Католицьких Церков в Україні. Тому єпископи просили допомоги з-за кордону. РКЦ в Україні має три вищі духовні семінарії, де навчаються майбутні душпастирі. Навчання триває 7 років. Тому нам треба ще трохи часу, щоб усі священики були з України. Кардинал Яворський у Львові висвятив 60 єпархіальних священиків та 11 монахів. Усі вони працюють в Україні.

10. Владимир. Кривой Рог

— Владика, скажите пожалуйста каково Ваше отношение к переходу в Католическую Церковь православных мирян и священников. Я православный священник, но в душе я ощущаю себя католиком и не представлюя себя всю жизнь православным священнослужителем. Какие шаги я должен придпринять чтобы стать католиком?

— Закон Церкви "Кодекс Церковного Права" чітко пише, що православний, який хоче перейти до Католицької Церкви, переходить відразу до Католицької Церкви східного обряду, тобто Греко-Католицької. Після того є можливість попросити свого католицького владику та Конгрегацію Східних Церков, щоб вони дали дозвіл на перехід до латинського обряду. У Львові я маю дуже добрі стосунки з усіма 3 православними єпископами і я брав участь разом з ними у різних церковних службах з нагоди державних чи церковних подій. Вважаю, що як буду в Кривому Розі, то знайдемо час для триваліших переговорів на цю тему.

9. Дмитро

— Слава Ісусу Христу! Владико Маряне розкажіть будь ласка про ситуацію на Україні щодо римо католиків та греко католиків. Наскільки поширено в народі, що якщо римо католик, то це напевно що поляк, а якщо греко католик — то це українець. І взагалі яке ставлення на Україні якщо йдеться про католицизм аджеж греко католики теж католики і ця ситуйція нетипова?

— До Другої світової війни в Галичині поляк був римо-католиком, а українець - греко-католиком. Після Світової війни багато поляків виїхали поза межі Галичини, греко-католиків позбавили їх Церкви. Люди, які ходили до Православної Церкви, стали православними — і тепер маємо православних росіян та українців. Греко-католики також є українцями, росіянами, а навіть поляками. В наших римо-католицьких костелах маємо представників різних національностей. Наприклад, з 13 єпископів є єпископи польського, українського, російського, латвійського, угорського та словацького походження. Різних національностей є також і священики та монахи РКЦ. Католицька Церква має Церкви 21 східних обрядів. Найбільшою з них є Українська Греко-Католицька. В Україні католик може йти на Літургію до костелу чи до церкви і може обирати обряд.

І останє моє питання — Ви з 28.02.1992 були Секретарем Конференції Римсько-Католицьких Єпископів України, а чого до цього часу ще ніколи не було спільної конференції всіх католицьких, маю на увазі як римських, так греко-католиків? Аджеж всі католики і проблеми, які маємо, теж є спільними. Доречі, як всім відомо, що Ви призначені вже єпископом-коад’ютором Харківсько-Запорізької дієцезії Римо-Католицької Церкви, а ще до цього часу ніяк неможете розпрощатися з Львовом. Дякую. З пошаною Дмитро.

— В Україні існує Конференція римо-католицьких єпископів, яку очолює з 1992 року Львівський митрополит Кардинал Мар'ян Яворський, а я є секретарем цієї Конференції. Існує також Синод греко-католицьких єпископів УГКЦ, який очолює Предстоятель УГКЦ Любомир (Гузар). Маємо 1 раз в рік спільну зустріч усіх католицьких єпископів України. В Україні також існує "Карітас" УГКЦ та "Карітас-СПЕС" РКЦ. Вони також співпрацюють.

4 листопада о 12.00 в Кафедральному Соборі Успіня Пресвятої Діви Марії в Харкові я відправлятиму першу офіційну Літургію в присутності апостольського нунція. З того часу я перебуватиму постійно в єпархії Харківсько-Запорізькій. До Львова приїжджатиму, тому що Секретаріат Конференції РКЦ знаходиться у Львові.

8. Goch Marian

— Co ks. Biskup mysli o powrot wlasnosci koscielnyj w swojej diocezji? Co juz zrobil bedac Biskupem we Lwowskiej archidiocezji i wogole w calej Ukrainie? Jak on widzi powrot kosciolow w Dnipropetrowsku, w Sewastopolu, w Kijowie i innych miejsciowosciach? Dziekuje
(Що єпископ думає про повернення церковної власності у своїй дієцезії? Що вже зробив будучи Єпископом у Львівській архидієцезії і взагалі в цілій Україні? Як Ви бачите повернення костелів у Дніпропетровську, Севастополі, Києві та інших місцевостях? Дякую)

— У Львові я завжди говорив представникам влади, щоб влада згідно із законом України повертала церковне майно. У багатьох випадках це вдалося. Знаємо, що є декілька костелів, зокрема ті, про які пан питає, де є проблема щодо їх повернення Церкві. Гадаю, що представники центральної та місцевої влади зрозуміють прохання нашої Церкви і поступово повернуть ці храми. Усі знаємо, що церковна споруда, котру побудували наші предки, повинна використовуватись для молитви. І кожна демократична влада повинна знати, що синагога, церква, костел, дім молитви, мечеть, які були присвячені Господу, повинні бути відкритими для віруючих людей. Думаю, що поступово це буде реалізовуватися в Україні.

7. Белякова Надежда, МГУ, Исторический факультет, [email protected]

— Прошу прощения за вопросы на русском языке — читаю на украинском свободно, а писать не могу.

1. На основании каких нормативных актов действует Римо-Католическая Церковь в Украине? Как можно найти действующий устав РКЦ, если он является основополагающим?

— Офіційно на території України РКЦ існує з 1375 року, коли Папа Григорій ХІ заснував метрополію в Галичі. 16 січня 1991 року Іван Павло ІІ підтвердив існування РКЦ в Україні та іменував Митрополита для Львова та єпископів для Житомира та Кам'янця-Подільського. 2007 року в Україні існує 7 єпархій РКЦ та 13 єпископів. Усіх іменував святий престол за підписом відповідного Папи Римського. 1991 року РКЦ отримала від представників державної влади підтвердження статуту Церкви в Україні. РКЦ в Україні існує згідно з законом церковним, а також державним.

2. Как складываются отношения католиков латинского обряда с греко-католиками в период независимости Украины? Можно ли выделить определенные этапы развития этих отношений?

— Перед Другою світовою війною на Західній Україні існувала Католицька Церква 2 обрядів - візантійського та латинського. Потрібно знати, що після Жовтневої революції радянський режим ліквідував єпархію в Кам'янці-Подільському. 1946 році цей режим ліквідував Луцьку та Львівську єпархії, а також - греко-католицьку митрополію в Галичині. У Львові залишилися два костели, де ходили також і греко-католики, які не хотіли іти до Православної Церкви. 1991 року, коли Святий Престол відновив діяльність Католицької Церкви двох обрядів в Україні, єрархія та священики двох обрядів почали співпрацю. Щороку єпископи двох обрядів мають спільну конференцію, беруть участь в різних святах другої Церкви. Потрібно наголосити, що особливо на Західній Україні є багато мішаних сімей - греко-римо-католицьких.

3. Как бы Вы охарактеризовали национальный и социальный состав паствы РКЦ?

— РКЦ в Україні - це Церква різних національностей, серед яких маємо також єпископів, священиків та монахів. Відправляємо богослужіння різними мовами, особливо - українською, російською, польською, угорською та словацькою. Соціальний стан РКЦ в Україні є такий, як і в інших Церквах. Церква шукає фінансової підтримки на будівництво храмів та монастирів за кордоном, оскільки наші миряни - це небагато людей, а також це не дуже заможні люди.

6. Тарас, Львів

— Ваша Екселенціє, прошу сказати, чи існує зараз у Римо-Католицькій Церкві в Україні проблема з лєфевристами, подібно як вона є в УГКЦ? Якщо є, то що Церква робить задля її вирішення?

— Дякувати Богу, в РКЦ в Україні не маємо проблем з лефевристами, але знаємо, що люди мають сентимент до минулого в Літургії Церкви. Наші священики та владики багато говорять на цю тему. Коли на початку 90-х років ХХ століття в кафедральному соборі у Львові вставили вівтар та почали відправляти Літургію, деякі побожні пані сказали, що ми руйнуємо Церкву. Тоді в кафедральному соборі на лавочках з'явилися буклети, що це заборонено церквою. Це йшло, як виявилося, від лефевристів.

Наступне запитання. Яке місце в РКЦ в Україні займає харизматичний рух? Як мені відомо, не всі вірні римо-католики його сприймають, дехто вважає йоого сектою в лоні Католицької Церкви.

— В РКЦ в Україні діють харизматичні рухи. Це є дуже добре для Церкви, але потрібно, щоб з цими людьми завжди був мудрий священик. Я пам'ятаю, як старші священики казали, що у Львові перед Другою світовою війною існувало "Братство доброї смерті". Коли священик прийшов на засідання братства, то почув: "Христос казав!" А інший пан сказав вслід: "А я би ще додав!". Цей приклад свідчить про те, щоб в цих рухах церковних були добрі священики та монахині, щоб коригувати різні думки членів цього руху. Якщо цього не буде, то члени руху щвидко можуть перетворитися на секту.

5. Ігор зі Львова

— Розкажіть, будь ласка, про працю над українським перекладом Бревіарія, коли можна буде побачити офіційну версію Літургії освячення часу. Дякую.

— Є проблема з перекладом Бревіарія, тобто щоденної молитви священиків. Комісія з літургійних справ РКЦ, яку очолює Луцький єпископ Маркіян Трофим'як, вже кілька років працює над перекладом. Святе Письмо українською мовою маємо від УГКЦ. Є проблема з так званими творами отців церкви, які потрібно перекласти українською. Над перекладом працюють отці-капуцини.

4. Роман Захарій, православний, [email protected]

— Шановний владико,
1. Чи є намір в Католицькій Церкві відновити вживання іконостасів та ікон? Наскільки мені відомо, католики теж мали іконостаси та ікони в костелах раніше.

— Тепер ми чули, що Папа Римський Бенедикт ХVІ повертає до Літургії, яка була перед Другим Ватиканським Собором. У РКЦ час від часу звучить думка до повернення до минулих століть, щоб впровадити нові іконостаси, потрібне рішення Папи, або Синоду єпископів. Владика в конкретній єпархії не може запровадити певних змін до Літургії.

2. Чи Вам відомі новітні випадки посмертного нетління тіл святих греко-католиків окрім Св. Йосафата Кунцевича, Бл. Йосафата Гордашевської та Бл. Величковського?

— Усі пам'ятаємо, як в ювілейному році — 2000 — Іван Павло ІІ оголосив блаженним Папу Івана ХХІІІ. Ми усі мали змогу оглядати через ЗМІ, як його останки виявилися нетлінними. Такі приклади неодноразово трапляються в Церквах.

2004 року Папа Іван Павло ІІ проголосив у Львові блаженними римо-католицького архиєпископа Більчевського та священика Гораздовського, а Папа Бенедикт ХVІ проголосив їх святими. Коли ми відкрили гробницю, де вони спочивали, то виявили, що тіла виявилися тлінним. Тоді для реліквій взяли кості святих. Це не перешкоджає нам вшановувати їх як святих. Потрібно сказати, що є святі і блаженні люди, які загинули у концтаборах — Майданек, Аушвіц, Дахау, де не залишилося останків людей. РКЦ вшановує цих святих.

3. Об'явлення Фатіми (через Вероніку у 1978 р) а також контроверсійного стигматика Клементе Домінґеса говорять про інфільтрацію Ватикану масонами від часів Павла VI, який почав теж вживати зігнутий (чому?) хрест на хоругві, а сам сказав, що дим сатани проникнув в церкву... Що робить Католицька Церква аби викоренити це зло? Хто і чому усунув присягу всіх кат. священиків проти модернізму запроваджену святим папою Пієм X?

— Потрібно знати, що в Католицькій Церкві час від часу з'являються люди - єпископи, священики, монахи, монахині, а також миряни, які не погоджуються з загальним навчанням Церкви. Ми знаємо, що в Іспанії існує так званий Папа, який не визнає обрання голов Церкви після ІІ Ватиканського собору. Є також певні священики чи миряни, які кажуть, що наука Папи чи єпископа мене не зобов'язує, тоді в Церкві є непорозуміння, а час від часу - навіть розкол. Дякувати Богу, таких прикладів немає багато. Католицька Церква навчає мирян, щоб вони слухали навчання Святого Письма та Папи, а ніж таких слабких людей. Модернізм руйнував Церкву зі середини, тому Папа Пій Х написав енцикліку на цю тему.

3. Ігор Скленар

— Преосвященний владико, які Ви бачите зараз основні завдання духовної праці на Сході заради відродження людини як моральної особи, нівелювання "гомо совєтікуса" (можливо в контексті РКЦ)? Що робить в цьому плані римо-католицьке духовенство? Дякую.

— Усі знаємо, що за радянської влади виросло покоління людей, які не мають християнського коріння в житті. Вони були виховані без християнської моралі. Я думаю, що так не буває, але після зустрічей з різними представниками влади в Україні, особливо — з представниками МВС, я почув від них потребу, щоб Церква відновила мораль людини. Часто буває так, що молоду людину, яка ввійшла у конфлікт із законом, ізольовують від суспільства. Саме там потрібно, щоб представники Церкви — священики, монахи, а також миряни — прийшли, щоб відновити християнську душу цієї людини. Після того представники держави можуть згідно із законом повертати цю людину у суспільство.

2. Світлана Ярошенко

— Владико Мар`яне, як Ви оцінюєте стан українських католицьких ЗМІ і які перспективи їх розвитку визначаєте?

— Католицькі ЗМІ сьогодні недостатньо розвинені. Ми знаємо, що УГКЦ має свої інформаційні осередки. РКЦ має теж декілька осередків, через які подає інформацію про життя РКЦ. На мою думку, потрібно студентам духовних семінарій надавати необхідне навчання як використовувати для майбутньої євангелізації також ЗМІ.

1. Іван Верстюк (богослов УПЦ, публіцист, м. Київ), [email protected]

— Владико, дуже радісно, що Ви стали гостем веб-конференції РІСУ - відкритість до спілкування є, на мій погляд, однією з набільших християнських чеснот, особливо для людей, що носять на собі священний сан. В мене до вас питання богословського характеру. Якою Ви бачите місію Церкви в ХХІ сторіччі? Чого Господь чекає від Своїх вірних сьогодні? Якими повинні бути християни, щоб ефективно свідчити про істинність Христової Церкви в теперішню епоху?

— Церква повинна бути в суспільстві, тому що до Церкви належать усі люди - віруючі і невіруючі. ХХІ століття - це століття техніки, розвитку ЗМІ. Я вважаю, що люди повинні знати про життя духовне не лише слухаючи Слово Боже у храмі, але також через ЗМІ. У ЗМІ можна коротко передати дуже важливі відповіді на важливі питання, які хвилюють сучасну людину. Потрібно, щоб люди Церкви не боялися йти з відповідями через ЗМІ. Усі знаємо, що віруючі люди, особливо ті, які не мають жодного контакту з Церквою, повинні свідчити про свою віру в суспільстві. Також, усі знаємо, що в кінці ХХ століття у світі з'явилася велика секуляризація. Усі знаємо, що атеїзм є в житті багатьох людей, а також у християнській Європі швидко розвивається іслам. Вони мають права на представлення своїх погладів, тому християни, які живуть в Європі, повинні також відверто свідчити про свою віру. Тут нам відкривається добрий екуменізм - ми повинні шукати те, що нас об'єднує, а не роз'єднує.