"Роль Церкви — давати життя і життя вічне. Це голос Церкви. Роль медія — підсилювати цей звук. Це має працювати разом"

У гостях: брат Юстин РУСИН, священик Ордену Братів Менших Капуцинів, випускник Папської Богословської Академії в Кракові, засновник багатьох медіа-проектів, що практично втілюють вчення Католицької Церкви про засоби суспільної комунікації

Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі

Провідна тема веб-конференції: Регрес християнства в сучасному суспільстві: якою має бути відповідь Церкви на кризу віри і дехристиянізацію та роль мас-медіа у цьому

13. Запитання від редакції

1. Які кроки, на Вашу думку, Церква і її мас-медіа мали би в першу чергу зробити у відповідь на кризу християнства? І що вже зроблено?

— Церква повинна звернутися до багатства ІІ Ватиканського Собору, піти за інтуіціями Папи Римського Йоана Павла ІІ, почати велику нову євангелізацію, а медія повинні на цьому наголошувати, заохочувати, сприяти, освітлювати і рекламувати. Роль Церкви — давати життя і життя вічне. Це голос Церкви. Роль медія — підсилювати цей звук. Це має працювати разом. Немає добрих католицьких медія і сам накидається висновок... чого тоді бракує?

2. Католицькі мас-медіа в Україні не мають масового читача — це можна судити за тиражами видань, за рейтингами сайтів. Що їм бракує, чи що вони мали би зробити, щоби бути більш помітними, більш впливовими?

— Медія несуть Слово, Слово є як скелет, який втілюється у житті Церковної спільноти. Якщо редакція підтверджує, що скелет хороший і добрий, то значить, що проблема органічна, а не зі скелетом.

3. В останньому листі з нагоди Світового Дня Засобів Масової Комунікації Святіший Отець Бенедикт XVI звернув увагу на суспільну відповідальність мас-медій. Як Ви думаєте, що можуть українські мас-медіа сказати у відповідь?

— Сказати те, що завжди: правду, що Бог існує, що життя християн є у Христовому Воскресінні. Якщо Церква і церковні медія залишають свою місію — це означає зрадити суспільство — у цьому і заключається вся відповідальність.

4. Про Вас ходить слава як про доброго реколектанта для християнських журналістів. Що би ви хотіли найважливіше їм сказати у контексті теми нашої веб-конференції?

— Відваги! Ісус говорив: Не бійся, маленько отаро. І сказав: Я переміг світ. А також говорив про Церкву: А брами пекельні її не подолають! Ви є в Церкві, ви є у безпеці. Хоча враження можете мати зовсім інше. Не будьте інфантильними, не плачте "нас не люблять", "нас не жаліють"! Знайте: Його розіпяли, Він не мав жодного успіху. Не будьте інфантильними! Дозріло приймайте хрест вашого служіння, наскільки це можливо. Просіть духа Божого, а дасться вам! Христос воскрес!

5. Які перспективи християнської медіа-освіти в Україні? Чи є в ній потреба?

— Освіта - це завжди інвестування у майбутнє. А ще немає християнської оосвіти як такої. Один християнин написав, що християни не будують для себе окремих міст, держав і країн, вони живуть серед усіх. Це стосується і медія освіти: слід підвищувати рівень медія освіти як такої. Якщо буде добра медія осівта в Україні - будуть добрі журналісти, а добрий журналіст зможе працювати у будь-яких ЗМІ.

6. Що би Ви порадили представникам церковних піар-служб як краще працювати зі світськими засобами масової комунікації, щоби запобігти секуляризації суспільства?

— Не можна їм порадити нічого іншого, як тільки робити хороший піар, тобто нав'язувати міжособові зв'язки, створювати щирі, теплі контакти, робити добру погоду для християнських тем й ідей. А проблема українського суспільства не секуляризація, а потреба повторної євангелізації в обличчі нещодавньо пройденої атеїзації і матеріалізації.

Дуже дякую за розмову! Бажаємо Вам нових творчих ідей, відданих працівників, щедрих меценатів та Божого благословення на всі ваші проекти! Церквів Україні бракує таких натхненних душпастирів. Тому ми щиро зацікавлені у продовженні співпраці.

12. Олена Кулигіна, Херсонщина

— Які з протестантських ЗМІ в Україні Ви б відзначили як найбільш вдалі?

Що вам подобається і що не подобається у представленні релігійного життя в українських світських ЗМІ?

— На мій погляд, одним з найвдаліших протестанських проектів є проект "Invictory".

Щодо представлення релігійного життя у світських ЗМІ, то подобається мені час ефірів, присвячених життю Церкви, зокрема трансляції Папських богослужінь, трансляцій Богослужінь Православної Церкви, програми, що висвітлюють релігійне життя церков різних конфесій. А не подобаються програми, різноманітні ток-шоу, які намагаються витягнути теми з церковного життя, які є конфліктними. Це несправедливо щодо Церкви, оскільки Церква — це спільнота людей, що навертаються і на цій дорозі навернення не бракує труднощів.

11. Андрій Андрушків, богослов-журналіст

— Як Ви оцінюєте перспективи християнських Інтернет-радіо-проектів в Україні, зокрема, подкастів?

— Оцінюю їх дуже позитивно, тому що це дійсно перспективні медіа. Навіть більше – медіа завтрашнього дня. Щоправда, для наших західних сусідів це вже сьогодення. В Україні кількість користувачів Інтернету зростає з дня у день. І незалежно чи то світські медіа, чи релігійні, але якщо вони зараз займуть це місце на ринку, то за ними закріпиться чільна ніша, яку пізніше дуже важко буде вибити.

Добре, що Ви задаєте це питання, бо це означає, що Ви про це думаєте, а отже, будете діяти у цьому напрямку.

Нам дуже важливо зараз оцінити перспективи Інтернету і його роль. Адже сьогодні майже кожен медійний ресурс – ТБ, радіо чи газета, мають свою Інтернет-версію. Але цілком імовірно, що згодом Інтернет стане медіа №1. Та хто зна, час покаже. Щоб не було, як у відомій радянській мелодрамі «Москва сльозам не вірить» (яка Вам знайома ще більше, ніж мені), де один з героїв пророчив еру суцільного телебачення.

10. Остап

— Отче, але чи не здається Вам, що і РКЦ в Україні, й УГКЦ легковажно ставляться до своїх мас-медіа? Ні одна з них не має поважного офіційного прес-органу, не у всіх дієцезіях-єпархіях є свої пресові органи. Хіба це можна порівняти з католицькими мас-медіа у світі, хоча би у тій же Польщі чи навіть в Росії? Прошу про відверту відповідь!

— Відверто кажучи, в проривах песимізму і в мене з'являється таке враження.

9. Олександр, Київ

— Всечесніший отче, як Ви оцінюєте, чи католицькі мас-медіа в Україні протистоять наступу секуляризму? І що нам потрібно робити, що би ми не уподібнилися до тої частини Європи, де намагаються забути про християнське минуле (!)?

— Коли йде велика хвиля повені, то одним з методів укріплювати берег - це забивати кілки, аби ця хвиля розбилася і не забрала грунт. Україна вже приймає перші хвилі секуляризації, індустріалізації і всього того, що пливе з постіндустріальної європейської цивілізації. І в сьогоднішньому суспільстві вже не йде боротьба за матеріальні речі, а точиться вона за формування інтелектів, розумів, волі людей, щоб людна могла ставити опір і не були лише частинкою споживацької маси, яка безкритично "купує" продукти, бренди, торгові марки, бредові ідеї.

І деякі католицькі медія вже забивають такі кілочки, і йдеться про те, аби не припиняти це працю над укріпленням, і вірити, що свідомість окреслює буття, а не навпаки. Треба якнайшвидше тікати від пережитків комунізму, тобто матеріалізму теоретичного, ідейного, бо йде нова хвиля - хвиля матеріалізму практичного. А цей набагато жорстокіший, бо є не теорією, а практикою. А як знаємо, факти говорять голосніше і міцніше, ніж ідеї.

8. Остап, Львів

— Як реакція на відповіді: за 17 років від часу відновлення Львівської митрополії РКЦ можна було створити якісну прес-службу у Львові, медіа в Інтернеті та друковані. На це не потрібно 40 чи більше років. Є дуже хороші медіа-проекти, до яких Ви маєте відношення, але ж чи вони мають статус офіційних медіа РКЦ? І де вони діють?

Звідси в мене запитання, чи керівництво РКЦ в Україні розуміє значення мас-медій і чи підтримує їх і не лише мовчазним благословенням, але й також фінансово і змістовно?

— Як я розумію, ви висловили думку, що ці медіа не є створені. А якщо і є, то в дуже незадовільному стані. Факти з найсучаснішої історії підтверджують, що все-таки потрібно 40 років, бо 17 не вистачило. РКЦ, новий вибраний народ, продовжує повільно просуватись пустинею.

Відповідаючи на наступну частину Вашого питання, визнаю, що медіа-проекти Clara Studio не мають статусу офіційних медіа РКЦ. Clara Studio тримається принципу: бути там, де є медіа. Як продакшин-студія, ми вимушені бути там, де є більшість емітентів державного значення, великі телебачення, радіо, і тому ми сьогодні на сайті РІСУ.

І на останню частину Вашого запитання можу сказати, що оскільки не належу до керівництва РКЦ, то не можу дати відповідь на це питання. Як людина підлегла, стверджую: до сьогодні отримую тільки благословіння, що вважаю великою підтримкою, оскільки благословіння гарантує підтримку Небес.

7. Андрій

— Який статус Католицького медіа-центру, чи він є офіційним медіа-сайтом РКЦ в Україні?

— Це питання перевищує мої компетенції. Про це можна запитати директора Католицького медіа-центру о. Павла Вишковського за телефоном, який поданий на сайті, або запитати прес-секретаря Конференції Єпископів РКЦ України.

6. Олександр Мацієвський, Організація Українських Скаутів (СПОК), м. Львів, українець-римо-католик, [email protected]

— Слава Ісусу Христу!

1. Отче Юстине, скажіть будь-ласка чому зараз не виходить програма "Містечко Надії" на 1 Національному Телеканалі?

2. Чому немає жодної телепрограми РКЦ на українському телебаченні?

3. Як ви ставитеся до Скаутського руху в Україні (я немаю на увазі Пласт чи польське харцерство) чи Ви вважаєте перспективною співпрацю Скаутських Організацій (я немаю на увазі Пласт чи польське харцерство) з Римо-Католицькою Церквою в Україні. ОУС таку співпрацю у Львові пробує нав'язати. Наперед дякую за відповідь!

1. Перший Національний Канал відмовився від трансляції, мотивуючи тим, що "Містечко Надія" - це застарілий телевізійний формат. Тому створюється новий телевізійний проект "Іхтіс".

2. Оскільки Перший Національний відмовився від єдиної програми, яка транслювалася досі, і оскільки Телекомпанія є державна і діє в державі багаторелігійній, багатоконфесійній і багатонаціональній, є трудність у розташуванні в ефірі програм суто конфесійних. Краще сприймається програми більш екуменічного розрізу, що продюсуються конфесіями. Наприклад, "Супер книга" - програма, яку продукували християни-протестанти; "Містечко Надія", створювана католиками, чи новий проект "Іхтіс", який зараз продюсують римо-католики.

3. Моє ставлення до Скаутського Руху дуже добре, я сам брав участь у таборах "Чорних круків" - це вишкіл семінаристів і священиків до служіння скаутам - тобто бути капеланами скаутів. І саме скаутінг може заповнити нішу виховання, яка постає між педагогікою структуральною - школа, формальні позашкільні групи, наприклад, танці, музика тощо - і групами неформальними - вуличні "тусовки" підлітків.

5. Тереза

— Які плани та мрії на майбутнє? Чи не передбачаються проекти, що будуть пропагувати і захищати християнську сім’ю?

— Таким проектом є плануванння проекту "Іхтіс" - антивірусна програма для дітей. Наразі проводяться переговори на тему трансляції "Іхтіса" на Першому Національнуму Телеканалі, також проектується веб-сторінка цієї програми. Це проект, який має укріплювати і захищати ідею християнської родини, де є 4 дітей,тобто промоушен багатодітної сім'ї. Діти, які мають батька і мати. Ситуація цілком природня для нас, але у західно-європейському суспільстві вже не така очевидна, де деякі сили хочуть впровадити ідею сім'ї не тільки гетеро-сексуальної, а зв'язку, де двоє чоловіків або двоє жінок мають право виховувати дітей. Є атака на сім'ю, і тому треба її захищати, але не способом суто-апологетичним, а через укріплення правильного образу християнської родини.

4. Олесь Пустоцвіт, [email protected]

— Шановний о. Юстине, як Ви оцінюєте католицькі мас-медіа в Україні? Які в них плюси та мінуси?

— Олесе, Ваше запитання перегукується з одним із запитань Світлани Ярошенко про християнські медіа в Україні. Тож до сказаного можу лише додати, що ці, католицькі, медіа невеликі, слабенькі, як імунітет людини, які підводиться після важкої хвороби. Їхні плюси це те, що вони взагалі існують, відроджуються, збільшуються, що спостерігається динаміка розвитку. Україна має лише сімнадцять років незалежності, тому аж щойно визріває покоління, яке може мислити по-новому, не по-рабськи. Із цього покоління формуватимуться медіа-фахівці для активного розвитку мас-медіа. Мінусом є відсутність добре налаштованої медіа-структури і достатня кількість професійних християнських журналістів. Також Церква займалася, і зараз, хоч і в меншій мірі, ще займається відбудовою храмів, тому не може робити кілька справ на раз.

Католицьких медіа є небагато, але на великому медіальному базарі вони мають свій невеликий “ларок”.

3. Алла Бойко

— Прошу відповісти, шановний брате, чим є Ваша діяльність у мас-медіа - пропагандою слова Божія, професійним покликанням, служінням, чимсь іншим?

— Моя діяльність в мас-медіа – це шліфування сережки. Світлої пам`яті Папа Римський Йоан Павло ІІ колись говорив, що християнські медіа в Церкві, це як сережка, що прикрашає прекрасну жінку, тобто Церкву, яку в Біблії названо Нареченою Христа. Отже, пані Алло, я шліфую сережку.

2. Світлана Ярошенко

— Слава Ісусу Христу, Брате! Цікаву для розмови тему вибрали. Тож скажіть, якою має бути відповідь Церкви на кризу віри і дехристиянізацію, і як Церква повинна використати для цього мас-медіа?

Друге запитання: чому, на Вашу думку, в Україні небагато якісних християнських медіа-продуктів? І як реально можна змінити цю ситуацію?

Третє запитання: християнство це релігія, чи стиль життя, світогляд? Яка різниця між тим і іншим, і які ця різниця має наслідки?

Навіки слава, Світлано! Буду відповідати на Ваші питання по черзі.

1. Є старе християнське правило, що немає християн, коли немає свідчення християнського життя. І тому потрібна євангелізація сучасних людей у різний спосіб їхньою мовою, мовою, яку вони розуміють, також і мовою медіа. Тобто треба по-новому проголошувати Євангеліє, а не лише традиційним способом – в храмі під час проповіді. Ми тут повині використовувати певні архітипи, повинні говорити про підстави філософського християнського мислення, коментувати суспільні події з точки зору християнської етики і включати сюди єлементи Доброї Новини. Ми повинні завжди бути готові відповісти на питання в християнському дусі, якщо є можливість і потреба коментаря – прокоментувати в християнському дусі. Якщо хтось з духовних осіб виступає в медіа і отримує запитання напряму, то також прямо давати відповіді, ділитися своєю Надією. Отже відповідь на дехристиянізацію одна – потрібні справжні християни.

2. Перепрошую, але це, друге, запитання мені смішне. Пояснюю чому. Уявімо собі, що хтось прокинувся після коми, а інші стали запитувати у нього, чому він не бігає, чому не стрибає, чому не б`є рекорди? Після семидесяти років комунізму, руйнування церковних структур з коріння, як би мало бути?…

Тож ситуація, звісно, зміниться, але потрібен тривалий час для одужання. Коли єврейський народ вийшов з неволі, то сорок років ходив по пустелі, доки не вмер останній, в якому жили “бацили” рабства. Тому гадаю, що десь років за сорок після останнього комуністичного мітингу, ситуація поправиться.

3. У цьому питанні вже прозвучало те, чи християнство є гнозою, тобто новою наукою, чи моралізмом, чи певним аскетичним способом перебування на землі. А відповідь така: жристиянство є Доброю Новиною – є надія, є життя, є майбутнє.

1. Ігор

— Преподобний отче, чи монаші обіти дають Вам змогу в повноті працювати у перелічених в анонсі РІСУ проектах?

— Доброго дня, пане Ігорю! Дякую за запитання. Отже, чи монаші обіти дають мені змогу в повноті працювати? Вони мені дуже допомагають. От, наприклад, обітниця чистоти. Мені не потрібно займатися родиною: дружиною, дітьми. І тому весь час, який знаходиться поза молитвою і життям в спільноті братів, залишається для праці.