13 квітня в Києві відбулося засідання Центру соціально-консервативної політики (Україна) на тему «Сучасна релігійно-конфесійна ситуація в Україні».
13 квітня в Києві відбулося засідання Центру соціально-консервативної політики (Україна) на тему «Сучасна релігійно-конфесійна ситуація в Україні».
Релігійне питання - складне і проблемне для нашої країни. ЦСКП (Україна) не вперше проводить засідання, що стосуються релігії і православ'я зокрема.
Всі зійшлися на думці, що потрібно відновлювати єдність православ'я, інакше воно може втратити свої позиції домінуючої релігії в країні.
У своїй доповіді архиєпископ УАПЦ Іоан (Модзалевський) назвав викликом українському православ'ю оновлення Української Греко-Католицької Церкви з приходом нового Глави Святослава (Шевчука). «Сучасне православ'я не можна визнати повністю конкурентоспроможним щодо нових реалій в житті УГКЦ», - вважає архиєпископ. Кадровий потенціал, навчальна база і якість освіти православ'я бажають кращого, крім того, воно ослаблене розколом. На думку доповідача, місіонерських зусиль вищих церковнослужителів недостатньо, щоб переформатувати конфесійну карту: «УПЦ, УПЦ КП і УАПЦ потрібно вести ефективний діалог, як для об'єднання в майбутньому, так і для мінімізації протистояння вже сьогодні», - упевнений владика Іоанн. Він сподівається, що рано чи пізно, спираючись на ту або іншу модель виходу з церковної кризи, буде здобуто єдність.
Співдоповідач, керівник відділу інформації та зв'язків з громадськістю Київської єпархії УПЦ, протоієрей Петро Зуєв також сподівається на врегулювання релігійних проблем, але налаштований не так оптимістично: «Є декілька моделей набуття єдності, але всі вони поки маловірогідні». На думку отця Петра, основою для об'єднання може стати православне вчення про Церкву, а не та чи інша ідеологія, навіть якщо вона буде наближена до православного віровчення. Досягти єдності можна одним способом: відмовитися від абсолютизації канонічних засобів і зосередитися на утриманні церковного життя. А почати потрібно з двох речей: бажання і готовності пробачати та просити вибачення, і бажання по-новому, в світлі християнського передання, а не політики, вести діалог.
На думку керівника прес-служби УПЦ Василя Анісімова, останнім часом існують позитивні тенденції у взаєминах Церкви і держави. Вона припинила втручатися у внутрішні справи Церкви, закінчилася пропаганда розкольницьких ідей. «Сподіваємося на партнерські взаємини і взаємоповага між Церквою і державою. Але важливо, щоб зусилля для об'єднання здійснювалися всередині Церкви, а не на суспільно-політичному рівні», - підкреслив промовець. І додав, що якби діалог між Церквами тривав без політичних установок, він би вже призвів до гарних результатів.
Денис Денисов, заступник директора української філії Інституту країн СНД, поділився своїми даними: за результатами недавніх соціальних досліджень, українське суспільство - секулярне, глибоко віруючих всього лише 3% населення. Але це характерно не тільки для України.
На думку професора Валентина Якушика, добре, що почалася відверта розмова на складну тему. І треба, щоб вона продовжувалася, щоб знайшлися дієві форми вирішення проблем. «Щоб об'єднатися, потрібно подолати проблеми, які роз'єднують. А це проблеми з розподілом ресурсів і статусу, внутрішньовидова боротьба і міжособистісні суперечності, розбіжності у світогляді», - розповів фахівець.
В Україні існує внутрішнє ментальне замовлення на поділ, повідав проректор Київської духовної академії Володимир Бурега. Об'єднавчі ініціативи зверху не підтримує народ. Вплинути на ментальність людей може тільки Церква шляхом проповідей, але шлях цей довгий і важкий. Що стосується церковного поділу, то він, на думку Бурега, зазвичай був вигідний владі. «Сьогодні, розмірковуючи про об'єднання, потрібно наголошувати на внутрішній зміні церковної життя, згадати, що Церква - це, насамперед, євхаристійна громада, для якої єдність - це природний стан», - підкреслив експерт
У своєму виступі координатор зв'язків з партнерами клубу «Анахарсіс» Олександр Левченко торкнувся питання церковного статусу. На думку експерта, головне - єдність, а статус - це внутрішні дискусії між клиром. Але об'єднання вимагає неймовірних зусиль. «Не бачу шляхів об'єднання, окрім як через загальне покаяння до відновлення вселенського православ'я», - припустив Левченко.
За словами Євгена Мартиненка, заступника голови українського товариства російської культури «Русь», розкол не так страшний. Немає країни, де існує лише одна конфесія. Будь-яке об'єднання у цій ситуації може спровокувати новий розкол. Православній Церкві потрібно змінюватися внутрішньо, підвищувати якість освіти, бути відкритішою і ближчою до людей.
У свою чергу, голова Російського товариства України Костянтин Шуров вважає проблемою те, що будь-яка сила, що приходить до влади, впадає у спокусу створення національної Церкви. Церковні ієрархії в цьому питанні займають не відсторонену позицію. «Швидше за все, від мужності дати відповідь на це питання церковних ієрархів буде залежати позиція можновладців в Україні», - припускає експерт.