"У Бога є добрі наміри для України, щоб наша країна стала процвітаючою духовно і матеріально"
У гостях: Леонід ПАДУН, старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви, старший пастор церкви "Слово життя" м.Донецька, ректор Біблійного інституту "Слово життя", член Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, автор і ведучий програми "Християнська Україна сьогодні" на Першому національному каналі
У гостях: Леонід ПАДУН, старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви, старший пастор церкви "Слово життя" м.Донецька, ректор Біблійного інституту "Слово життя", член Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, автор і ведучий програми "Християнська Україна сьогодні" на Першому національному каналі
Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі
16. Запитання від редакції
— Перше запитання. Ваша Церква не так часто фігурує в мас-медіа. Зокрема, про Вашу діяльність не так часто пишуть у світських ЗМІ. З іншого боку, світські ЗМІ часто не дуже толерантно і об'єктивно висвітлюють діяльність євангельських християн. Як на Вашу думку можна можна оздоровити цю сферу? Чи планує Ваша Церква більш ширше здійснювати піар, виходити на контакт із ЗМІ?
Які найбільші проблеми Ви бачите у відносинах між різними протестантськими Церквами? Чи існує можливість розширення ради протестантських Церков, до якої Ви належите, за рахунок приєднання до неї членів Української Міжцерковної Ради чи інших об'єднань і церков? Що для цього потрібно здійснити?
І останнє. Як Ви ставитеся до участі служителів Церкви у політичних процесах? В яких формах ця участь має відбуватися?
Дякуємо за участь у веб-конференції. Дуже просимо не забувати наші координеати і більш частіше розповідати нам, а через нас і всім нашим читачам про життя Вашої Церкви!
— Я дуже вдячний вам за цю веб-конференцію, відкритість до діалогу та ваші запитання. Вони є дуже актуальними.
Перш за все, ви вірно зауважили, що світські ЗМІ не дуже толерантно висвітлюють діяльність євангельських християн. Частіше за все, взагалі не висвітлюють. На Україні діє більше 8 тисяч церков євангельських християн. Вони знаходяться на другому місці після православних за кількістю релігійних організацій (дані Держкомрелігій від 1 січня 2007 року) та на другому місці після греко-католиків за кількістю парафіян, що відвідують недільні Богослужіння (згідно соцопитувань). Це дуже велика кількість добропорядних людей, які за свої кошти проводять величезну благодійну роботу на Україні. Мало хто про це знає. А є такі, що хочуть дискредитувати цих віруючих, виставити їх у негативному вигляді. Я думаю, що потрібно оздоровлювати цю сферу не для того, щоби показати, що віруючі такі гарні, а для того, щоб підбадьорити тих, хто думає, що всі байдужі, немає любові до ближнього та немає Бога.
Через вас я хотів би подякувати всім засобам масової інформації, які без упередження ставляться до всіх віруючих, незалежно від того, до якої церкви вони ходять, і об'єктивно висвітлюють їх діяльність. Нехай Бог благословить вас. Звичайно, самим церквам дуже важливо йти назустріч ЗМІ. Ми плануємо більше працювати в цьому напрямку заради спільної користі (не задля власного піару).
Рада Євангельських Протестантських Церков відкрита до приєднання нових членів (я є одним із співзасновників). Існує певний порядок подавання заяв і прийняття до Ради.
Щодо останнього питання, відповідно до чинного законодавства релігійні організації не мають права брати участь у політичних виборах. Але це не означає, що Церква відокремлена від суспільства. Церква – це люди, які є громадянами цього суспільства і повинні брати активну участь у житті своєї країни, і Церква саме виховує таких громадян.
Щодо священнослужителів – вони мають право брати участь у політичному житті країни на рівні з іншими громадянами, але у зв'язку з тим, що церкву відвідують люди, які дотримуються різних політичних поглядів, або байдужі до політики, священнослужитель повинен насамперед піклуватися про своє духовно-пастирське покликання.
Тому участь священнослужителiв у суспільно-політичному житті виражається, зокрема, у підписанні спільних заяв, в яких висловлюється ставлення Церкви до тих чи інших подій.
Ще раз дуже дякую за чудову можливість спілкуватися на цій веб-конференції.
Хочу побажати усім учасникам і відвідувачам сайту всього найкращого!
До нових зустрічей!
15. Олександр
— Перепрошую, пане Леоніде, що забагато задаю питань. Та, вибачте, ще одне.
Років з одинадцять тому я підробляв на будівництві молитовного будинку євангельських християн-баптистів. Спитаєте, на які кошти будували? На американські. На будівництво також кілька разів приїздили представники аналогічної американської церкви, допомагали. А питання таке — на які кошти існує Ваша церква? Бо хто платить, той і замовляє музику. Якщо скажете, що на гроші віруючих, не повірю. Бо як тільки Ваша церква прийшла в Україну, віруючих у ній ще не було, тому потрібно було щонайменше початкове фінансування. То хто дав гроші?
— Це добре, що Ви задаєте багато питань, мені це подобається. Ви виглядаєте, як людина, якій не байдуже майбутнє України. Якщо є питання, будуть і відповіді, якщо навіть зараз і не встигнемо, Бог дасть Вам відповіді.
Щодо будівництва молитовного будинку євангельських християн-баптистів, що поганого в тому, що віруючі із Америки (не держава!) допомагають віруючим на Україні. Може це і є християнська любов не на словах?!
Повірите Ви, чи ні – це Ваша особиста справа. Але з початку існування нашої церкви і до сьогоднішнього часу, ми існуємо тільки на добровільні пожертвування українських віруючих. Більш за те, наша церква допомагала постраждалим від катастроф в Америці, в Індонезії, в Ізраїлі (під час війни рік тому) та іншим. Ми проводимо постійну благодійну діяльність на Україні., допомагаючи лікарням, дитячим будинкам, багатодітним родинам, інвалідам, людям похилого віку тощо. І це не ганьба – отримати допомогу від віруючих.
14. Степан Мельник
— Здається, рік тому в ЗМІ говорилося, що Ваша церква мала поважні проблеми з приміщенням. Справа ніби вирішилася в суді. Як все було? І як зараз у Вас відносини з місцевою владою?
Наступне, як у Вас складаються відносини з Донецьким митрополитом УПЦ?
— Перше. Щодо приміщення, це є дуже довгою історією, у нас не вистачить часу говорити про це. Але ми насправді отримали те, в чому мали потребу. Це був дуже складний, важкий та тривалий процес. Те, що допомогло нам, це наша віра і наполегливість. На жаль (на мою думку), місцева влада не розуміє важливості задоволення духовних потреб людей, тому я тільки можу сподіватися на кращі відносини з місцевою владою.
Щодо відносин з Донецьким митрополитом УПЦ Іларіоном, то, на жаль, не має ніяких відносин. Я мав дуже гарну зустріч з митрополитом УПЦ Володимиром Сабоданом, але щодо митрополита Іларіона, я робив багато спроб зустрітися з ним, та він повністю закритий для будь-якого діалогу і не тільки зі мною, але й з керівниками інших церков.
13. Олександр
— Пане Леоніде, щодо того, яка церква правильна, то я навіть не ставлю такого питання. А справа в такому. Якщо б Українська Християнська Євангельська Церква сформувала ментальність нашого народу, вірніше, формувалася разом з нашим народом у процесі його історичного розвитку, саме її слід було б підтримувати та розвивати в Україні, бо вона була б народоутворюючою силою. Я б сам ходив до такої церкви. Але наша історія, традиції, свята тощо пов'язані з православ'ям. Тому всі інші християнські церкви є маргінальними утвореннями. А щодо того, що американський вплив - це від радянської пропаганди - то Ви дарма.
Через неурядові організації, до яких належать також і всілякі харизматичні церкви американський уряд та американські неурядові організації тощо фінансують розвиток "демократії" в Україні. А це Вам і оранжеві революції і всіляке таке інше, та безлад у нашій країні. Ось і вся ціна харизматичному руху. А прикриваються Святим. Чому Ви з ними? Ви з американським народом чи з українським? Ви патріот України чи Америки? В Україні не було такої церкви.
— Я думаю, що розмірковувати на тему розвитку та духовного відродження України набагато легше, чим це робити. І дискутувати на тему патріотизму та належності до народу – це не те ж саме, що віддавати за це своє життя. Я дуже радий, що 30 років тому я присвятив своє життя служінню Богові та українському народу. Якщо я не був би впевненим у тому, що те, що я роблю - це абсолютно правильно, то я зайнявся би чимось іншим, і Вам раджу того ж самого.
12. Тарас
— Як я зрозумів, Ви маєте гарні відносини з православними священиками. Але часто, що я неодноразово спостерігав, серед євангельських християн є нерозуміння, а навіть небажання зрозуміти чи зневага до віри і обрядів православних чи католиків. А останні, в свою чергу, подібно ставляться і до протестантів. Що би Ви порадили одним і другим задля того, щоб вони краще один одного зрозуміли?
— Перш за все, я думаю, що потрібно бути відкритими до діалогу. Спілкування є основою, фундаментом, без якого не можливо збудувати будь-яке порозуміння. По-друге, це освіта. Знання історії православ'я, католицизму, протестантизму. Третє, це елементарна етика.
Я не думаю, що можливо ідеальне порозуміння серед усіх християн, але якщо ми когось чи щось не розуміємо, це не означає відкидати чи засуджувати. Ми маємо бути толерантними і з повагою відноситися один до одного. Якщо є одна спільна мета – духовно відроджувати нашу країну, ми повинні визнати, що це можливо зробити тільки разом, незважаючи на відмінності.
11. Ільїн Михайло, лікар за фахом, іноді пишу статті в газети
— Ваше відношення до книгі Теда Брауна "Код Да Вінчі"? Хіба це неймовірно, що Ісус міг одружитися? Якщо Ісус - син Божий, ми можему припустити, що Бог мав бажання побачити своїх онуків?
— Моє відношення до цієї книги дуже негативне. У цій книзі спотворено історію життя Ісуса Христа, що є неприпустимим і навіть образливим для всіх віруючих. Джерелом, з якого ми можемо дізнатися про життя і служіння Ісуса Христа, є Біблія.
10. Ігор
— Скажіть будь ласка, чому існують різні підходи серед українських євангельських християн до діяльності та доктрини Лєдяєва?
— Якщо я правильно зрозумів, Ви маєте на увазі різне ставлення? Відповідь: мають право.
9. Олександр
— Пане Леоніде, як я розумію, розвиток харизматичного руху направлений в тому числі на ослаблення позиції православної церкви. А тепер дивіться що виходить. Ми, українці, дуже пишаємося своїм козацтвом. Козаки були православні і завжди відстоювали інтереси православ'я. Почитайте, наприклад, з цього приводу "Тараса Бульбу" Гоголя. Так от козацьку Україну монолітило саме православ'я. Народ був в цьому єдиний. А єдиний народ не подолати. А зараз по плану американських спецслужб на Україні впроваджується харизматичний рух. Народ наш роз'єднують, він перестає бути монолітним. Такий народ бери голими руками і роби з ним що хочеш. От у мене до Вас питання. Навіщо Ви власні сили витрачаєте на роз'єднання нащого народу, насадження невластивого їм віровчення? Чому замість того, щоб підтримувати єдність, вносите розкол у суспільство і цим спокушаєте людей?
— Шановний Олександре, я поважаю Вашу думку, незалежно від того, погоджуюсь я з Вами, чи ні. Але щодо єдності українського народу, я маю право висловити свою думку. Об'єднує християнський світ не Церква, а віра в Господа Ісуса Христа, який постраждав за всіх українців, помер на хресті та воскрес на третій день. Всі церкви – православні, католицькі та протестантські мають свої особливості та традиції, і це цілком зрозуміло, і кожна церква гідна поваги. І всі ми маємо одну віру в Ісуса Христа, яка об'єднує нас. Я з радістю і з задоволенням спілкуюсь з віруючими різних церков і бачу їх щирість і відкритість до Бога. Слава Богу за це! Але коли починається тема – яка церква правильна, тоді починається сварка. Не до цього покликав нас Господь Ісус Христос!
Щодо американських спецслужб, то це суто пострадянська пропаганда. Слава Богу, ми живемо у вільній країні, вільній від комуністичного режиму.
8. Ніна Падун — Польща, Гданськ. Асистент до справ контактів зі Сходом
— Давно слідкую за Вашою діяльністю. Маю прізвище таке, яке носите Ви і я горда тим. Чи місце Вашої Родини вплинуло на вибір Вашої життєвої дороги? Якщо так, то яким чином? Якщо ні, то який фактор допоміг Вам вибрати дорогу до Бога?
З повагою — Н.Падун
— Шановна Ніно Падун! Перш, ніж відповім на Ваше запитання, хочу сказати Вам, що на жаль, втратив Вашого e-mail-а, і я не зміг Вам відповісти.
На вибір моєї життєвої дороги насамперед вплинуло життя моєї матері, яка жила відповідно християнської моралі. Це була найвпливовіша проповідь, яку я тільки отримав у своєму житті. І друге, це те що Дух Святий торкнувся мене вперше, коли мені було 14 років, і у 17 років, коли Він знову це зробив, я обрав цей шлях на все своє життя.
7. Науковець, м.Київ
— Шановний Єпископе! Як повідомлялось у ЗМІ, не так давно Ви були головуючим у Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій. На Вашу думку, чи ефективна діяльність цього міжконфесійного органу (здобутки та недоліки) та які є перспективи у діяльності Ради з огляду на наявний потенціал міжконфесійної співпраці? Дякую!
— Я переконаний, що ВРЦiРО має достатнiй потенцiал для мiжконфасiйноi спiвпрацi з метою вирiшення актуальних соцiальних питань та проблем захисту моральних засад суспiльства. Очивидним є те, що робота Ради стала бiльш ефективною пiсля виходу з пiд державноi опiки та переходу до самоорганiзацii ii дiяльностi.
На сьогоднi можна говорити про те, що ВРЦiРО веде постiйний i послiдовний дiалог з органами державноi влади, в рамках якого вiдбулось кiлька зустрiчей з Президентом Украiни, а також з керiвництвом парламенту та окремих депутатських фракцiй.
Проте, на мою думку, перспективи роботи ВРЦiРО та її ефективнiсть залежать безпосередньо вiд активностi кожного члена Ради.
6. Neboljubus
— Слава Ісусу Христу! Скажіть, будь ласка, як Ви думаєте, чи не замало Христова Церква наголошує зараз (у хвилі таких різних протиріч) на важливому біблійному принципі "одне стадо, один пастир"? Щире спасибі!
— Наскільки я правильно зрозумів Ваше питання, йдеться про єднання Церкви. Якщо Ви маєте на увазі православну Церкву, це внутрішня справа православної Церкви. Що стосується всіх християн, то об'єднати їх може тільки Бог.
5. Ігор
— Шановний єпископе Леоніде, як у Вашої Церкви склалися відносини з православними і католиками обох обрядів? Наступне, яке Ваше ставлення до доктрини Лєдяєва?
— Відносно першого питання. Я радий, що люди в нашій церкві з повагою ставляться до православних і католиків.
Щодо другого питання. Доктрини – це дуже ємне поняття. Я вважаю, що Ви мали на увазі «Новий світовий порядок». Моє відношення негативне.
4. Степан Мельник, Київщина
— Слава Богу! Скажіть будь ласка, як Ви ставитеся до служіння жінки у Церкві? Зокрема, до того, що жінки в Європі та й в Україні отримують пастирське і єпископське рукоположення. Дякую!
— На підставі послання до Галатів 3:28, я вірю, що жінка має таку ж саму цінність перед Богом, як і чоловік. Жінки можуть бути також використані Богом і помазані Духом Святим для служіння людям. Відносно пасторства, вірю, що чоловіки повинні посісти свою лідерську позицію в Церкві, так як Бог встановив це для них від початку творіння. Якщо ж чоловіки відмовляються, «святе місце пустим не буває».
3. Олександр
— Пасторе. Будь ласка, дайте відповідь на таке запитання. Чому серед віруючих багатьох конфесій є якась байдужість або "теплість"? Як Ви особисто бачите духовне Відродження України за таких умов?
— Серед християн є багато небайдужих та «гарячих». І я вважаю, що їх достатньо, щоб і запалити «теплих», і відродити духовно Україну. Моє побажання до всіх небайдужих – бути активними. Робити те, до чого покликав нас Христос.
2. Чіпка Варениченко (pax et nationalismus transcendentalis)
— Як ви особисто ставитесь до феномену монашества?
— Наш Господь Ісус Христос молився до Небесного Отця перед Своїми стражданнями: «Не благаю, щоб Ти їх зо світу забрав, але щоб зберіг їх від злого». (Івана 17:15). Є позитивний бік чернецтва в тому, що люди бажають на самоті наближатися до Бога. Це і було причиною виникнення чернецтва у перших століттях нашої ери. Але з іншого боку, важливо, щоб люди, які намагаються знайти Бога, могли бути сіллю землі (Матв. 5:13), знаходячись серед простих людей, допомагати їм приходити до Бога.
1. Іван Верстюк, м. Київ, безробітний
— Пане Леоніде, яким ви бачите майбутнє очолюваної вами Церкви?
— У Бога є добрі наміри для України, щоб наша країна стала процвітаючою духовно і матеріально. І майбутнє своєї Церкви я пов'язую не тільки з теперішнім, але й майбутнім України. Нашому суспільству потрібні люди високоморальні, здатні нести відповідальність за власні слова і вчинки. Наша церква покликана виховати таких людей, які могли б служити Богу і суспільству. І засобом досягнення цієї мети є Євангеліє, Слово Боже, яке ми проповідуємо.
