"ЗМІ потрібно навчитися помічати «маленькі» Церкви, бо саме їх позиція іноді вирішує долю «великих» церковних проектів"
У гостях: владика ЙОАН (Модзалевський), архиєпископ Уманський, вікарій Київський Української Автокефальної Православної Церкви, голова Богословсько-канонічної Комісії УАПЦ
Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі
Провідна тема веб-конференції: УАПЦ сьогодні, погляд із середини
17. Запитання від редакції
1. Високопреосвященний владико, розкажіть детально рішення собору УАПЦ, який цими днями відбувся? Чи можна сказати, що прийняті рішення мають якесь важливе значення?
2. Яка доля владики Феодосія (Пецини), чи дозволили йому увійти до складу єпископату УАПЦ?
— В Архієрейському Соборі УАПЦ, який мав місце 27 листопада ц.р. в приміщенні Патріархії УАПЦ взяли участь шість архієреїв нашої Церкви – Блаженніший Митрополит Мефодій, та преосвященні Митрополит Андрій, Митрополит Роман, Архієпископ Іоанн, Архієпископ Макарій та Єпископ Іларіон. Була обговорена внутрішня ситуація в Церкві, Собор заслухав та прийняв до відома доповіді правлячих єпископів УАПЦ про стан в єпархіях.
На Соборі було заслухано прохання владики Феодосія, колишнього правлячого єпископа Дрогобицько-Самбірської єпархії УПЦ КП, про прийняття його з кліром до складу УАПЦ. З цього приводу Собором було прийнято рішення просити владику Феодосія надати Архієрейському Соборові всю необхідну документацію, зокрема, статути та завірені протоколи парафіяльних зборів церковних громад, які знаходяться в його підпорядкуванні.
Крім того, Собор прийняв два звернення – до Собору УПЦ, що має відбутися у грудні цього року та до конференції канонічних православних єпископів США з метою сприяння унормуванню канонічного статусу УАПЦ. Це свідчить про те, що УАПЦ продовжує діалог з УПЦ та шукає додаткові можливості для виходу з канонічної кризи.
3. Фактично, в УАПЦ немає повноцінного монашества. Свого часу один з українських православних єрархів висловив думку, що Церква без монашества не має благословення. Чи УАПЦ планує щось робити у цій сфері?
— Недостатність чернечих покликань – дійсно одна з головних проблем церковного життя УАПЦ та західноукраїнського Православ’я в цілому. Як ченцю мені боляче дивитися на цю ситуацію. На мою думку, тут необхідні молитва та добрий приклад. Сила Божа звершується у немощах, але ми сподіваємося, що Божа милість не залишить нас, і невдовзі повноцінний інститут чернецтва в УАПЦ буде сформовано.
4. Чи можна очікувати оновлення офіційного сайту УАПЦ? Зокрема, довідок про склад і структуру єпископату Церкви, структуру єпархій, існуючі комісії і багато іншого. Як приклад варто брати офіційний портал УПЦ — http://www.orthodox.org.ua/
— Дійсно, сайти УАПЦ далекі від досконалості. А на Ваше питання міг би краще відповісти голова прес-служби УАПЦ о. Євген Заплетнюк.
5. Як Ви оцінюєте висвітлення життя УАПЦ в українських ЗМІ? Які зауваження і побажання? Чи є вина самої УАПЦ, що про неї мало говорять і що часто вона фігурує як об'єкт інтересів УПЦ і УПЦ КП?
— ЗМІ потрібно навчитися помічати «маленькі» Церкви, бо саме їх позиції іноді вирішує долю «великих» церковних проектів.
6. Щодо порозуміння з владикою Ігорем (Ісіченко) — чи Ви вважаєте, що дійсні причини конфлікту вичерпані і тепер можна говорити про порозуміння? Чи для цього зараз достатньо доброї волі обох сторін?
Дуже дякуємо Вам за участь у нашій веб-конференції. Надіємося, що Ви будете частіше присутніми в українському релігійному житті, зокрема, в українських ЗМІ.
— Причини для продовження конфлікту завжди можна знайти. Але ми маємо шукати не причини для конфліктів, а способи їх подолання.
Дякую РІCУ за надану можливість спілкування з Вашими читачами та зичу Вам журналістської наснаги та творчих здобутків.
16. Анатолій Бабинський
— Скажіть будь-ласка які є обовязки в представника УАПЦ в Москві? Перед ким Ви її представляєте?
— Дивіться відповідь на запитання 10,2
— Оскільки я не почув чіткої відповіді, чи могли б Ви назвати успіхи, досягення чи плоди діяльності представництва? Оскільки про таку Вашу діяльність абсолютно нічого невідомо.
— Вибачте, що я не зміг задовольнити Вашу цікавість. Сподіваюся, що певна інформація про діяльність Представництва можна знайти в цьому матеріалі: http://www.orthodox-dialogue.org.ua/ru/coments/8.html
15. Олександр
— Владика Йоан, як відомо, Ви постійно проживаєте в Москві, а в Україні буваєте виключно для участі в архієрейських соборах. Також, відомо, що Ви проситеся в УПЦ-МП в якості єпископа з усіма необхідними пересвятами. В разі вашого прийняття в УПЦ-МП, Ви плануєте переїзжати в Україну на постійне місце проживання по місцю служіння в якості ієрарха?
— Оскільки Ви проінформовані про мої особисті плани краще від мене самого, я утримуюся від коментарю, щоб не показати своєї некомпетентності у даному питанні. :) Безумовно, архієрей має проживати за місцем несіння свого церковного служіння.
14. Анатолій Бабинський, магістр богослов'я
— Слава Ісусу Христу! 1. Я постійно читаю Ваші статті, які стосуються становища Православ'я в Україні та місця УАПЦ в ньому, подивляю тверезості і бездоганній "канонічності", однак, залишається враження чистого теоретизування. Назвіть будь-ласка реальні кроки на які готова піти УАПЦ для досягення єдності. І на які готова піти паства УАПЦ.
2. Діалог між УАПЦ і УПЦ (МП). Зазвичай інформація дуже розмита. Відбулась, порозмовляли, ви задоволені (невідомо чим). В. Анісімов ще раз повторив — "діалог діалогом, але вони все рівно роскольники". Розкажіть будь-ласка які питання (конкретно) піднімаються на зустрічах, чи укладаються якісь домовленості? Тому що складається враженння, що цей діалог є заради процесу, діалогу. І нічого більше.
3. Ви проживаєте в Москві, яка Ваша місія там? Окрім того, що там Ваш дім. Чому Ви не працюєте в Україні? Оскільки в такій ситуації Ваші погляди виглядають як позиція архієрея який тільки формально (в силу певних обставин) належить до УАПЦ і насправді відірваний від реальних справ.
4. Кілька років тому Ви прийняли активну участь у "відродженні" Російської Істинно-Православної Церкви, сьогодні Ви щирий прихильник Московського Патріархату. Розкажіть будь-ласка про таку різку "переміну ума".
5. Над чим працює зараз Богословська комісія УАПЦ, яку Ви очолюєте?
1. Як магістру богослов’я Вам має бути відомо, що православне богослов’я – це не «правильна теорія», а осереддя церковного буття. Тому богословське осмислення актуальної церковної ситуації в Україні – це не «теоретизування», а конкретний внесок до загальноцерковнох справи, що може спричинитися до реальних позитивних змін у житті Церкви.
2. Це питання необхідно поставити Головам комісій з діалогу – Високопреосвященнішому Митрополиту Андрію та Високорпеосвященнішому Архієпископу Митрофану.
3. Ніхто з нас не може належати до Церкви «формально». Це Вам має бути відомо як магістру богослов’я. Про мою діяльність в Москві – див. відповідь на запитання 10 та 16.
4. Моя діяльність, що пов’язана з РІПЦ, була не актом самодіяльності, а здійсненням благословення, яке було надано мені Патріархом Димитрієм. Більш детально про це йдеться в моєму інтерв’ю, на сайті «Православний діалог»: http://www.orthodox-dialogue.org.ua/ru/coments/8.html
5. Богословсько-канонічна комісія в даний момент займається переглядом богослужбових текстів, якими користується УАПЦ, на предмет точності богословського перекладу.
13. Тетяна Шпайхер
— Слава Ісусу Христу! 1. Останні декілька років в УАПЦ відбуваються перговори щодо об'єднання спочатку з УПЦ КП, а тепер із УПЦ. Владико, чи не означає це, що Церква (УАПЦ) не в змозі самостійно вийти із кризи, в якій вона опинилася, і тепер об'єднання з іншою Церквою є способом продовжити її існування?
2. Якими є першочергові завданя для УАПЦ на найблищі кілька років?
3. Чи реальним є об'єднання із Харківсько-Полтавською Архієпархією, очолюваною владикою Ігорем Ісіченком? Дякую
1. Розкол – глибоко ненормальне явище в житті Церкви. Тому УАПЦ з належною увагою розглядає пропозиції щодо об’єднання, які походять від тої або іншої православною юрисдикції. Одночасно, у заявах нашого Архієрейського Собору висловлено наше власне бачення об’єднавчого процесу. Однак, п’ятнадцятирічний досвід новітнього відродження УАПЦ свідчить, що УАПЦ здатна до самостійного існування.
2. Першочерговим завданням УАПЦ (якщо мається на увазі канонічний аспект церковного життя) є вдосконалення канонічного ладу в УАПЦ, розроблення моделей об’єднання українського Православ’я та унормування канонічного статусу УАПЦ.
3. Відновлення єдності УАПЦ з Харківсько-Полтавською архієпіскопією, на мій погляд, можливе за умови доброї волі владики Ігоря. З нашого боку така воля є.
12. свящ. Петро Зуєв
— Архієпископ Іоан, роскажіть, будь ласка про себе, свій церковний досвід, еволюцію своїх поглядів (якщо така мала місце). Чим сьогодні займається очолювана Вами Богословсько-канонічна комісія УАПЦ?
— Мені 37 років, я маю вищу богословську освіту, магістр богослов’я. 11 років в єпископському сані. Сфера наукових зацікавлень – літургіка, церковний спів, еклезіологія. Богословсько-канонічна Комісія УАПЦ – це науково-богословська інституція, яка забезпечує Предстоятеля та Архієрейський Собор УАПЦ церковно-правовими та аналітичними матеріалами. Одне з останніх завдань, що було поставлене перед нашою Комісією Предстоятелем – розробка типового статуту монастиря УАПЦ.
11. свящ. Андрій Дудченко (orthodoxy.org.ua)
1. Владико, чи відомі Вам настрої єпископату, кліриків та вірян УАПЦ стосовно діалогу із УПЦ? Як би Ви оцінили співвідношення прихильників та противників діалогу?
2. Яка Ваша позиція щодо т.зв. "літургічного відродження"? Якщо цей рух потрохи набирає сили у Московському Патріархаті, то про існування подібної течії в УАПЦ мені невідомо.
1. Наскільки мені відомо, більшість кліриків УАПЦ позитивно налаштовані до діалогу з УПЦ. Однак, необхідно зазначити, що згідно думки церковної більшості в нашій Церкві, структурне об’єднання між УАПЦ та УПЦ можливе лише на базі Помісного статусу об’єднаної Церкви. Ідея «приєднання» до Московського Патріархату серед кліриків та вірних УАПЦ є непопулярною.
2. Як спеціаліст з літургіки, я позитивно ставлюся до літургічного відродження в дусі ідей о. Олександра Шмемана. Водночас, я утримуюсь від тих форм «літургійного відродження», які зараз прийнято вважати «новітнім обновленством».
10. Андрій Смирнов
1. Владико, що змусило Вас у 1995р. перейти з РПЦ до УАПЦ?
2. Що входить до функціональних обов"язків представника УАПЦ в Москві?
1. Я прийшов в УАПЦ під враженням від особи покійного Патріарха Димитрія, який був унікальною людиною та ієрархом.
2. Представництво УАПЦ в Москві було створено для того, щоб адекватно інформувати Архієрейський Собор УАПЦ про релігійну ситуацію в Росії, а також давати спростування недостеменної інформації про УАПЦ в російських ЗМІ та духовно окормлювати вірних УАПЦ, які перебувають на території Росії. В Статуті Представництва зазначено, що на території Росії не можуть відкриватися будь-які інші структурні підрозділи УАПЦ. Це свідчить про те, що ми не робимо спроб вторгнення на канонічну територію Московського Патріархату, а лише представляємо в Росії інтереси нашої Церкви. Зверніть увагу, ми не є подворієм УАПЦ, що відкрите при якійсь релігійній організації, а саме представництвом, іншими словами, «дипломатичною місією».
9. Олесь Пустоцвіт, [email protected]
— Преосвященний владико, ніяк не можу зрозуміти логіки ієрархічної структури УАПЦ. Є кілька єпископів, які невідомо якою єпархією керують, скільки мають під собою парохій. І є пахарі, які виконують багато обов’язків, але чинів не мають. Скажімо, архієпископ Львівський Макарій крім найчисельнішої Львівської єпархії формально здійснює опіку на парохіями УАПЦ на Волині та в Таврії. І чомусь нікому їх не передадуть, а ось у нього хотіли відібрати «хлібну» Львівську єпархію. Чому Ви, скажімо, не займетеся південноукраїнськими парохіями УАПЦ або їх не передадуть в управління владиці Богдану. Його статус як єпископа ще більш незрозумілий. Чи не час вам в УАПЦ зробити порядок зі своїми архієреями, щоби не перетворитися на посміховисько? Бо зараз УАПЦ занадто низько опустилася у порівнянні з 2000 роком.
Наступне, як Ви особисто ставитеся до особи владики Ігоря Ісіченка? Чи не вважаєте, що він був правий, коли розірвав відносини з владикою Мефодієм?
1. Структурний розподіл в УАПЦ знаходиться в компетенції Предстоятеля та Архієрейського Собору, тому я не наважуюсь самостійно виносити ті або інші судження з цього приводу. Наскільки мені відомо, Архієрейський Собор ніколи не розглядав питання про переміщення владики Макарія з Львівської кафедри. Єпископ Богдан не є членом Архієрейського Собору УАПЦ, а знаходиться в особистому послусі Предстоятелю.
2. Особисто я ставлюся до владики Ігоря з симпатією. Це освічена та мисляча людина, якій, на жалю, бракує чернечого смирення. Нам може щось не подобатися у тій церковній структурі, в якій ми перебуваємо. Церква – це лікарня, і в ній може пахнути як ліками, так і хворобою. Але наші обітниці Господу зобов’язують нас підпорядковувати свою волю — волі соборної більшості, в якій, як ми віримо, діє Дух Божий.
8. от. Костянтин
— Чи не вважаєте Ви що нова та малочисельна УАПЦ, яка зареєстрована у 1995 р, спроектована на Луб'янці для дестабілізації церковного життя в Україні? Відповідь Ваша зрозуміла – НІ НЕ ВВАЖАЮ. Але давайте подивимося на ситуацію з різних сторін. Ієрархи УАПЦ завжди ревно відстоюють ідею помісності, державності, українськості та ін., але яка роль відведена УАПЦ у цім процесі? Які перспективи? Ні УАПЦ, ні УПЦ КП не є визнані, а УПЦ МП у світі визнають як екзархат російської церкви. Отже якщо припустити створення в Україні єдиної помісної церкви, то на базі: а) УПЦ МП – через проголошення автокефалії і отримання Томосу з Москви (що є маловірогідно); б) УПЦ КП – через отримання Томосу від Вселенського патріарха (що є більш вірогідно). І малій дитині зрозуміло, що на основі малочисельної УАПЦ єдину помісну церкву створити неможливо: через малу кількість парафій (меньше 1000) та компактність їх переважно на Галиччині. Чим же Ви займаєтесь? Перерахуйте будь-ласка дії ієрархії Вашої церкви на створення в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви, окрім того що ви поливаєте брудом Київський Патріархат.
P.S. Про переговори з УПЦ МП можете нічого не казати, бо ці переговори йдуть ще з 1995 р і ніяких результатів досі немає і нічим іншим як очковтирательством їх назвати не можна. Прошу.
— З Вашого питання зрозуміло, що Ви симпатизуєте або є членом УПЦ Київського Патріархату. УАПЦ ніколи не стверджувала, що єдина Помісна Церква може бути створена на її основі. Натомість, ми постійно наголошуємо, що канонічна Помісна Церква може бути створена лише на основі об’єднання Українського Православ’я. Дійсно, більша частина парафій УАПЦ зосереджена в Західному регіоні України. Однак, я не бачу в цьому перешкоди для створення єдиної Помісної Церкви. Навпаки, компактність розташування наших парафій може зіграти позитивну роль в об’єднавчому процесі. Наша Церква нікого не «обливає брудом», а виступає з конструктивною канонічною критикою тих осіб в УПЦ КП, які стоять на перешкоді об’єднанню православних в Україні.
7. от. Яків
— Благословіть владико! 1.Чому Ваш предстоятель восени на виборах 2004 публічно підтримував В.Ф.Януковича паралельно з УПЦ МП(через що вл.Макарій(Мелетич) відмовився поминати його на Літургії))? Я вважаю що це не відповідає політичним уподобанням вашої пастви, яка переважно знаходиться на Галиччині. Чи це все-таки слід Москви?
2.Чому Ви вікарний єпископ? УАПЦ представлена здебільшого тільки на території Західної України — невже немає для вас кафедри? Донецьк чи Чернігів, наприклад.Навіщо вас там стільки вікаріїв: Богдан, Михайло, Іван, Захарія, Миколай (Кабак)? Невже ваш предстоятель так обтяжений. У Сабодана немає стільки, хоча там парафій на один нолик більше.
1. Ви оперуєте неперевіреною інформацією. Владика Макарій тимчасово припиняв поминання Предстоятеля УАПЦ не через ті або інші політичні симпатії Блаженнішого, а через внутрішню ситуацію у Львівській єпархії, зокрема, під тиском Братства св. Апостола Андрія Первозванного. Наскільки мені відомо, особистого конфлікту між владиками не було. Просто деякі вірні та клірики Львівської єпархії вважали, що поминання за богослужінням Святішого Патріарха Варфоломія наблизить Львівську єпархію УАПЦ до канонічного визнання. Втім, виявилося, що Константинополь прагне вести діалог з УАПЦ на загально церковному рівні.
2. Мій вікарний статус пояснюється не відсутністю відповідного церковного досвіду, а моєї зайнятістю як Голови Богословсько-канонічної комісії УАПЦ та постійного представника УАПЦ в Москві. Сподіваюся, що в цій якості я також маю можливість послужити Церкві, до якої належу. В УАПЦ лише два вікарія Київської Єпархії — я та єпископ Михаїл. Інші, перераховані Вами особи до єпископату УАПЦ не належать.
6. "канонічний" українець
— Що робив митр. Мефодій (Кудряков) у Москві напередодні переговорів між УАПЦ та УПЦ КП? На мою думку він там отримував інструкції щодо майбутньго “діалогу”. Адже там специ у православному ФСБ добре розуміються на подібних питаннях, як завалити переговори. Я не думаю що Ви будете стверджувати, що ніби він їздив на екскурсію туди, або у Софрино за свічками. Будь-ласка спростуйте мене.
— Як Постійний представник УАПЦ в Москві можу проінформувати Вас, що не зважаючи на мої запрошення, наш предстоятель не був у Москві останні 4 роки. Що ж стосується цілі перебування у Москві Блаженнішого, то це – контроль за діяльністю представництва та участь у богослужінні у храмі Представництва.
5. Ростислав, редактор фіно-угорського сайту Ugraina.org. Цікавлюся фіно-угорською конфліктологією, історією фіно-угорських Православних Церков. [email protected]
1. Ваші погляди на румунську інтригу в укранському церковному питанні? Яке ваше ставлення до Помісного статусу Молдовської Православної Церкви (наприклад, із центром у Яссах).
2. Чи не наступає в церковній історії України "румунське 17 століття", коли Київську митрополію модернізували і відродили румунські владики (наприклад св. Петру Мовіле)?
3. Чи не стає Бухарест "модератором" канонічної реабілітації східно-європейських Православних Церков (Української, Білоруської, можливо Угорської, де є конфлікт між Москвою і Константинополем)?
4. Чи зможе стати Лукашенко білоруським царем Константіном? (Чули про його пошуки автокефального єпископа для БПЦ у Румунії).
5. Ваша оцінка нового вікарного єпископства в УПЦ МП?
— Я церковний ієрарх, а не політехнолог. Крім того, Ваші запитання вимагають більшого об’єму інформації, ніж я володію на даний момент.
4. Ігор Скленар
— Слава Ісусу Христу, чи різні суперечки на рівні єпископату Вашої Церкви, на Вашу думку, не ставить перед ним питання про якісь форми зближення, а згодом форми об'єднання з іншими Церквами східної традиції в Україні? Дякую.
— Наскільки я зрозумів Ваше запитання, то мається на увазі зближення з УГКЦ. Канонічні та еклезіологічні дискусії між православними ієрархами різних юрисдикцій відбуваються у рамках традиційної православної каноніки та еклезіології. Принаймні, всі три православні юрисдикції, що існують в Україні, спираються на одні й ті ж самі канонічні та догматичні джерела. Мова йде лише про їх інтерпретацію. Що ж стосується УГКЦ, то вона в своєму житті керується не лише давньої богословською традицією спільною для Сходу та Заходу, але й суто католицькою догматикою та канонікою. Я не є противником діалогу між УАПЦ та УГКЦ, але вважаю, що богословський діалог між нашими Церквами має спиратися на східну богословську традицію.
3. Юрій Федів, м. Львів
— 1. Ваше Високопреосвященство, Ви є Архиєпископом Уманський та вікарієм Києвським. Скільки парафій є під Вашою опікою та де знаходиться кафедральний собор, адже парафії цього деканату є під духовною опікою Архиєпископа Ігоря Ісіченка?
2. Ваше Високопреосвященство, Ви є головою учбової комісії. Скільки заходів щодо унормування навчального процесу Ви провели, чи хоча б відвідали духовні навчальні заклади? Чи є перспектива відкриття навчального центру при Патріярхії, яка доречі завжди чомусь закрита?
3. Ваше Високопреосвященство, чи при проводенні переговорів із УПЦ Ви врахували думку вірних УАПЦ щодо своїх дій? Чи Ви дійсно вірите, що люди, які відстояли незалежну Церкву у 1989 р. від Москви і Риму повернуться в духовне ярмо? Ви своїми діями лишень дискредитуєте українську Церкву. Навчіться спочатку мислити по-українськи, а потім вже робитися будівничим. Такі як Ви лишень ганьбите те, що збудував о. Ярема та Патріярх Мстислав, Ви знищили автокефалію на Поділлі та Надніпрянщині, Черкащині та Дніпропетровщині. Скажіть, за що Вам дають все нові титули? Чим керуєтеся, коли приймаєте до УАПЦ всіх відлучених єпископів Патріярхами Філаретом та Димитрієм?
1. Статус вікарія не передбачає наявність кафедрального собору та парафій у безпосередній канонічній підлеглості. Уточню свою титуляцію – Архієпископ Уманський, вікарій Київської єпархії, постійний представник УАПЦ в Москві, Голова Богословсько-канонічної комісії УАПЦ. Постійним місцем мого служіння є домовий храм св. Іоанна Хрестителя при Представництві УАПЦ у Москві.
2. Ви невірно проінформовано, я не є Головою Учбового комітету УАПЦ.
3. Головою Комісії з переговорів з УПЦ є Високопреосвященніший Андрій, Митрополит Галицький. Що ж стосується мене, то я, як Голова Богословсько-Канонічної комісії, уповноважений Архієрейським Собором лише здійснювати богословсько-правовий бік переговорного процесу. Щодо Ваших звинувачень на мою адресу. Я ніколи не був правлячим архієреєм тих областей, які Ви згадуєте, зокрема, Поділля, Надніпрянщини, Черкащини та Дніпропетровщини. Відповідно «нищити» автокефалію у перерахованих Вами регіонах я навіть теоретично не мав можливості.
2. Михаїл Православний
— Чому Автокефальна Церква не друкує духовних книжок?
— Це – головно питання фінансової незабезпеченості. УАПЦ – невелика та бідна Церква, однак на єпархіальному рівні книговидання ведеться доволі активно.
1. Іван Верстюк (богослов, публіцист, м. Київ), [email protected]
— Слава Ісусу Христу! Владико, я маю до Вас декілька запитань - в першу чергу як до голови Богословської комісії УАПЦ, котра провадить діалог з УПЦ стосовно перспектив поєднання з нею.
1. Як би Ви визначили духовну місію УАПЦ в сучасних українських реаліях? Чим її місія відрізняється від місії УПЦ КП чи УПЦ?
2. Чи існує всередині УАПЦ єдина позиція стосовно того, як повинен бути спрямований її діалог з УПЦ?
3. Чи погодилась би УАПЦ стати частиною УПЦ, якби та офіційно заявила про свою налаштованість на здобуття автокефалії та проголошення канонічного Київського Патріархату?
4. Чи реально, на Ваш погляд, було би єрархам УАПЦ та УПЦ в межах роботи в комісії з богословського діалогу відправити спільну Божественну Літургію?
5. Чи готова УАПЦ до швидких дій в напрямку поєднання з УПЦ, чи Ви радше схильні думати, що діалог між ними є справою тривалого часу? Дякую!
Хай щедросердний Господь завжди перебуває з Вами і вірянами Вашої Церкви, посилаючи спасенні та благодатні дари Пресвятого Духа!
1. Мені здається, що варто говорити не про окремі місії УПЦ або УАПЦ, а про місію Православної Церкви в Україні. Місія Церкви – це спасіння людини, обожнення, єдність. Над цим, власне, і має працювати кожна православна юрисдикція.
2. Спільна позиція єпископату відображена у соборній документації, зокрема в Заяві Архієрейського Собору УАПЦ від 15 серпня 2006 р. та у Зверненні нашого Собору до Собору УПЦ, що було прийнято нами вчора.
3. Улікування розколу – це свята справа і єпископат УАПЦ зробить все можливе для того, щоб Православна Церква в Україні нарешті здобула єдність. Зрозуміло, що якщо в Україні буде остаточно утворено канонічну Помісну Церкву, то УАПЦ братиме участь у цьому процесові.
4. Я не думаю, що священноначаліє УПЦ готове до такого кроку. Адже спільне причастя – це і є виявленням церковної єдності, до якої ми прагнемо.
5. Діалог – це завжди справа тривалого часу, але необхідно пам’ятати, що все – у руках Божих, а діла Господні – діла дивні.