Релігієзнавці дякують Церквам за їх позицію
Міжнародна конференція “Методологічні засади і наступність релігієзнавчих досліджень в Україні” відбулася у Тернополі 23 січня. Крім науково-релігієзнавчих виступів доповідачі багато говорили про події в Україні і роль Церков у цьому.
Подію присвятили пам'яті релігієзнавців Наталії Гаврілової та Арсена Гудими. У програмі — понад 40 доповідей щодо дослідження релігії і релігійності в Україні, повідомив кореспондент РІСУ Володимир Мороз. Їх планують видати в одному з номерів часопису “Українське релігієзнавство”.
Це вже друга методологічна конференція у Тернополі. Але загалом це понад 20 конференція, яка проходить з ініціативи Української Асоціації Релігієзнавців” та її обласного осередку.
“Час, який ми переживаємо зараз, є непростим — гинуть наші громадяни... Тому прошу хвилиною мовчання вшанувати їхню пам'ять”, — розпочала конференцію професор Тернопільського університету Елла Бистрицька.
“Нарешті українці вивчили дві основні молитви - “Отче наш” і “Богородице Діво”... І я тепер знаю, як я буду боротися. Я буду боротися як просвітник”, — промовляла уже професор Людмила Филипович, завідувач відділу історії релігії і практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди.
Релігієзнавці, за словами учасників конференції, уважно слідкують за подіями в Україні.
“Я дуже рада, що Церква виправдала ту довіру, кредит якої вже стільки років їй висловлює народ. Адже 68% людей довіряють Церкві. Тому хочу звернутися до Церков і подякувати вам. Я хочу подякувати також журналістам”, — продовжує Л. Филипович.
Релігієзнавці, як і співгромадяни, ходять на майдан. “У нас і студенти ночували”, — говорить професор Анатолій Колодний, керівник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди.
Йшлося на конференції і про те, що в Україні не було б стільки проблем, якби належним чином шанували людську гідність, яку обстоюють релігії і церкви.
Зрештою, за результатами конференції домовилися посилити співпрацю з колегами зі Сходу та Півдня України. Серед усього іншого будуть популяризувати спадщину релігієзнавця Арсена Річинського. (1892-1956), уродженця Кременеччини.
“І зараз з ним багато-хто не зрівняється. От як його праця називається? “Проблеми української релігійної свідомості”! Це сучасний твір — він повністю відповідає ситуації, яка характерна для України. Але я не тільки про це хочу сказати. Ми відкрили завдяки Арсену Гудимі, науковцям, пану Петру Мазуру (директору Кременецького медучилища ім. Арсена Річинського — прим. ред.) особистість Арсена Річинського. Є меморіальна дошка... Але ми його не показали Україні... Чи знають Арсена Річинського в УГКЦ, УПЦ Київського Патріархату? Я вже не кажу про церкву Московського патріархату... Чи знає його Схід і Південь України?” — наголосив професор Петро Яроцький, провідний науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Григорія Сковороди.
