Релігієзнавиця пояснила, чому українці почали більше звертатись до релігії
Соцопитування проводила соціологічна служба Центру Разумкова у листопаді 2022 року методом face-to-face. Опитали 2 018 респондентів від 18 років і старше у регіонах, підконтрольних Україні і де зараз не відбуваються активні бойові дії.
Більшість українців — 59% — вважають, що Церква відіграє позитивну роль, а близько чверті вважають, що вона не відіграє помітної ролі і лише 3,3% вважають, що Церква відіграє негативну роль в нинішній ситуації.
Війна загострила тенденції, які були присутні, зокрема — рівень релігійності, ця тенденція прослідковувалась і в опитуваннях попередніх років, пояснює докторка філософських наук, релігієзнавиця Віта Титаренко:
"Коли в періоди соціальних загострень рівень релігійності суспільства підвищувався і от, зокрема, якщо ми згадаємо 2014 рік і опитування Центру Разумкова того року, то рівень релігійності суспільства сягав 76%. Так, потім був трохи спад, 2021 рік — 68%. І ми бачимо, що у період війни агресії Росії проти України знову йде підйом і рівень релігійності сягає 74%. Тобто для людей є типовим звертатися до Бога, звертатися до віри в період загострень, криз, нестабільних ситуацій".
Віта Титаренко прокоментувала ситуацію з релігійністю під час Другої світової війни.
"Ми пам'ятаємо, що, власне кажучи, Російська Православна Церква була створена Сталіним у 1943-у році. І знову ж таки, якщо кидати паралелі, то ми пам'ятаємо, що німецькі складати ходили із ременями, на яких було написано "З нами Бог". Тобто, знову ж таки, наскільки рівень отакої декларованої релігійності і внутрішньої віри співпадав в ті часи, зараз складно сказати. Я думаю, що паралелі із тим часом на сьогодні дуже відносні",— зауважила релігієзнавиця.
Віта Титаренко акцентувала, що один з показників під час опитування центру Разумкова її надихнув. Зокрема, збільшення респондентів, які вважають, що Церква має бути національно орієнтованою.
"Тобто приходить усвідомлення оцієї необхідності. Бо, скажімо, у 2000-у році 53% були проти того, щоби церква була національно орієнтованою. У цьому році ми бачимо, що число тих, хто проти, зменшилося до 32,5 %, натомість майже 50% вважають, що церква має бути національно орієнтованою", — прокоментувала вона.
Важливим моментом в опитування релігієзнавиця відзначила також великий відсоток тих, хто ідентифікує себе громадянами України.
"Не по спільності своєї віри — це десь 4% шукають такої спільності, а як громадяни України 73,5%. Здається, що ми всі рухаємося в тому напрямку, що наша нація стає все більш монолітною, викристалізовується у цих складних умовах. Хочу звернути увагу, що в цих опитуваннях були вперше застосовані фокус-групи із відкритими питаннями і дуже такі дражливі питання щодо статусу УПЦ, її позиції, ми бачимо в розкритих питаннях", — зазначила Віта Титаренко.
Натомість, каже, що в опитуваннях Центру Разумкова не було порівнянь різних авторитетів, рейтингу, умовно кажучи, очільників найбільших Церков України, що було у попередніх дослідженнях. Вона припустила, що це зробили задля уникнення маніпуляцій:
"Так само і відсутня конфесійна специфіка, тобто немає приналежності конфесійної, воно так опосередковано десь вказується. Єдине, що більша кількість вірян належать до ПЦУ. Натомість КМІС, який у липні проводив свої соцдослідження, говорив про те, що до ПЦУ себе відносять десь 54%, просто православними називають 14% і до Української православної церкви, що в єдності з Московським патріархатом ще де-факто знаходиться — 4%".
Важливим, на думку релігієзнавці, є також готовність вірян та членів Церков до змін після війни.
