«Рішення з визнання богослов'я можуть бути приводом, якщо й не для беззастережної радості, то точно для надії» — веб-конференція з віце-ректором УКУ

ЛЬВІВ — На РІСУ триває веб-конференція з першим віце-ректором Українського католицького університету (УКУ) д-ром філософії Тарасом Добком на тему «Акредитація богослов'я як науки в України: нові перспективи і виклики». На його думку, завдяки визнанню богослов’я як наукової дисципліни зараз «можуть бути встановлені високі стандарти, які піднімуть авторитет богослов'я в академічному світі». Водночас науковець розповів і про обмеження, які передбачає нещодавнє рішення Вищої атестаційної комісії (ВАК) України та поділився планами УКУ щодо практичної реалізації такого рішення.

«Ми плануємо створити на базі УКУ спеціалізовану Вчену раду з богослов'я. Будемо подавати наш спеціалізований журнал на отримання ВАКівського статусу. Безумовно, аспірантура буде відкрита не тільки для випускників богословської програми УКУ… ми будемо передбачати певний рівень богословської освіти, а також інших реквізитів (напр. знання однієї з клачисних мов)», — зазначив він. Паралельно, як зазначив Тарас Добко, УКУ також працює над міжнародною акредитацією майбутньої аспірантури в УКУ за посередництвом Конгрегації католицької освіти в Римі.

Ствердивши перспективи, які відкриває рішення ВАКу для розвитку богослов’я в Україні, віце-ректор УКУ пояснив також, що саме рішення в своїй суті має певні проблемні моменти. «Подібно, як у 2005 році «Богослов’я» було визнане спеціальністю в напрямі «Філософія», а не окремим напрямом, так і в році 2010 «Богослов’я» стало спеціальністю в рамках галузі науки «Філософські науки». Однією з 14 спеціальностей в цій галузі наук», — пояснив науковець. Рішення 2005 року дало можливість відкривати однорічні магістерські програми зі спеціальності «Богослов’я» на базі бакалаврату з філософії, де може не бути жодного фахового предмету з богослов’я.

Це ж стосується і «богословського» рішення ВАКу 2010 року: в дипломі про присвоєння наукового ступеня буде записано «Кандидат філософських наук зі спеціальності богослов’я», а не «Кандидат богословських наук».

«Порушується природна логіка процесу наукової підготовки фахівця-богослова», — константував освітянин.

Попре те, він зазначив, що при добрій волі і розумінні справи, ці ризики також можна обмежити.

По-перше, на думку науковця, Церква має нести відповідальність за розрізнення богословських програм. Це мало б підвищити фаховість богословів: «Богослов'я є наукою, яка народилися і може продуктивно розвиватися у лоні церковного життя… Скажімо, в університеті А студенти отримують державні дипломи богослова, але не мають офіційного визнання від конкретної Церкви. В університеті Б, крім державних, вони отримують ще й церковні дипломи богослова… Таким чином, університети будуть зацікавлені творити такі програми, які би готували нормальні адекватні кадри для церковних структур. Це змусить їх остерігатися будь-якого маразму пост-совєцької дійсності».

Роботи багато, — зауважив Тарас Добко, але рішення ВАКу, за його словами, можуть бути приводом, якщо й не для беззастережної радості, то точно для надії».

«Я переконаний, що реальна праця реальних богословів, а не теоретичні ідеальні конструкції, стане невідпорним аргументом через декілька років для наступної статусної зміни, для відкриття ширших дверей для богослов’я в український академічний світ», — підсумував він.