РПЦ в Європі маскується під українську Церкву, щоб впливати на біженців, - дослідження
Як передає Укрінформ, про це свідчить презентоване у п’ятницю дослідження «РПЦ у Європі: інфраструктура російського впливу», підготовлене Інститутом національної стійкості та безпеки.
За даними дослідників, російське православ'я в Європі функціонує не як єдина церковна структура, а як мережа трьох юрисдикцій: Російської Православної Церкви (до 380 парафій), Російської Православної Церкви за кордоном (до 150 парафій) та Української Православної Церкви Московського Патріархату (до 130 парафій). Загалом вони об'єднують, за оцінками авторів дослідження, від 1 до 1,2 млн вірян.
Найбільше таких церковних структур діє в Німеччині – 130 парафій, найменше – у Польщі, де їх налічується до 15.
Згідно з дослідженням, Москва адаптує свою стратегію до умов кожної країни, використовуючи жорстку експансію, проникнення в місцеві еліти, маскування під українські організації або заповнення суспільних ніш, які залишаються без належної уваги.
Для залучення українських біженців російська мережа використовує дитячі центри, психологічні тренінги, гуманітарну допомогу, а також маскується під українські церковні громади: богослужіння проводяться українською або двома мовами, використовуються українські назви та символіка.
Автори дослідження також застерігають від російського впливу через телеграм-канали, які видають себе за українські інформаційні ресурси. На їхню думку, це робить українців більш вразливими до російських інформаційних операцій.
За результатами опитування української діаспори дослідники дійшли висновку, що російська пропаганда просуває одні й ті самі наративи: «Україна не цінує своїх» і «без Росії не виживемо», апелюючи до почуття розчарування.
«Телеграм-канали адаптовуються швидше за державні медіа РФ. Вони проводять гібридну роботу на читачів. Наприклад, на телеграм-канали «Молитва слов», «Спас» у Європі підписані 5 мільйонів людей», – заявила директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян.
Водночас автори дослідження звертають увагу, що в Німеччині та Польщі діють лише 15 громад Православної церкви України, діяльність яких значною мірою тримається на ініціативі священників. Вони закликають державу фінансово підтримувати капеланські місії, розширювати присутність ПЦУ за кордоном, викривати спроби маскування структур РПЦ та розвивати співпрацю з Українською греко-католицькою церквою.
За оцінками аналітиків, діяльність цієї мережі фінансується з державного бюджету Росії, коштом російських державних корпорацій, зокрема Росатома і Газпрому, за рахунок окремих європейських дотацій (зокрема у Бельгії), а також приватних спонсорів, серед яких Костянтин Малофєєв, Володимир Якунін і Вадим Новинський.
Раніше директорка Інституту національної стійкості та безпеки Рена Марутян заявляла, що Росія використовує для гібридного впливу на українські громади в країнах ЄС розгалужену мережу церковних, інформаційних, культурних, громадських і політичних структур, які взаємно підсилюють одна одну.
