Цьогоріч вийшов друком документ «Економіка на служінні харизмі та місії. Керівні вказівки щодо управління активами в Інститутах посвяченого життя та в товариствах апостольського життя» українською мовою*, виданий Конгрегацією інститутів посвяченого життя та товариств апостольського життя 

Кожний з нас так чи інакше знайомий з цим документом. Але мені хотілося б підкреслити речі, важливі для економічного життя в інститутах богопосвяченого життя.

Зважаємо на євангельський вимір економіки

У першому розділі приводиться цитата папи Бенедикта XVI («Caritas in Veritate», 34), який нагадує, що головні харизм повністю розміщена у “логіці дарування”, яка “не вилучає справедливості та не з’являється біля неї зразу ж чи нав’язується ззовні”. Через буття-дар богопосвячені особи роблять справжній вклад в економічний, соціальний і політичний розвиток, який, “якщо він має бути дійсно людським, повинен зважати на засаду безкорисливості як вияв братерства”.

Тому богопосвячені особи запрошені задіяти новизну життя, розвивати винахідливість і ентузіазм та з євангельським пророцтвом і надалі бути пророчим знаком любові Бога.

Визначаємо, які види та структури діяльності потрібно змінити

Один із розділів присвячений Харизмам і місії. Документ закликає визначити, які структури та види діяльності мають залишитися, які треба змінити, від яких відмовитися і в яких нових ділянках розпочати програми розвитку і місійне свідчення, що відповідатимуть сучасним потребам у повній вірності харизмі.

Формуємо планувальний спосіб мислення

Документ заохочує випрацювати планувальний спосіб мислення, обговорювати та планувати кошторис витрат та бюджети не лише певних проєктів, а й релігійних інституцій загалом. Проєктування і/або планування має розпочинатись із взаємного слухання. Це створює можливість для спільного бачення структур і можливих відповідей на потреби, дає змогу подолати схильність до самостійного вирішення адміністративних питань. Планувальний спосіб мислення має на меті втілити в життя бачення майбутнього Інституту завдяки стратегічному та спільному робочому плану.

Впроваджуємо систему моніторингу

Документ спонукає застосовувати систему моніторингу видів діяльності та структур, які приносять втрати, звернути увагу на стійкість (духовну, взаємну та економічну). А також відмовитися від загальнолюдського менталітету homo economicus, і натомість відродити ідею homo fraternus, не втомлюючись знову обирати братерство.

Плануємо бюджет та використовуємо практику звітування

У документі знаходимо сильний заклик до прозорості та нагляду, як гарантії правильних дій. Нагляд і контроль не треба сприймати як обмеження автономності суб’єктів чи брак довіри, говориться в документі, — адже вони представляють служіння єдності та прозорості, будучи захистом для тих, хто виконує делікатне завдання управління. Також підкреслюється практика звітування і планування бюджету, які сприяють зростанню довіри. Адже довіра породжується правилами, які визначають відповідальність і перевіряють прозорість.

Підвищуємо прозорість управління

Зв'язок між визнанням довіри, прийняттям засобів звітування і планування бюджету відбивається в спільному досвіді. Зі зростанням управлінської прозорості збільшуються можливості й доступність публічних і приватних ресурсів.

Документ закликає економів періодично звітувати перед настоятелями та їх радами, ефективно організовувати адміністративну і бухгалтерську діяльність, уважно каталогізувати та зберігати документи, особливо облікові та гарантійні.

Створюємо умови для співпраці інститутів Церкви

Інший розділ документу зосереджується на співпраці з місцевим ординарієм, помісною Церквою, взаємовідносинах та співпраці з іншими інститутами, а також на стосунках зі співпрацівниками та зовнішніми фахівцями з наступними пропозиціями:

→ Важливість діалогу з місцевим єпископом, коли мова йде про закриття будинків чи структур, а також відчуження нерухомого майна.

→ Заохочується Вищих настоятелів залучати місцеву Церкву до проєктів Інституту, а також до питань управління. Таким чином, перш ніж закрити певну спільноту чи структуру – для чого потрібна попередня консультація з єпархіальним єпископом, - необхідно проаналізувати можливі альтернативні рішення, щоб не позбавляти місто чи єпархію релігійної присутності.

→ Визнано, що щоразу більша складність економіко-адміністративних дій часто спонукає налагодити співпрацю із зовнішніми фахівцями, з яким укладаються угоди з зазначенням цілей діяльності та термінів виконання робіт.

Приділяємо увагу навчанню

Документ підкреслює важливість формаційних програм у сфері економічного виміру, зважаючи на соціальну доктрину Церкви та приділяючи особливу увагу економіко-адміністративним питанням.

→ Заохочується не нехтувати освітою економів й інших членів Інституту, які обіймають відповідальні посади, пов’язані з економічною сферою.

→ Економам потрібно допомагати жити своє завданням як служіння, а не як засіб домінування.

→ Не можна занедбувати формації мирян, покликаних співпрацювати з Інститутами, щоб їхній внесок відповідав харизмі й цілісно служив місії.

Які практичні поради можна винести з «Економіки на служінні харизмі та місії»?

→ Заклик до прозорості, моніторингу, роботи з кошторисами та бюджетами нам здається очевидним. Однак, думаючи про реалії всього світу і не лише України, ми ще є на початку.

→ Нерідко трапляються помилки у формуванні бюджетів, непотрібні продажі, сумнівні підписання угод чи контрактів. Це стається не з поганої волі, а з бажанням не завдати шкоди своєму інституту чи конгрегації чи тому, що управління економікою не є сильною стороною Інститутів богопосвяченого життя. Однак сьогодні це як ніколи делікатна, важка і небезпечна ділянка.

→ Іноді гордість, бажання бути найкращим, бути тим, хто вирішив «вічні» юридичні проблеми, не бачачи необхідності порадитись, призводить до помилок або заподіяння шкоди великої величини або ваги, як економічного так і юридичного характеру.

→ Заохочується економів надавати регулярну інформацію своїм настоятелям. Однак не рідко зустрічаємо настоятелів, які насправді є "в'язнями своїх економів", які є справжніми тримачами влади.

→ Дуже важливо звертатися за порадами до експертів в галузі. Адже поради фахівців допомагають побачити проблему з різних точок зору, що дозволить не потрапити в залежність від певного кола людей.

→ Документ наголошує на необхідності навчання економів. На мою думку, важливо навчати людей, здатних до управління та уряду, які вмітимуть оточувати себе тими, хто їм допомагатиме у прийнятті рішень.

Які можливості навчання доступні для церковних інституцій?

Українська Соціальна Академія протягом декількох років проводить програми навчання з управління структурами церковних інституцій. З цього року, Академія розпочала програму наставництва — щоб допомогти церковним інституціям сформувати органічну цілісність, що скеровує економічні, управлінські та фінансові аспекти служіння в єдине русло. Адже, формація до економічного виміру є головною для того, щоб місійні рішення могли стати інноваційними та пророчими.

* Цей документ видано в Україні за сприяння Асоціації богопосвяченого життя УГКЦ та РКЦ в Україні.