Одним із позитивних вимірів «страждання тілом», яке ми переживаємо на Майданах України – це приборкання свого тіла для вивільнення більшої свободи для духа! В час затишшя, до Нової Ери Української Історії, щоденні спокуси, пристрасті, бажання, не особливо сприяли нашому ідеалізмові і ми легко скочувалися до конформізму. Але цьому настав кінець, про що святий Петро пише: «хто страждав тілом, той перестав грішити, щоб решту часу жити, в тілі, не за людськими похотями, а за волею Божею».

Це ще не все, що нам Святе Письмо говорить про наше змагання до свободи, яке ознаменоване жертвою власного життя. Апостол додає зовсім сучасний аналіз ситуації. Послухайте: «Вони дивуються, що ви не рветеся разом із ними до того самого багна розпусти, тож хулять». Та хула – це обман, каліцтво, застрашування, гоніння, перекручування, дезінформація, тиск та інші темні діла сил  тьми. Такі дії можуть дестабілізувати, похитнути найсильнішого із воїнів добра, бо так як добрі новини мають благородний вплив, так постійна брехня і лицемірство можуть знайти щілину і ввійти до нашої підсвідомості, та захитати наше святе переконання у перемозі добра.

Бог, який є добрим і милосердним Господом до всіх своїх Дітей знову пропонує дуже сучасні і нестандартні рішення до яких треба дослухатися, по тій простій причині, що Богом є Він! Про злих Він подбає, тим, що далі буде «мертвим проповідувати благовість». Ті люди для нас вже ніби «мертві», бо належать до «чужого світогляду». А, якщо вони дійсно свідомо чинять зло, вони з цієї причини теж поки що «мертві» і для Бога. Але це нічого! Всі мають шанс, а часами легше «поганинові» стати на Божу прю, ніж літеплому християнину спастися!

Оскільки «кінець усьому близько», та щоб це все збагнути і відповідно діяти треба «бути мудрими і тверезими, здатними до молитов»! Треба, щоб кожний точно виконував свою роботу згідно таланту, який отримав.

А найголовніше, що неодноразово нині ігнорується, – щоб «говорити у глузді Божих слів» і «служити в дусі тієї сили, яку дає Бог». Як важливо гарно оформити документ із відповідною печаткою, чи принести квіти укладені рукою дбайливого дизайнера – так і людське слово, яке черпає силу з Божого Слова надає напрям дії для добра.

Це тоді дійсно буде сповненням цього заповіту, який Сотворитель вклав всім у серце. Після зустрічі із Христом книжник Никодим, тобто державний клерк, так його озвучив: «Любити Бога всім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, - це більш ніж усі всепалення та жертви».

Такий розумний висновок із викликів, які освячені теперішніми битвами між білим і чорним, між добром і злом. Такі теми, ми повинні щоденно виносити на престол нашої розмови із своїм Сотворителем. За Його допомогою, під Світлом Його благодаті постійно приймати оперативні рішення. Щоб наші «всепалення та жертви» дійсно могли зливатися із єдиною ефективною жертвою космічного характеру - Євхаристійною жертвою Ісуса Христа, яка була принесена 2 тисячі років тому і приноситиметься щоденно до кінця віку. Амінь!

Христос Раждається!