Майдани великі і малі

Десять років тому, мудрий чоловік Іван Павло ІІ, з нагоди відзначення 70-х роковин Голодомору, підкреслював вагу живої пам’яті про цей злочин, не лише для українського народу, а й для всього людства. Він писав: «Спогад про драматичні події народу є необхідним сам по собі», але крім того такий спогад, «як ніколи виявляється корисним для пробудження у нових поколінь бажання, в будь-яких обставинах, ставати пильними вартовими пошани гідності кожної людини.»

Ми вчора, дорогі брати і сестри в Христі, вшановували і передавали пам’ять про Голодомор – страшне лихо, яке більшовицька влада із центром в Москві принесла українському народові. Нині час перейти до другої фази усвідомлення Голодомору, а саме «ставати пильними вартовими пошани гідності кожної людини».

Із цієї причини закликаю кожного з Вас, особисто, не мовчати, а всюди, де це можливо говорити правду про минуле нашого народу і тим самим приносити світло в його майбутнє. Майбутнє, єпископи всіх українських Церков без виключення, визначили за глибшою інтеграцією із установами Європейського союзу, якраз із цієї причини, що там діють гарантії «пошани гідності кожної людини», які в царській, совєтській і пост-совєтській Україні часто були відсутні. Це саме, за різними статистичними даними, хоче більшість нашого народу.

Закликаю, всіх виходити на майдани, там обговорювати ці питання, спокійно, але гідно і впевнено висловлювати свої думки, відповідаючи на питання: як нині ставати на дорогу майбутнього, щоб ми всі в прозорості і гідності будували свій український дім. Майдан – це Київ, центр Львова, а також подвір’я біля хати чи місце роботи, однак не кухня, або новини по-телевізорі. Майдан – це може бути кілька дзвінків, щоб заохотити тих, що можуть вийти на вулиці, якщо я немічний і цього не можу зробити, або якщо сам не відважуюся, а з кимсь вийшов би.

Майдан – це також наш храм, наша церква. Закликаю всіх молитися за зіслання Святого Духа на кожного громадянина України. Для себе в першій мірі, щоб бути ангелом світла, і це світло передавати всім кого зустрічатимемо. Для інших, щоб були вікриті і приймали світло і щоб дійсно в Україні у всіх обставинах і раз на завжди, кожний громадянин був «пильним вартовим пошани гідності кожної людини».