Блог отца Михаила Дымыда._image

Блог отца Михаила Дымыда.

Протоиерей. Отец домашней Церкви. Мечтатель о Единство Христовой Церкви. Профессор Украинского Католического Университета во Львове. Участник видеоканала "Христианин или бандит?".

Мерзота спустошення

11.02.2014, 08:34

Який вихід із такого глибокого тупика – «мерзоти спустошення», в який зайшло нині українське суспільство? Лише через абсурд можна злих людей привезти до «відчуття докору за власний переступ». Треба, щоб до них «ослиця, німа, під'яремна, заговорила людським голосом» і щойно тоді настане їхнє навернення.

Згідно Божого плану для всіх людей, яких Він створив, Правда має завжди восторжествувати. Правду, Він вклав в людське серце, і в кінцевому результаті, кожний отримає свободу і гідність, живучи згідно Правди. Правда може лише бути одна – ця що звірена з Богом! 

Ви скажете, що це така гарна теорія, але на жаль реальність інша! Рація ваша в тому, що, часами, існують такі моменти, коли групи людей так сильно позначені злом, що ніби прокажені, і можна собі подумати: «а може є люди на світі, не сотворенні Господом Богом»? 

Це моє запитання служить тому, щоб допомогти кожному з нас, дійсно, раз на завжди, переконатися, що в кожній людині на світі все ж таки є Боже начало. Людям, особливо свідомим свого походження від Бога, і призначення до Вічності, треба завжди відштовхуватися від тої точки для своїх думок, рішень і дій. 

Справа не проста, бо серед нас є Божі сотворіння, які є «зухвалі та нахабні, вони не бояться кидати наклепи на величчя»! Це так говорить апостол Петро, і додає, що: вони «зневажають те, чого не розуміють»; вони є «дітьми прокляття»! 

Який вихід із такого глибокого тупика – «мерзоти спустошення», в який зайшло нині українське суспільство? Перший апостол говорить, - що лише через абсурд можна таких людей привезти до «відчуття докору за власний переступ». Треба, щоб до них «ослиця, німа, під'яремна, заговорила людським голосом» і таке чудо, яке тільки може Бог послати своїм вірним, відновило світло, яке в них давно пропало.

Небезпека для них, і для нас, тих, які можуть піддатися під їхні спокуси, бо ж «вони обіцяють «волю, розкоші, насолоду, бенкетування, перелюб, зажерливість, неправедну зарплату», така: що ми можемо і взнати про Боже покликання, навіть йти Його дорогою, а потім як «свиня, вимита, качатися у грязюці», тобто повернутися до своїх старих недобрих звичок, до зв'язків, які є «джерелами безводні, хмарами, хуртовиною гонені»! Поучення таке, щоб ми, які «втекли від погані», знову нею не стали «оплутані, їй улягали», бо остання ситуація гірша, ніж не-навертатися до Правди взагалі. 

Для цього, нам потрібно багато молитися, і постити, хто як знає, щоб «як ангели, не виносили на злих перед Господом зневажливого осуду», а кожний згідно своєї сили, щоденно, на місці перебування, вносив серед злих Боже милосердя через конкретні діла: відсікати зло і творити добро, на рівні особистому і суспільному. 

Це, що нині відбувається на Майданах України, є лише добрим стартом. Це ще не є повним наверненням українського народу до свого Бога, до свого ближнього, до сусіда. Бо ще не відчувати переможної сили добра і позитивної інтервенції у всіх сферах суспільства всіх найменших громадян. Ще одні, задля рабської зарплати, відкидають свої переконання і допомагають злій системі далі понижувати їх. Вони теж сприяють цькуванню тих, які стараються ту систему змусити перезавантажитися, щоб краще було пошанування гідності кожного найнужденнішого громадянина. Ці люди, а може ми серед них, своєю апатією і лакейством, перешкоджають тим, що на барикадах, - здобувати спільне більш гідне майбутнє. 

Вони не розуміють, що краще бути на барикадах, бо тут, не тільки не отримують зарплати, але жертвують своїм часом, здоров'ям, безпекою, і тим самим перетворюють негативний на позитивний досвід, який стає мирним вкладом, Богом благословенним, для реальних змін у суспільстві.

Наука остаточно така, для нас, християн – бути безкомпромісними зі злом, любити і переконувати тих, що заплутані в систему, активно діяти як малі Божі миші. Бути переконаними, що, хоч ми ногами і руками в тому злі, то з Божою допомогою, ми зробимо чуда. Дійсно, лише Він зможе «вкоротити ті дні», інакше «ніхто не врятується», і Він, це зробить «заради вибраних, що їх вибрав, Він укоротить ті дні»! Стараймося бути тими праведниками, заради яких Бог вкоротить дні нашого частино повсталого рабства!

Дорогі браття і сестри, хоч дехто з нас вже змучений, не зупиняймося! Добиймо змію, яка в нас сидить! Вживаймо всі мирні засоби нам доступні, особливо на місцях, - щоб паралізувати сили зла. Якщо остаточно задушимо зло, за це дійсно потім заживимо свобідними і гідними Дітьми Божими.

Так, що знаймо і всім передаваймо, що християнське покликання зараз таке: уживати всю креативність, щоб системі зла відтяти кисень для дальшого існування. Методи класичні – навернення, сповідь, євхаристія, любов, піст, але також більша увага на: принципову поведінку всюди, відстоювання всіх прав без виїмку, самоорганізація, - все згідно прав і обов'язків передбачені Богом для нашої гідності і свободи. Нехай Господь у всьому тому допоможе кожній людині на українській Ним благословенній землі!

Последние новости

Вчера
03 августа