Кажуть, що книга це своєрідний храм душі. А якщо книга присвячена історії православного монастиря, вона має подвійне духовне насичення. Саме такою є історична розвідка-альбом докторів церковно-історичних наук митрополита Львівського і Сокальського Димитрія (Рудюка) та протоієрея Віталія Клоса «Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир».

Кажуть, що книга це своєрідний храм душі.  А якщо книга присвячена історії православного монастиря, вона має подвійне духовне насичення. Саме такою є історична розвідка-альбом докторів церковно-історичних наук митрополита Львівського і Сокальського Димитрія (Рудюка) та протоієрея Віталія Клоса «Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир», яка нещодавно побачила світ у Видавничому відділі Української православної церкви Київського патріархату напередодні Михаїлового свята.

Книга присвячена 900-літтю з часу освячення кам’яного храму обителі Золотоверхого собору та вийшла з благословення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (Денисенка), стараннями ректора Київської православної богословської академії, митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського Епіфанія (Думенка) та намісника Свято-Михайлівської Золотоверхої обителі, єпископа Вишгородського Агапіта (Гуменюка).

«Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир» - великоформатне, багатосторінкове (416 стор.), добре ілюстроване історичне дослідження, яке повертає нам знання про один із найбільш шанованих українських монастирів, авторитетний центр духовного, культурного та політичного життя нашого народу та цілої Європи. Протягом століть у славних стінах Золотоверхого бережно зберігалася світової слави християнська святиня – мощі святої великомучениці Варвари. Тут писалися літописи, зупинилися книзі та гетьмани, приходили на молитву політичні та військові діячі національно-визвольних змагань. Точилося бурхливе життя нашої держави.

За структурою і змістом видання має п’ять розділів (Києво-Михайлівський Золотоверхий монастир в ранній період своєї історії; Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир за часів польсько-литовської держави та гетьманщини (XVI-XVIII ст.); Свято-Михайлівська обитель у полі зору великодержавної російської політики (XVIII-XIX ст.); Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир в першій половині ХХ століття; Нова сторінка відродженого Золотоверхого монастиря в 1990-их роках як осередку Української православної церкви Київського патріархату) та висновки. Окремо подано коротку історію монастиря англійською мовою та перелік настоятелів обителі. Усе це щедро ілюстроване іконами, світлинами з архівних джерел, нинішнього життя, фотографіями археологічних знахідок, давніми та сучасними портретами видатних церковних і державних діячів.

Як відомо, обитель небесного покровителя Києва архистратига Михаїла була зруйнована безбожною комуністичною владою в 30-х роках минулого стоірччя, але повелінням Божим і з ініціативи справжніх патріотів таких, як письменник Олесь Гончар, академік Петро Тронько, професор Михайло Брайчевський і Патріарх Філарет, відродилася з пустки. На місці футбольного поля знов височіє дивовижної краси храм, а в ньому, як і раніше лунає палка чернецька молитва. Тому видання одночасно є й даниною всім тим, хто протягом століть духовним подвигом, наполегливою працею, матеріальною допомогою сприяв утвердженню слави Золотоверхого монастиря.

Історія викладу обителі є ґрунтовною та спріється на широкий фактичний, архівний матеріал. Важливо, що один із співавторів праці митрополит Димитрій (Рудюк) є випускником історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дослідження належить до новітньої державницької історичної школи. У ньому яскраво представлені постаті релігійних діячів (ігуменів, єпископів, митрополитів), які відігравали значну роль у життя монастиря та Православної церкви України.

Щоправда, як часто буває, не обійшлося у книзі і без недоліків. Так, зокрема, в альбомі аж вміщено дві світлини руйнівників монастиря (більшовиків Косіора, Постишева, Любченка, Балицького), але бракує світлини археолога, мистецтвознавця, професора Миколи Макаренка, який єдиний відмовився підписати акт про знищення Золотоверхого собору і за це 1934 року був заарештований і 1938 року розстріляний. На нашу думку, така героїчна людина заслуговує на світлину та принаймні коротку біографію у виданні. Будемо сподіватися, що автори у перевиданні виправлять такі суттєві недоліки.

«Напевно, кожна святиня, монастир чи храм, який має свою прадавню історію повинен мати й видання, присвячені своєму минулому. Тим більше це відноситься до знаних та відомих на весь світ київських святинь, що знаходяться у серці столичного міста. Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир має величну та славну історію. Підтвердженням цьому можуть служити навіть цьогорічні ювілеї: 900 років з часу освячення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору (1113) та 300-ліття трапезного монастирського храму на честь святого апостола і євангелиста Іоана Богослова (1713), який зараз є академічним храмом Київської православної богословської академії», - стверджує нинішній намісник Михайлівського Золотоверхого монастиря, єпископ Агапіт (Гуменюк).

З владикою Агапітом у цьому важко не погодитися. Хотілося б лише додати, що в Україні давно вже назріла потреба видання цілого корпусу подібних досліджень. За радянських часів стараннями Петра Тронька вийшла фундаментальна та багатотомна «Історія міст і сіл УРСР». Перед тим більшовики носилися з ідеєю видання історії заводів і фабрик. Думається, що нині варто було б видати історію лавр і монастирів України, де кожен том був би присвячений окремій святині. Київський патріархат уже має напрацювання на цьому шляху: раніше вийшли окремі історії Києво-Печерської Свято-Успенської лаври, Свято-Михайлівського Видубицького монастиря, а от тепер – Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. Можливо таку роботу з координування та підготовки багатотомної історії лавр і монастирів Україні зможе взяти на себе Інститут церковної історії УПЦ КП, який нещодавно очолив митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк). Реалізація такої ідеї стало б неоціненим внеском не лише в церковну, але загальнонаціональну історію.