З нагоди 10-ліття РІСУ ми проводимо експертне опитування: що Ви думаєте про РІСУ: зауваження, пропозиції, побажання.

Сьогодні прочитала відповідь на це питання колишнього київського кореспондента РІСУ Миколи Малухи. Загалом вони стосувались незначної присутності протестантів у матеріалах портала.

Декілька днів тому це саме питання ми обговорювали на Фейсбуці, але думаю, варто продовжити тему ще й тут, тим більше з огляду на коментар Миколи, який є доволі показовим для протестантського середовища.

Микола МАЛУХА, блогер, журналіст:

"...Але є мінуси. 1. Все-таки релігійне життя в Україні — це не виключно стосунки між православними, православними — греко-католиками. Це не лише про церковні ходи та ікони. На жаль, при рівнозначності подій в різних церквах, одні висвітлюються, а інші — ні. Скажімо приїзд когось з ієрархів УГКЦ, РКЦ (не йдеться про Папу Івана Павла ІІ), або презентація книжки якогось священника, або створення Твіттер-екаунту Святого Миколая знаходять своє місце на шпальтах РІСУ. Проте що роблять протестантські церкви дуже часто піддається "різанню" через "незначимість події". Вибачте, але приїзд в Україну Лєдяєва, Бені Хінна теж є частиною релігійного життя України. Як би це подобалось чи не подобалось редакції..."

Перше, що спадає на думку, Микола то РІСУ не читає! :) Або не уважно читає. Бо і про візит Лєдяєва, і про тві-акаунти видатних протестантів, зокрема - пастора Ріка Уоррена, ми писали і писатимемо надалі. Тільки би вони з'являлись і робили таку інформацію публічною.

"...Часто в матеріалах де описувалась діяльність протестантів (зокрема про створення служіння жінкам, що займаються проституцією) внизу додавався великий шмат матеріалу (частіше за обсягом більше ніж "протестантська" новина) що в цій галузі зробили до цього греко-католики. Проте в подібних випадках, коли йдеться про активність греко-католиків, то ніхто не додає що зробили до них протестанти аюо інші релігійні організації..."

От чесно, не пам'ятаю такого! Це або фантазія Миколи, або дайте мені посилання :)

Друге зауваження Миколи вже є більш серйозним і обґрунтованим. Далі цитую його:

"2. Доволі обмежене коло авторів. Редакція зовсім не шукає цікавий, нестандартних, молодих журналістів публіцистів. Здається, що вхідним квитком на портал РІСУ у розділ аналітика є наявність наукового ступеню чи посада в одній із структур.
Мабуть ці люди і мають якісь наукові досягнення (що до речі є спірним питанням), але їхні статті не завжди є цікавими для читацької аудиторії. Багато аналітичних матеріалів написані нудної академічною мовою, де лише вступ займає 3-4 тис. знаків. Складається враження, що ці статті пишуться та публікуються для цього десятка авторів РІСУ.
Тобто з порталу РІСУ я не можу довідатись про тенденції, які пануватимуть в тому ж протестантизмі. Я вже не кажу про такі специфічні теми, як еволюція літургійних практик в протестантизмі, вчення про керівництво церкви, автономія помісної церкви  тощо. Принаймні за останні місяці в Україні була значна подія в протестантському русі — засідання учасників, що відвідали Лозанський конгрес (головна подія десятиліття для протестантських церков, де визначалися основні пріорітети та форми євангелізації). Українці обговорили результати поїздки та намагалися застосувати результати Конгресу для України. На жаль крім записів у блозі Михайла Черенкова та публікації в газеті Протестант я більше нічого не знайшов..."

І з цим, нажаль,  мушу погодитись. У відповідь можу повторити те, що вже писала раніше, відповідаючи на запитання веб-конференції:

Запитання від Оксани: А чому у вас так мало новин про життя протестантів? Що є вашим джерелом інформації з протестантського середовища?

Вітаю Вас, Оксано!
Якщо Ви переглянете новини, аналітичні матеріали, коментарі експертів і блоги РІСУ хоча би за останній тиждень, Ви побачите з десяток публікацій, які безпосередньо стосуються життя євангельських християн-протестантів. Наша команда уважно слідкує за актуальними новинами протестантських церков, візьміть хоча би до прикладу останні події у місті Сміла, де влада в останній момент заборонила проводити фестиваль баптистській церкві. Два дні ця новина, а також коментарі наших блогерів (в тому числі і православних журналістів) на цю тему були серед найбільш читаних на РІСУ. Тобто, важливі новини ми відстежуємо, звертаємось до першоджерел, беремо коментарі аналітиків і експертів, які фахово досліджують актуальні питання для протестантських спільнот. І нашим читачам то цікаво.

Однак, Ви правильно зауважили, що цих новин вельми мало. І причина тут досить сумна: в протестантських церквах, на відміну від, скажімо, православних, дуже мало прес-служб, які відстежують новини хоча би в середині однієї своєї конфесії і повідомляють про них мас-медіа. Скажімо, я дуже тішусь, що з приходом на роботу в прес-центр євангельських християн-баптистів Валентини Крицької пожвавилась ця робота, ми регулярно отримуємо від них новини і РІСУ пише про життя ВСО ЄХБ. Нажаль, тим самим не можуть похвалитися п'ятидесятники чи лютерани.

Загалом, є дуже багато різних протестантських спільнот в Україні і по-різному складаються їхні стосунки з мас-медіа. Тому, відповідаючи на Ваше запитання, досить важко узагальнювати всіх протестантів.

Одним із джерел нашої інформації щодо протестантських новин є внутрішньопротестантські ЗМІ. Проте парадокс, що частіше якісну інформацію на цих ресурсах можна знайти про життя протестантів у світі, ніж в Україні. А нас у першу чергу цікавлять наші співгромадяни та їхнє релігійне життя.

Ще одним джерелом інформації є наші власні кореспонденти та дописувачі РІСУ, аналітики, експерти. Можемо похвалитися, що завжди серед них є достатньо протестантів. Це і Олексій Гордєєв, і Михайло Черенков, активно співпрацюємо з колегами з інших видань, які повідомляють про події в їхніх церквах. Це Ірина Матвієнко, Олена Мокренчук, Максим Балаклицький, Валентин Опря, Юрій Вавринюк, Алла Собко, Надійка Гербіш, Олександр Шульга та багато інших. Довший час нашим київським кореспондентом був Микола Малуха. Всі вони є вірними євангельських церков, журналістами, а також друзями і партнерами РІСУ. Звичайно, ми постійно шукаємо також інші джерела інформації, партнерів, експертів, кореспондентів. І якщо Ви готові нам когось порадити - будемо щиро вдячні за це!

-------------

Підсумовуючи, дійсно вдячні Вам за такі питання і зауваження. Але прошу все таки звертати увагу і на відповіді, бо вихід із ситуації ми маємо знайти спільно. Ми, РІСУ, не маємо методів впливу на прес-служби євангельських церков, які не хочуть(!!!!) я це вкотре підкреслюю - не хочуть працювати ефективно.
І якщо Вам не подобається, що про Вашу Церкву/конфесію мало пишуть у ЗМІ і, зокрема, на РІСУ, долучайтесь до процесу змін. Ми готові робити це разом з Вами!

(кроспост з мого Живого журналу, долучайтесь до обговорення тут або там)