Блог Василия Рудейка_image

Блог Василия Рудейка

Візантійська літургійна поезія в Галичині

12.03.2011, 18:29
У попередніх дискусіях про літургійну мові забув навести приклад доброї спроби перекладу літургійного тексту української мови. Виправляюсь

Завтра виповнюється один рік з того часу як у Майстерні літургійних перекладів “Трипіснець” (див. Інтернет-сторінку на www.trypisnec.org.ua) з’явилася перший завершений переклад: стихири для Літургії Передосвячених Дарів. Дуже рідко, особливо у випадку літургійних текстів візантійського обряду, українські перекладні тексти літургії промовляють до серця людини. Поезія візантійських творців літургійних текстів таких як св. Йоан Дамаскин, св. Косма Маюмський, свв. Йосиф та Теодор чи св. Роман Солодкопівець, в українських перекладах зазвичай закутується у пелени зрозумілості тексту для пересічного вірного, ризи “церковної” мови, професорські мантії догматично правильних висловів чи строгий одяг “писемної” української граматики. Ясно, що в таких одіннях їм важко достукатись до серця людини, яке навіть Христа пізнає лише нагим на хресті. Під цим оглядом переклади “Трипіснця” є приємним винятком.

Церковна поезія призначена для того, щоб достукатись до серця людини. Тут не стільки наголошується на догматичній точності вислову як на досвідній красі відчуття. Професор Крістіан Ганнік дуже глибоко наголосив на цьому у контексті богородичної літургійної поезії у візантійському обряді: “У цьому вимірі піснетворчість, і (особливо) церковна поезія на честь Богородиці, перебуває у подвійній ситуації. У багатьох випадках не зовсім ясно, у якій частині даного піснеспіву на честь Богородиці автор висловлює віровчительну постанову, а де він виливає власне благочестиве почуття особистого досвіду”. Це без сумніву можна застосувати до усіх літургійних текстів.

Святоотцівська традиція називає співану молитву молитвою з подвійною силою, поетична ж співана молитва має потрійну силу як перед Богом так і перед часто затверділим людським серцем. Особливо у час Великого посту вірним треба прислухатися до свого серця, слідувати покликові Бога, який більше відкривається у досвіді віри ніж у філософських розумуваннях.

Всім хто бажає спробувати краси і сили візантійської літургійної поезії, раджу придбати переклади “Трипіснця” якщо не для молитви то принаймні для своєї духовної бібліотеки.

Последние новости

Вчора
27 сентября
26 сентября
25 сентября