Сад Гетсиманський

Сад Гетсиманський нічкою вкрився
І одягнувся в траурний плащ,
Слухав уважно, як Господь молився,
Чув він зітхання і жалісний плач.

Сад Гетсиманський вкрився імлою
І перед бурею вмить занімів.
Бачимо чашу із Кров’ю святою,
Юдину зраду, насильство катів.

Сад Гетсиманський впізнав свого Бога,
Що свої руки до неба підняв.
З трепетом серця вливалась тривога,
Морок і жах всю душу проймав.

Релігійний пісенник