Севастопольський благочинний УПЦ МП: "Наш російський воїн – це християнство"

26 квітня, 09:26
Суспільство
Севастопольський благочинний УПЦ МП: "Наш російський воїн – це християнство" - фото 1
Підконтрольний російським окупантам телеканал «НТС Севастополь» 25 квітня опублікував інтерв’ю з благочинним Севастопольського округу УПЦ МП протоєреєм Сергієм Халютою. У ньому Халюта заявив, шо "на Україні рускі сьогодні спасають весь світ". На сайті телеканалу було відзначено, що російський окупаційний контингент на території України «воює на боці світла».

"Невільний Крим" привернув увагу до цього інтерв’ю з протоєреєм УПЦ МП Сергієм Халютою.

Ось пряма мова (скорочено):

«Наша свята Російська Православна Церква ніколи не залишається осторонь подій, які відбуваються у нашій країні [має на увазі РФ]. Звісно, Церква завжди знаходиться зі своїм народом. Церква – це зібрання людей. І до нього входять і наші вояки – і прості солдати, і контрактники, і матроси, й адмірали, й офіцери, нашого Чорноморського флоту, інших підрозділів російської армії. Це наші парафіяни. Господь говорить, що вони [вояки] здійснюють найвищий подвиг – вони душу свою кладуть за друзів своїх. Вони життя своє – найдорожче, що дав їм Господь, – віддають за людей, абсолютно незнайомих. Звісно же, Церква завжди перебуває поруч із вояками, з армією.

У нас [у Севастопольському благочинні] вже друге десятиліття працює відділ праці з віруючими військовослужбовцями. Сьогодні в нас є наметові храми там, де це необхідно. Наші священики відвідують у шпиталях поранених бійців, втішаючи їх, звершуючи таїнства. Ми допомагаємо і «ДНР», і «ЛНР». Більшою мірою зараз допомагаємо тим територіям, на які можемо сьогодні проїхати, – Херсон, Бердянськ, Маріуполь, частина Запорізької області, частина Херсонської області, частина «Донецької республіки», куди ми можемо привезти те, що збираємо на території наших храмів. Ми вже здійснили п’ять гуманітарних походів.

Практично в кожній частині, в кожному з’єднанні, в кожній великій бригаді є священнослужитель, який не залишає своє військове формування. На жаль, є священнослужителі, які дістали поранення чи загинули внаслідок спецоперації.

Світло – це коли ви бачите наших військовослужбовців, які, можливо, трішечки дозволяють собі щось сказати військовополоненим, але не більше. Наші вояки залишилися людьми. Наша відповідь – це людяність. Ми повинні світло нести.

Пропаганда, яка є в Україні, – це однобока інформація, яка схиляє людину до жорстокості. Тобто сенс усієї політики засобів масової інформації в Україні – це заклик до жорстокості, до запеклості. Якщо ви помітите джерела нашої інформації – вони роз’яснюють людям, чому це сталося, для чого це робиться, в чому взагалі сенс усього, що відбувається. Ми показуємо те, що робить людину людиною – ставлення до мирних мешканців, яких наші бійці, ополченці, в тому числі й наші морські піхотинці, виводять під обстрілом, віддаючи своє життя.

Наш російський воїн – це християнство. Наш воїн, який, захищаючи собою дитину, гине – ось у чому християнство полягає.

Ми [з українцями] один народ, безумовно. І ми одним народом і будемо. Ми триєдиний народ. От як Трійця єдиносущна і нероздільна, так і наш триєдиний народ єдиносущний і нероздільний, тому що наш корінь один – це князь Володимир, це одна купіль, це одна віра. Ми не обвинувачуємо український народ: сили інших держав впливали на розвиток ситуації на території України. За сприяння учасників Нюрнберзького процесу до України поступово заповзла гідра, яка називається нацизмом. Треба згадати, що робили батальйони українських нацистів під час і після Великої вітчизняної війни, згадати спалені села Білорусі, в тому числі й Хатинь, жорстокість щодо своїх громадян. Західний світ, з моєї точки зору, посприяв можливості саме в Україні поступово розвитися націоналістичній течії, що призвело до тієї трагедії, яку ми зараз переживаємо. Ми бачимо вбивства людей, що симпатизують «русскому міру».

Треба було всього лише підписати один документ – про непоширення НАТО до кордонів РФ. Що заважало? Нічого. Але він не був підписаний – для того, щоб почалися ці події. Сьогодні дуже нескладно зупинити цю війну – припинити постачання [зброї], сісти за стіл перемовин, виконати цілковито справедливі вимоги, які висуває Росія. Це безпека Росії. Ми сьогодні стоїмо взагалі на тому, бути нам чи не бути. Ми рятуємо не себе – ми рятуємо світ: взагалі бути світові чи не бути.

Щодня у всіх церквах за благословенням святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила ми звершуємо особливу молитву, частиною якої є слова про те, що з єдиної купелі ми вийшли. Ми молимося за те, щоб Господь напоумлював наших вояків бути милосердними, твердими, звертатися з любов’ю до ворога, але бути мужніми, перемагати, але зберігати життя людині, якій можеш. Наш президент і наш уряд бажають нашому народові єдиного – щоб він ще 80 чи 100 років жив у мирі та благоденстві, як ті керівники нашої країни, що брали участь у Нюрнберзькому процесі й зупинили коричневу чуму на 80 років миру, яким ми з вами насолоджувалися. Господь допоможе нам, повірте. Ми будемо жити у щасливих країнах і любити одне одного, бо ми охрещені тут, де ми зараз із вами перебуваємо, в одній купелі хрещення святого рівноапостольного князя Володимира. Ми єдина Русь, і такою єдиною Руссю будемо завжди, як би наші країни не називалися і як би їх не роздроблювали політики».