Що означає бути християнами під час пандемії?

15 квітня, 11:15
Огляд видань
Що означає бути християнами під час пандемії? - фото 1
Чому весь світ вже понад рік потерпає від коронавірусу? Чому з дня у день статистика померлих стрімко зростає? Чому ми мусимо ізолюватися один від одного? Втрачати роботу? Чому багато з нас мусить знову і знову боротися за виживання через матеріальні нестатки, спричинені COVID-пандемією? І, зрештою, де в цьому всьому Бог?

Про це часто запитують віруючі люди. Один з найвидатніших біблістів сучасності Том Райт пропонує не затримуватися на питанні «Чому?», а зосередитися на «Що ми можемо зробити?». Свої роздуми він виклав у книжці «Бог і пандемія», яка нещодавно вийшла у видавництві «Свічадо».

«Бог і пандемія» — одна з перших книжок у світі, де пандемію осмислено у світлі Святого Письма. Том Райт, професор Оксфордського університету, єпископ Англіканської Церкви, говорить, що означає бути християнами в цьому контексті. Він допомагає Церквам і вірним перейти від паралічу та страху до правильної реакції.

Том Райт - фото 70610
Том Райт

 

Хто винен?

Том Райт пише, що багато людей Церкви, зіштовхнувшись зі швидким поширенням коронавірусу, сягнули по «християнські» відповідники древніх спонтанних реакцій. І не дивно, бо світом множаться тисячі теорій змов. Наприклад, дехто в Америці вважає, що в усьому винен Китай, а дехто в Китаї звинувачує Америку. Автор говорить, що “шукати винного просто, особливо якщо завжди винен хтось інший”.

Райт розбирає ще й так звані суто “християнські” теорії змов. Адже є люди, які вважають, що їм відомо, що саме пішло не так і про що саме Бог намагається нам через усе це сказати. Та справа в тім, що простих відповідей не існує. Одним з найпромовистіших біблійних прикладів є історія Йова, в якій немає задовільної розв’язки, адже загиблих дітей праведнику ніхто не повернув. Тому Т. Райт каже: “коли нас спостигнуть жахливі обставини, очевидні великі кривди, страхітливі напасті /…/ нам потрібно лементувати, скаржитися, викласти свою справу й залишити її Богові”...

Далі автор наводить приклад із Нового Завіту з Євангелія від Йоана, коли Ісус з учнями натрапляють на сліпого від народження чоловіка. Христові ставлять типове запитання, не надто відмінне від того, яке багато людей ставить сьогодні про коронавірус: “Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?”

Відповідь Ісуса, за словами бібліста, ставить на місце будь-яке поверхове богослов’я, що пояснює речі за принципом торгового автомата (увів один гріх – отримав одне покарання). Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитись на ньому! (Йо. 9, 1-3)

“Інакше кажучи, – говорить Райт. – Ісус не оглядається назад на гіпотетичну причину, котра дозволяла б стороннім ґавам задерти носа через те, що вони, мовляв, збагнули певний внутрішній космічний моральний механізм, якийсь гріх, який Бог неодмінно повинен покарати. Він дивиться вперед, аби побачити, що із цим зробить Бог. Це прямо переходить в те, що із цим зробить Він, Ісус. Отож, Він зцілює того чоловіка. Це час тепер. Не час роздумів про минулий гріх”.

Що ж робити християнам в час коронавірусної кризи?

Райт, як дослідник ранньої Церкви, нагадує читачам історію про церкву в Антіохії, де пророк на ім’я Агав оголошує групі християн, що буде голод, який спустошить увесь світ. Автор акцентує на відповіді християн: вони не намагаються звинувачувати, закликати до покаяння або припускати, що Ісус скоро повернеться. Швидше, «вони ставлять три прості запитання: «Хто потрапить у групу особливого ризику, коли це станеться?», «Що можемо зробити, аби допомогти?» і «Кого пошлемо?»

Єпископ Райт зауважує, що це не просто прагматична відповідь: “Це передбачає, що Бог реагує на страждання у світі. Ці люди, молитовні, смиренні, вірні, стануть відповіддю не на запитання «чому?», а на запитання «що?». Що тут треба зробити? Що є під найбільшою загрозою? Чим можемо допомогти? Кого пошлемо? У всіх цих моментах Бог співдіє з тими, хто Його любить, діє через них”.

Автор пропонує читачам розпочати свою відповідь на пандемію з жалоби. Після цього він закликає до дії, щоб бути Божими «партнерами у справі викуплення та нового творіння». Том Райт нагадує, що протягом усієї християнської історії послідовники Ісуса відкривали лікарні, доглядали за пораненими, годували голодних. Правильна відповідь означає пошук шляхів задоволення цілком реальних потреб у наших громадах та у світі.

Як нам жити після пандемії?

Це останнє питання, яким автор книжки “Бог і пандемія” завершує свої роздуми. І те, наскільки буде оптимістичною відповідь на нього, залежить від нас. Тобто від людей Церкви, яка має брати активну участь у переговорах між державою та всіма зацікавленими учасниками на тему: “Як нам повернутися до того, що відтепер буде називатися “новою нормальністю”. Том Райт зі щирим скепсисом відкидає думку про те, що суспільство стане добрішим і благороднішим: збільшення фінансування охорони здоров’я і підвищення зарплатні медсестрам; належна повага працівникам служби доставки і екстреної допомоги; проведення більше часу з рідними і близькими.

Зрозуміло, що економічні наслідки пандемії катастрофічні. І з цим потрібно буде щось терміново робити. Проте прагматична державна машинерія, каже Т.Райт, припре до стінки найслабших. Тому саме Церква повинна стояти в їхній обороні, як і робила в часи перших християн. Автор пише: “У дні ранньої Церкви римські імператори й місцеві губернатори не надто зналися на тому, яким насправді є християнство. Але вони знали, що в цьому дивному русі є особи, звані «єпископами», які завжди торочать про потреби бідних. Хіба не гарно було б, якби й сьогодні в людей було те саме враження?”

Варто зауважити, що Том Райт британець, громадянин країни з високим рівнем життя і соціальних гарантій. Але й з його поля зору не зникають найбільш упосліджені, наприклад, люди в таборах для біженців, де навіть мова не йде про якусь соціальну дистанцію. У нас же це пенсіонери і малозабезпечені, які не в стані придбати елементарні ліки та харчі. Єпископ Райт говорить: “Мусимо мислити глобально, а діяти локально, але, роблячи і те, і друге, працювати з церковними очільниками цілого світу, щоб віднайти такі засади поведінки, які допоможуть запобігти безумному й гарячковому поверненню до спекулятивного наживання та посилання до дідька усіх, хто плентається у хвості”.

Бог і пандемія - фото 70611
Бог і пандемія