Символіку держави-окупанта на дзвіниці Полтавського монастиря УПЦ МП не демонтували, а закрили іконами
Про це повідомили у Полтавському офісі УІНП, інформують "Новини Полтавщини".
До Департаменту культури і туризму Полтавської облдержадміністрації з цього приводу офіційно звертався регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар. На його думку, демонтаж російської символіки сприятиме відновленню історичної справедливості, усуненню загрози незалежності, територіальній цілісності та національній безпеці. До того ж російська символіка спотворює пам’ятку та суперечить законам «Про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку російської федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями рф у війні проти України» та «Про охорону культурної спадщини».
Тож, Департамент культури і туризму ОДА скерував звернення на Хрестовоздвиженський монастир. У ньому наголошено на необхідності, цитуємо: «вжиття заходів з демонтажу символів на дзвіниці, які стосуються російської історії».
У Московському Патріархаті на звернення органів влади відреагували оригінально. Як з’ясувалося, символіку держави-окупанта, символ кремлівської імперії, її вбивств, катувань, мародерства, прикрили… іконами.
Довідково: Видатну пам’ятку української культури й архітектури – Полтавський Хрестовоздвиженський монастир створено зусиллями ігумена Лубенського Мгарського монастиря Калістрата та Київського митрополита Сильвестра Косова у часи Гетьманщини, у 1650 році. Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини. Звичаї тих часів спонукали полковників і старшину вищих кіл дбати про церковне будівництво, а українські військові традиції пов’язували будівництво передусім з монастирями. Розташовувався монастир на горі між струмком Полтавкою та річкою Ворсклою на північному сході від Полтавської фортеці. Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року у монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України
Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор.
Зведення головного храму обителі велося також коштом славетного українського гетьмана-мецената, борця проти московської тиранії й за волю України Івана Мазепи. Соборна церква будувалась досить довго (1689-1709 рр., є відомості про освячення її у 1756 році) і названа в ім’я Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, має сім куполів, чотири з яких розміщені навколо головної бані хрестоподібно по сторонах світу як в українських дерев’яних п’ятиверхих церквах, а два вінчають вхідні пілони.
Під час воєнно-політичного виступу гетьмана України Івана Мазепи проти московського царя Петра I під час Північної війни, з 28 квітня по 27 червня 1709 року монастир був резиденцією шведського короля Карла ХII.
Вісімнадцяте століття було періодом великого будівництва у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Тоді й спорудили головні муровані будівлі – cобор і дзвіницю.
