Соціологи пояснили, що впливає на релігійність українців
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Центру Разумкова.
Інші конфесії та релігійні напрями (протестантизм, римо-католицизм, іслам, юдаїзм та ін.) представлені меншим числом прихильників.
Декларування респондентами належності до певної релігійної організації, Церкви не завжди пов’язано з ідентифікацією себе як віруючого і може бути зумовлено, зокрема, соціокультурною чи етнічною ідентичністю.
Серед "просто православних" віруючими себе назвали 70%, тоді як 21% - тими, хто коливається між вірою і невір’ям, 3% - невіруючими або атеїстами, 4% - байдужими до питань релігії.
"Це дозволяє припускати, що віднесення себе частиною громадян до православних пов’язане більшою мірою з соціокультурною чи етнічною ідентичністю, ніж з власне релігійною", - вважають автори дослідження.
Як зазначають соціологи, на відміну від досить сталих конфесійних прихильностей, відчутні зміни відбуваються в частині церковного самовизначення православних вірян, що зумовлене як зміною організаційного оформлення православ'я в Україні, так і впливом повномасштабної агресії Росії на громадську свідомість.
У 2021 році частка тих, хто відніс себе до вірних Православної Церкви України (ПЦУ, зросла до 24%, у 2022 році - до 36%, у 2023 році - до 42% серед усіх опитаних.
Після початку повномасштабної війни Росії про України істотно менше стало тих, хто відносить себе до вірних УПЦ Московського Патріархату (з 13% у 2021 році до 6% у 2023 році).
Протягом останніх років істотно зменшилася частка тих, хто відносить себе до "просто православних" - від 27% у 2020 році до 22% у 2021 році, 19% у 2022 році і 13% у 2023 році.
Серед православних до вірних ПЦУ відносять себе 69%, до УПЦ МП - 9%.
Релігійні громади
Спостерігається істотна різниця між рівнем декларованої релігійності (70,5% опитаних називають себе віруючими, 61% - православними) і рівнем віднесення себе до конкретної релігійної громади. Членство у громаді визнали лише 24%.
Члени релігійних громад, які віднесли себе до ПЦУ, становлять 10,5% усіх опитаних (у 2021 році - 6%), члени греко-католицьких громад 6% (стільки ж, скільки і у 2021 році). Членами громад УПЦ (МП) назвали себе 3% усіх опитаних (у 2021 році - 4%).
Опитування проводилося методом face-to-face з 9 по 15 листопада 2023 року серед 2022 респондентів лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Нагадаємо, за даними опитування Центру Разумкова, наприкінці 2023 року 24% опитаних заявили, що після початку повномасштабної війни Росії проти України (у лютому 2022 року), за їхньою самооцінкою, стали більш релігійними і віруючими людьми, ніж були раніше, 5% стали менш релігійними і віруючими людьми, ніж до війни. Водночас 67% заявили, що жодних змін у їхньому ставленні до релігії та віри не сталося.
Більшість українців (55,5%) дотримуються думки, що потрібно заборонити діяльність УПЦ МП в Україні. Це зумовлене переконанням у пов’язаності УПЦ МП з Російською Православною Церквою, роль якої під час російсько-української війни більшістю громадян України оцінюється вкрай негативно. Так, 65% опитаних вважають, що РПЦ та Патріарх Московський Кирил заохочують та підтримують агресію Росії проти України.
