Сьогодні Страсний четвер, з якого починаються особливі приготування до Пасхи
Цього дня у храмі служать Літургію св. Василя Великого, а єпископи вмивають ноги 12 священнослужителям, як це вчинив Ісус Христос дві тисячі років тому своїм учням на знак глибокого смирення і любові до них, а також як повчання всім християнам не шукати влади один над одним, а слугувати один одному.
Ввечері у Великий Четвер служиться Утреня Великої П’ятниці або як її ще називають Утреня Страстей – одне із найкращих богослужінь в Літургійному році. Дванадцять євангельських читань під час цього богослужіння пригадують нам Страсті Господа від молитви у Гетсиманському саді до покладення Його тіла в гріб.
«Великий четвер поєднує в собі відразу декілька подій, дуже важливих для християнської ідентичності. Передовсім мова про “Тайну вечерю”, останню вечерю Христа зі своїми учнями, на якій Він пояснює їм те, заради чого прийшов у цей світ, про любов, у якій Його післанництво розкривається перед нами. Тайна вечеря — це про служіння один одному, яке через смерть приведе нас до воскресіння. Тайна вечеря — це також похід до Гетсиманського саду і чування з Христом, якого ми дуже часто, так само як і апостоли, не дотримуємося. Бо очі наші важніють, увага зникає і ми засинаємо. І дуже часто залишаємо Бога на самоті із Його бажанням спасти світ», — розповідає о. Василь Рудейко, доцент кафедри літургійних наук Філософсько-богословський факультет УКУ.
За римо-католицькою традицією у Великий Четвер починається Святе Пасхальне Тридення Господньої Муки та Воскресіння, яке є вершиною всього літургійного року. Пасхальне Тридення розпочинається Месою Господньої Вечері та закінчується вечірнею неділі Воскресіння.
Під час Літургії Великого Четверга відбувається також обряд миття ніг. Цю послугу в євреїв завжди виконували раби або слуги. Ісус під час Тайної Вечері власноруч обмив ноги апостолам, даючи приклад любові кожному з нас. Звичай миття один одному ніг спершу мав місце у бенедиктинських монастирях. Згодом цей жест почав використовуватись у Літургії Великого Четверга. Спочатку в римській Літургії його могли виконувати лише єпископи і абати. Сьогодні, після літургійної реформи, цей обряд може звершуватись у кожній парафіяльній спільноті.
Під час співу гімну "Слава в вишніх Богу" в четвер в останній раз будуть звучати орган і всі дзвони - вони замовкнуть до Великодня.
На Месі Великого четверга освячується велика кількість дарів, щоб їх вистачило на Страсну п`ятницю, коли Меса не здійснюється.
З XI століття ці дари поміщаються не в ризниці, а в одній із каплиць храму для поклоніння їм після Меси.
Перенесення дарів, яке здійснюється під час урочистої процесії після Меси, символізує ув`язнення Христа в темниці. Потім з вівтаря прибираються свічники, хрести і покривало, що символізує зняття одягів з Христа воїнами перед Його розп`яттям.
Страсний четвер у народній традиції також називають чистим четвергом, бо з цього дня починаються особливі приготування до святкування Пасхи — віруючі очищають житло від бруду, а також починають пекти паски та фарбувати великодні крашанки. Цього дня звершується єпископами освячення мира.
