Справу передачі римо-католицькй громаді Севастополя приміщення кінотеатру «Дружба» затягують чиновники міськради
СЕВАСТОПОЛЬ — Голова Севастопольської міської державної адміністрації Сергій Куніцин одержав офіційний лист, підписаний головою Севастопольської міської ради Валерієм Саратовим, про відмову міськради розглядати питання про передачу з комунальної власності в державну будівлю кінотеатру «Дружба», в якому раніше розташовувався католицький храм.
За інформацією агентства «Е-Крим», лист викликав подив С. Куніцина, який розцінив його як «чергову відмовку міськради». «Питання про передачу будівлі кінотеатру «Дружба» християнам католицького віросповідання розглядається вже давно. Востаннє аргументація міськради була така — «передати не можемо, оскільки будівля в комунальній власності». Добре, давайте передамо у власність державну. І вже держава відновить історичну справедливість — передасть будівлю костелу віруючим. Депутати, у тому числі керівництво міськради, погодилися», — відзначив голова адміністрації.
Проте в листі вказано, що відповідно до закону «релігійні організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм за правом власності». «Таким чином, законні підстави для передачі об'єкту з комунальної власності в державну власність відсутні. Відтворення об'єкту в культову споруду не може бути підставою для такої передачі його в державну власність», — сказано в листі.
Сергій Куніцин переконаний, що цей лист нелогічний, непрофесійний і суперечить державній практиці передачі віруючим храмів. «Дехто вважає «папір все стерпить». Я так не думаю. А листу цьому місце в якій-небудь “кунсткамері безглуздостей”», — заявив він.
Римо-католицький костел св. Климента у Севастополі збудований 1911 року на пожертви католиків. Їх у Севастополі на той час було понад 3 тисячі, дві третини з них становили військовослужбовці, зокрема Чорноморського флоту.
1936 року священик Матвій Гудайтіс, який очолював парафію, був розстріляний, а храм закритий. У період оборони Севастополя в 1941-1942 рр. у його будівлі розташовувався радіовузол. Під час війни костел постраждав від бомбардувань, але близько 80% будівлі вціліло. У 1958 році, за проектом архітектора Брауде, храм був перебудований під кінотеатр.
У 1994 році вийшов Указ Президента України «Про повернення релігійним організаціям культового майна». У ньому сказано: «На виконання статті 17 Закону України «Про свободу совісті і релігійні організації» місцевим органам державної виконавчої влади забезпечити до 1 грудня 1997 року передачу в безплатне користування або повернення безплатно у власність релігійних організацій культових споруд і майна, які знаходяться в державній власності і використовуються не за призначенням».
Впродовж усіх цих років католицька община Севастополя намагається повернути будівлю храму, але костел, як і раніше, знаходиться в комунальній власності міста, будівлею уповноважена розпоряджатися міська рада.
Севастопольська римо-католицька громада відродилася з ініціативи групи католиків 1993 року. З 1996 року в тимчасово пристосованому приміщенні (колишній житловій квартирі, що використовується як каплиця) відправляють богослужіння.
Парафія налічує близько 400 чоловік різних національностей, які регулярно відвідують богослужіння трьома мовами: українською, російською та польською). При парафії діє недільна школа для дітей.
Серед членів парафії — не лише севастопольці, а й мешканці найближчих до Севастополя міст і сіл.
