Статут Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви

СХВАЛЕНИЙ 17 ЛИСТОПАДА 1995 р.Б. СИНОДОМ ЄПИСКОПІВ В РИМІ (ІТАЛІЯ)

ПРАВОВА ОСНОВА

Артикул І

1.  Цей Статут прийнято згідно з вимогами кан. 113. Він оснований на нормах загального права, викладеного в Кодексі Канонів Східних Церков (далі ККСЦ), особливо на канонах 102-113 (про Синод Єпископів патріяршої верховно- архиєпископської) Церкви), на канонах 180-189 (про вибори єпископів) і на канонах 947-957 (про вибори в загальному).

2. Цей Статут, як і всі інші постанови Синоду, є правосильним до рішення Синоду Єпископів про його анулювання, заміну, коригування або доповнення новими правилами. Рішення має бути прийняте двома третинами голосів.

СИНОД ЄПИСКОПІВ

Артикул 2

1. Синод Єпископів складається з висвячених єпископів Української Греко-Католицької Церкви (далі УГКЦ), поставлених на території України чи поза її межами. У Синоді не можуть брати участь єпископи, про яких сказано в кан. 953, 1 та єпископи, що підлягають канонічному покаранню.

2. Українські єпископи, які постійно працюють у Ватиканській Курії Апостольської Римської Столиці, або мають якесь призначення, не є членами Синоду Єпископів.

3.  Українські єпископи, які є членами ієрархії іншої помісної Церкви, також не входять до складу членів Синоду Єпископів.

4. Українські єпископи, які не є членами синоду Єпископів, можуть бути запрошені до участі у нарадах Синоду з дорадчим голосом. Хоч можуть бути присутніми на Синоді, однак не можуть брати участі у виборах Верховного Архиєпископа або єпископів з огляду на санкцію недійсності виборів (кан. 951).

5.  Верховний Архиєпископ може запросити експертів - священиків, дияконів, монахів, монахинь або мирян - для фахових порад владикам на Синоді. Ці експерти, однак, повинні взяти зобов'язання зберігати в таємниці всі справи, з якими вони ознайомляться на Синоді. Вони можуть бути присутні на сесіях тільки під час своїх доповідей і відповідних дискусій. Вони не мають дорадчого голосу.

Артикул З

Верховний Архиєпископ повинен скликати Синод Єпископів щороку установлений час. Він може скликати Синод і частіше, якщо (1) він одержить на це згоду Постійного Синоду, або (2) цього вимагає принаймні третина членів Синоду. Верховний Архиєпископ, за згодою Синоду Єпископів, може перенести, відкласти, припинити й розпустити Синод (кан. 106).

Артикул 4

Всі єпархіяльні єпископи, єпископи-екзархи, єпископи- апостольські адміністратори, єпископи-коад'ютори та єпископи-помічники мають правосильний голос. Єпископи- помічники не мають права голосу в фінансових справах, а також справах, що стосуються обмеження адміністративних прав єпархіяльних єпископів. Єпископи-емерити можуть брати участь у дискусіях, давати поради, мати дорадчий голос, право на голосування під час виборів Верховного Архиєпископа і єпископів.

Артикул 5

Права й обов'язки Синоду Єпископів:

1.  Розглядати всі справи, що стосуються життя Церкви в Україні та поза її межами; згідно з традиціями УГКЦ, завжди дбати про добро людських душ шляхом збереження і росту духовної, літургічної й культурної спадщини УГКЦ, не втручаючись в офіційні обов'язки й права Верховного Архиєпископа чи інших властей, згідно з нормами загального права.

2.  Синодові Єпископів належить виключна компетен­ція схвалювати закони для всієї УГКЦ. Ці закони набирають чинності згідно з нормами кан. 150,2 і 3.

3. Синод Єпископів є найвищим трибуналом УГКЦ згідно з нормами кан. 1062.

4. Синод Єпископів УГКЦ обирає Верховного Архиєпископа, єпископів та кандидатів для виконування урядів, вказаних у кан. 149.

5. Адміністративні акції не входять до компетенції Синоду Єпископів, хіба що Верховний Архиєпископ прийме інше рішення стосовно деяких акцій або коли загальне право застерігає Синодові декотрі акції, беручи до уваги ті канони, що вимагають згоди Синоду Єпископів (кан. 110,4).

6.  Синод Єпископів має пильно перевірити річний звіт економа щодо управління майном Верховного Архи- єпископства, а також передбачення доходів і витрат (кан. 122,3 і 4).

Артикул 6

Стосовно обов'язку брати участь в Синоді треба дотримуватись таких норм:

1. Члени Синоду Єпископів мають важливий обов'язок брати участь в Синоді, коли вони законно скликані на Синод, лша що їхня відсутність виправдана законною перешкодою, визнаною Синодом (кан. 104).

2.  Ніхто з членів Синоду не може послати на Синод заступника замість себе. Кожний член Синоду має право тільки на один голос. Ніхто не може мати більше від одного голосу або голосувати за інших (кан. 105).

3. Після відкриття Синоду нікому з єпископів не дозволяється виходити зі засідань Синоду, хіба що із виправданої причини, схваленої Синодом (кан. 109).

СЕКРЕТАР СИНОДУ

Артикул 7

Верховний Архиєпископ зі Синодом Єпископів більшістю голосів обирають єпископа Секретарем Синоду і одного або більше священиків його асистентами. Вони виконують свій уряд упродовж шестирічного терміну або до обрання Синодом їх наступників.

Артикул 8

Кабінет, архів та всі документи, що відносяться до праці Синоду Єпископів, знаходяться в управлінні та під наглядом Секретаря Синоду і його асистентів.

Артикул 9

Коли Секретар Синоду не може якийсь* час бути присутнім на Синоді, Верховний Архиєпископ, за згодою Постійного Синоду, призначає одного з єпископів тимчасовим Секретарем Синоду. Верховний Архиєпископ може також призначити заступників асистентам секретаря. Вони виконують цей уряд, доки Секретар Синоду чи його асистенти не повернуться до своїх обов'язків або наступний Синод не прийме іншого рішення.

Артикул 10

Секретар Синоду, за згодою Верховного Архиєпископа, призначає додатковий допоміжний персонал духовних осіб, якщо це необхідно для більш успішної праці Синоду. Ці особи присягають сумлінно виконувати свої обов'язки, а особливо зберігати таємницю, не розголошуючи нічого з того, про що вони дізналися під час виконання совїх обов'язків.

Артикул 11

Секретар Синоду відповідає за належне ведення протоколів кожної сесії Синоду. Асистент секретаря зачитує єпископам протокол перед початком наступної сесії. Члени Синоду можуть вносити поправки або доповнення. Постанови або закони, схвалені Синодом, мають бути засвідчені підписом Верховного Архиєпископа і підписами всіх єпископів. Ці підписи не означають схвалення акту, а тільки стверджують, що Синод прийняв таке рішення. Секретар Синоду звітує на наступному Синоді про введення в життя цих законів та постанов в УГКЦ.

ПРОГРАМА НАРАД СИНОДУ

Артикул 12

1. Протоколи нарад синодальних комісій і інші документи, шо стосуються праці цих комісій, голови комісій завчасно передають через Секретаря Синоду Верховному Архиєпископові, щоб було досить часу їх перевірити, включити до запропонованої програми нарад і надіслати членам Синоду.

2.  Верховний Архиєпископ, порадившись з членами Синоду, підготовляє програму нарад наступного Синоду (кан. 108,2) і пересилає її разом з усіма документами, що стосуються точок програми, членам синоду щонайменше за два місяці перед початком Синоду.

3. Програма нарад, яку підготував Верховний Архиєпископ, має бути перевірена та апробована Синодом Єпископів на першій сесії Синоду (кан. 108,2).

4. Під час синодальних сесій поодинокі єпископи можуть додати інші точки до тих, що є у програмі, якщо їх схвалить принаймні третина присутніх членів (кан. 108,3).

СИНОДАЛЬНІ КОМІСІЇ

Артикул 13

1. Справи, що вимагають підготовки і вивчення до вирішення Синодом, мають бути передані Комісіям. Завданням Комісій є простудіювати їх та подати пропозиції, як їх розв'язати чи перевести в життя. Готові пропозиції Комісії мають передати чеерз Секретаря Синоду Верховному Архиєпископові та Синодові.

2. Кожна Синодальна Комісія складається щонайменше з двох єпископів, один з'них є Головою. Синод утворює комісію, обирає її голову та одного або більше членів- єпископів. Коли з якої-небудь причини один з єпископів - членів Комісії - перестає виконувати свій уряд, Верховний Архиєпископ призначає на його місце іншого, що виконуватиме цей уряд до наступного Синоду.

3. Голова і члени Комісії можуть обирати кваліфіко­ваних помічників з числа священиків, монахів або мирян для допомоги у виконанні завдань. Члени Комісії мають правосильний голос, а помічники - дорадчий голос.

4. Голова Комісії і відповідальні за приготування документів, пропозицій, опіній і т. п. мають переслати всі матеріяли Секретареві Синоду принаймні за три місяці до початку роботи Синоду.

5. Кожний Синод вирішує, продовжити мандат комісії чи ліквідувати її.

ПРОВІД СИНОДАЛЬНИХ НАРАД

Артикул 14

1. Синод відкриває Верховний Архиєпископ (кан. 103) відправою Божественної Літургії або іншого відповідного богослужіння на призвання помочі Святого Духа для роботи Синоду. Всі Отці Синоду співлітургізують.

2. Коли Верховний Архиєпископ відкриває Синод, треба пересвідчитись, що є кворум членів. Кожне засідання Синоду Єпископів є канонічнім і кожний підрахунок голосів є правосильним при умові присутності більшості єпископів, зобов'язаних брати участь у цьому Синоді (кан. 107,1 і 104,1).

3. Верховний Архиєпископ головує на всіх нарадах (кан. 103), хіба що він делегує одного з єпископів, щоб той заступив його на даній сесії.

4. Кожний член Синоду має однакове право брати участь у дискусіях. Синод визначає тривалість поодиноких інтервенцій. Слово можна брати один раз до вичерпання списку зголошених говорити на дану тему. На пропозицію щонайменше трьох членів дискусію можна припинити, а тоді Синод негайно приступає до винесення рішення відкритим або тайним голосуванням.

5. Наради Синоду відбуваються за приписами загально прийнятих парляментарних норм.

6. Синод приймає рішення абсолютною більшістю голосів (один голос більше від половини). У більш важли­вих справах Верховний Архиєпископ або більшість єпископів можуть вимагати двох третин голосів для вирішення справи.

7. Голосування є відкритим, хіба що Верховний Архиєпископ або принаймні третина членів Синоду вимагає тайного голосування.

8.  Заключні документи стосовно законів чи рішень Синоду мають бути підписані Верховним Архиєпископом і всіма єпископами. Ці підписи стверджують автентичність документів, а не конче згоду кожного члена Синоду з даним рішенням.

9.  Всі документи, що стосуються законів і рішень, мають бути якнайскоріше переслані до Римського Архиєрея, найкраще через Апостольського Нунція. Деякі або навіть усі акти слід довести до відома інших голів Східних Церков відповідно до постанови того ж Синоду (кан. 111,3).

10.  Справи, що розглядалися на Синоді та опінії, висловлені членами Синоду, як і остаточні розв'язки поодиноких точок порядку нарад зберігаються в таємниці і про них не можна говорити поза Синодом.

11. Тому, що Божий люд УГКЦ хоче і має право знати про життя й працю своєї Церкви, треба подати їм належні інформації про працю Синоду пресовим комунікатом. Секретар Синоду наглядає за підготовкою комунікату, а Верховний Архиєпископ схвалює його. Деталі особистого характеру щодо діяльності членів Синоду, як правило, не входять до комунікату. Інформації загального характеру вповні задовольнять справедливе зацікавлення Божого люду та всього католицького світу.

12. Синод Єпископів вирішує спосіб і час проголошення законів і оприлюднення рішень (Уасаііо Іедіз, кан. 111,1), котрі не потребують попереднього схвалення Апостольською Столицею. В проголошенні законів треба визначити час, відколи вони одержать законну силу. Верховний Архиєпископ проголошує закони і оприлюднює рішення Синоду (кан.112,1).

13.  Закони й рішення Синоду Ьпископів, супротивні загальному праву, потребують попереднього схвалення Апостольською Столицею. Після схвалення Верховний Архиєпископ подбає про їх оголошення і оприлюднення (кан. 112,1).

14. Автентичне тлумачення законів Синоду Єпископів належить Верховному Архиєпископові з Постійним Синодом до скликання наступного Синоду (кан. 112,2).

15.  Запровадження в життя законів і рішень Синоду Єпископів є обов'язком всіх митрополитів, єпископів і екзархів на властивій їм території, особливо при нагоді сходин священиків, монахів і мирян, беручи до уваги к. 150,2 і 3.

16. Синод закінчується подячною Божественною Літургією або іншим відповідним богослужінням з участю Верховного Архиєпископа і всіх Отців Синоду.

ВИБОРИ, ЗДІЙСНЮВАНІ СИНОДОМ ЄПИСКОПІВ ВИБОРИ ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА

Артикул 15

1. На виборах Верховного Архиєпископа слід дотримуватися приписів канонів 63-77 і канонів 947-957 (кан. 67).

2.  Всі висвячені єпископи УГКЦ мають дійсний голос у виборі Верховного Архиєпископа. Забороняється, щоб хтось інший з єпископів, священиків, монахів чи мирян був присутній у приміщенні, де відбуваються вибори. Якщо на виборах присутні або голосують сторонні особи, крім членів Синоду, вибори вважаються недійсними (кан. 951).

3. Обов'язки рахівників голосів виконують два єпископи, призначені -Синодом за пропозицією Верховного Архиєпископа.

4. Кожний єпископ і священик УГКЦ може бути обраний Верховним Архиєпископом.

5. Якщо на початку виборчого Синоду, скликаного згідно з приписами відповідних канонів, в призначеному місці присутні дві третини єпископів, зобов'язаних взяти в ньому участь (за винятком тих, хто не має права брати участь у Синоді за законом), Синод є канонічним і може приступити до виборів (кан. 69). Хоча єпископи-емерити можуть брати участь у виборах, вони не зобов'язані бути присутніми (кан. 104,1), і тому їх голоси не враховуються до числа двох третин, незалежно від того, присутні вони чи ні.

6.  На Синоді під час виборів Верховного Архиєпископа головує той, хто був обраний на першій сесії з числа присутніх. До виборів головує Адміністратор Верховного Архиєпископства (кан. 70).

7. Публічні дискусії характеристик кандидатів на уряд Верховного Архиєпископа"не дозволяються.

8.  Той, хто одержав дві третини голосів, вважається обраним. Якщо ніхто не одержав потрібної кількості голосів в трьох голосуваннях, тоді четверте голосування проводиться для двох кандидатів, які в третьому голосуванні отримали більшість голосів; з них обраним є той, хто одержав абсолютну більшість голосів (кан.72).

9. Після того, як обраний кандидат погодився прийняти уряд Верховного Архиєпископа, Синод Єпископів повідомляє синодальним листом Римського Архиєрея про проведення виборів і пересилає йому протокол виборів. Сам обраний має просити у Римського Архиєрея затвердження свого обрання власноручно підписаним листом (кан. 153,2).

10. Після затвердження обраний повинен перед Синодом Єпископів скласти визнання віри й обітницю ревно виконувати свій уряд. Потім приступають до проголошення та інтронізації (кан. 153,3). Синодальні листи щодо проведення виборів висилають також Патріярхам і Верховним Архиєпископам інших Східних Церков (кан. 76,1).

ВИБОРИ ЄПИСКОПІВ ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА

Артикул 16

1.  Синодові Єпископів під головуванням Верховного Архиєпископа належить право вибору кандидатів на єпископство, а також призначення єпископів чи священиків на уряди єпархіяльних єпископів, єпископа-помічника (кан. 181 і 182).

2.  Кандидатів на єпископство вибирають висвячені єпископи, включно з єпископами-емеритами УГКЦеркви. Українські єпископи, які належать до ієрархії інших помісних Церков, не беруть участі у виборах.

3. Вибір кандидатів на єпископство проводиться двома ступенями:

                 1) Вибирають кандидатів до списка кандидатів. Цей список треба переслати Римському Архиєреєві для схвалення.

                 2) Кандидати, що одержали згоду Римського Архиєрея, можуть бути обрані на означене канонічне призначення.

Підготовчий Список Кандидатів

Артикул 17

1.  Кожний звичайний Синод Єпископів повинен мати у своїй програмі нарад точку про вибори кандидатів до списку кандидатів на єпископство.

2.  Кожний єпископ має право, але не зобов'язаний пропонувати одного чи більше кандидатів, з тим, що в митрополіях кандидатів обирають владики митрополії більшістю голосів.

3. Єпископ, що бажає запропонувати кандидата, повинен зібрати потрібні відомості й документи, використовуючи для цього офіційну анкету, приготовану Секретарем Синоду, на основі анкет, якими користуються легати Римського Архиєрея для збирання інформацій про кандидатів на єпископство. Така анкета пристосовується для особливих потреб УГКЦ.

4. Секретар Синоду своєчасно надсилає анкету кожному єпископові. Єпископи розмножують анкети для приватного довірочного користування.

5. Єпископ, що бажає пропонувати кандидата на єпископство, привозить зі собою на Синод (1) точний життєпис кандидата і (2) правильно виповнені анкети, одержані від Секретаря Синоду, і негайно передасть їх до Секретаріяту. Секретаріят Синоду не реєструє кандидатів, які не мають приписаних анкет.

6. Секретар Синоду перед початком Синоду розмножує подані йому життєпис і анкети згідно з кількістю єпископів, і передає копію кожному єпископові.

7. Вибір кандидатів до списку кандидатів треба поставити в програмі нарад Синоду по кількох днях після його початку, щоб дати змогу єпископам прочитати анкети і застановитися над кожною.

8.  Публічна дискусія стосовно здатності кандидата не проводиться перед виборами. Верховний Архиєпископ чи головуючий нарадами зачитує ім'я і прізвище кандидата, а єпископи зразу підписують відповідний виборчий листок. Рахівники голосів зразу збирають листки, підраховують їх і звітують головуючому владиці письмово. Результати виборів оголошуються членами Синоду по закінченні виборів усіх запропонованих кандидатів.

9. Імена і прізвища кандидатів, що отримали абсолютну більшість голосів, вписуються у відповідний реєстр, який разом з усією документацією на кожного кандидата і протоколом виборів пересилають до Апостольської Столиці для схвалення Римським Архиєреєм.

10. На кожному звичайному Синоді Єпископів в реєстр кандидатів на єпископство можуть бути вписані додаткові нові імена після схвалення Римським Архиєреєм. Деякі імена можуть бути викреслені з будь-якої причини, схваленої більшістю Отців Синоду.

Вибори до Єпископського Уряду

Артикул 18

1. До початку Синоду треба завчасно повідомити кожного члена Синоду Єпископів про те, що престол єпархіяльного єпископа, єпископа-помічника, апостольського чи архиєпископського екзарха, або єпископа верховно- архиєпископської курії став вакантним.

2.  Тоді єпископи можуть:

                1)   пропонувати кандидата, ім'я якого вже є в реєстрі кандидатів, схвалених  Апостольською Столицею, або

                2)  пропонувати нового кандидата, який ще не був обраний Синодом Єпископів, але був схвалений Римським Архиєреєм. Для вибору такого кандидата потрібно дві третини голосів. Секретар Синоду передає кожному єпископові архівні копії документації на даного кандидата, яка "подавалася для його первісного вибору і схвалення Римським Архиєреєм.

3. Вибори на кожний єпископський престол відбуваються звичайним способом без попередньої публічної дискусії. Обраним є той, хто отримає абсолютну більшість голосів, за винятком нового кандидата (дивіться ч. 2).

4. Коли ж єпископський престол знаходиться на території УГКЦ, що визнається Апостольською Столицею, то кандидат є обраний і може отримати архиєрейську хіротонію.

5.  Якщо ж єпископський престол є поза межами території УГКЦ, треба вибрати трьох кандидатів. їхні імена пересилають Римському Архиєреєві, який призначає одного з них або іншого священика. Одержавши номінацію від Римського Архиєрея, кандидат може отримати архиєрейську хіротонію від свого майбутнього митрополита. Митрополит або Верховний Архиєпископ можуть інтронізувати цього кандидата.

Вибори Єпископів у надзвичайних випадках

Артикул 19

1. Вакансія єпископського престолу єпархіяльного єпископа часто виявляється шкідливою для єпархії чи екзархії, особливо коли вона триває довго. Це може статися тоді, коли вакансія з'явиться невдовзі по закінченні Синоду Єпископів. Шкода буде особливо значною тоді,коли вакантна єпархія мусить чекати цілих два роки. Скликання Синоду виключно для заповнення однієї вакансії може бути обтяжливим і коштовним для поодиноких єпископів і для цілої УГКЦ.

2. Вакансія вважається задовгою, коли вона триває більше одного року.

3. Коли вакансія триває один рік, а Синод не буде скликаний ще півроку, Верховний Архиєпископ, пора­дившись з Апостольським Престолом, разом з Постійним Синодом вибирають з реєстру кандидатів, схвалених Римським Архиєреєм, одного кандидата, якщо вакантний престол є поза межами території УГКЦ, або трьох кандидатів, якщо вакантний престол є поза межами території УГКЦ. Тоді Секретар Синоду готує відповідні виборчі листки і розсилає їх всім членам Синоду, вимагаючи надіслати свої голоси у письмовій формі. Постійний Синод обирає, а Верховний Архиєпископ схвалює кандидатури двох єпископів на рахівників голосів.

Рахівники голосів мають, зберігаючи таємницю, відкривати листи єпископів, підрахувати голоси і разом з Верховним Арихєпископом підписувати письмовий звіт про проведення виборів (кан. 186).

Вибори Синодом Єпископів інших урядовців

Артикул 20

Синод Єпископів також зобов'язаний:

1. Таємним голосуванням вибрати зі свого складу Генерального Керівника управління справедливості і двох єпископів, які разом з ним, як головою, утворюють трибунал, терміном п'ять років (кан. 1062).

2. Таємним голосуванням вибрати трьох єпископів членами Постійного Синоду і чотирьох їх заступників (кан. 115,2-3).

3. Під час виборів треба дотримуватися норм виборів (канони 947-957).

Правова співпраця Синоду з Верховним Архиєпископом

Артикул 21

1. Синод Єпископів співпрацює з Верховним Архиєпископом, коли треба заснувати провінції й єпархії, змінювати їхні кордони, об'єднувати, ділити, скасовувати, міняти їхній ієрархічний ступінь і переносити єпископський осідок (кан. 85,1).

2. Синод Єпископів може дати свою згоду Верховному Архиєпископові призначити єпархіяльному єпископові єпископа-коад'ютора або єпископа-помічника, перевести митрополита або єпархіяльного чи титулярного єпископа (кан. 85,2).

АНКЕТА

для пропонування кандидатів у єпископи

Просимо дати на окремих аркушах паперу вичерпну відповідь на кожне питання, користуючись, якщо можна, друкарською машинкою або комп'ютером.

1. Як довго і як добре Ви знаєте кандидата, як часто і як довго Ви перебували в його товаристві?

2. Розкажіть про кандидата:

-   який його зовнішній вигляд;

-   який його стан здоров'я;

-   чи є він працездатний;

-   який його сімейний стан;

-    (самітній, одружений, розлучений, вдівець);

-  чи в його родині будь-коли були прояви будь-якої фізичної чи психічної спадкової недуги.

3. Характерні риси кандидата:

-   які в нього інтелектуальні здібності;

-   які він має темперамент і вдачу;

-   чи він є урівноважений, розсудливий, впертий, нерішучий, податливий, фанатичний;

-   чи він має почуття відповідальності й обов'язку.

4. Характеристика кандидата як людини, як християнина, як священика:

-   чи він має та виявляє природні християнські і священицькі чесноти (поміркованість, обачність, справедливість, моральну чесність, лояльність, віру, надію, любов, послух, милосердя, покірність, побожність);

-     чи він практикує християнські і священицькі чесноти (щоденно править Божественну Літургії, щоденно прочитує Часослов, має набожність до Пресвятої Богородиці).

5. Поведінка кандидата:

-    яка моральна ловедінка кандидата тепер і в минулому;

-     яка його поведінка з людьми взагалі, а особливо при виконанні священицьких обов'язків;

-    чи він уміє нав'язувати приязні стосунки;

-    які він має відносини з цивільною владою;

-    чи він є людяний, чи піклується про інших.

6. Культурно-освітний рівень кандидата:

-    як добре він знає сучасні церковні науки;

-   яку освіту він має (подайте навчальні заклади, які закінчив кандидат);

-    чи він має академічні чи наукові ступені (які саме);

-   чи він орієнтується в сучасних крайових і світових проблемах;

-    чи він вільно володіє усною та письмовою українською мовою і мовою країни свого поселення;

-    якими іноземними мовами він володіє і як добре;

-    чи він є автором книжок, журналів або статей, вартих

уваги (яких саме).

7. Правовірність кандидата:

-   чи він сприймає вчення Католицької Церкви з переконанням, лояльністю та вірністю;

-    як він ставиться до вчення Церкви про священство, про висвячення жінок, про святу тайну подружжя;

-   як він сприймає вчення Другого Ватиканського Собору та Римських Архиєреїв.

8. Дисципліна кандидата:

-   чи він має лояльність та послух перед Римським Архиєреєм, Апостольською Столицею, нашою Ієрархією і Синодом;

-    чи він поважає та чи погоджується зі законами Церкви, особливо зі законами про священство одружених та неодружених священиків та монашества;

-    чи він дотримується приписів літургічних книг, схвалених нашим Синодом і Апостольською Столицею, або впроваджує чужу нам літургічну практику або звичаї.

9. Придатність кандидата до пастирського служіння:

-    чи він має здібність, досвідченість та працездатність до пастирського служіння, євангелізації та катехизації, до навчання віри, проповідництва (чи він добрий промо­вець і як ретельно готується до своїх промов);

-   які його пасторальні здібності в уділюванні Святих Тайн;

-   як гідно він виконує літургічні чинності;

-   чи він сприяє і заохочує покликання до священицького й монашого життя.

10. Провідницькі здібності кандидата:

-    чи має він батьківського духа, настанову служити, бути діловитим;

-   чи має здібності бути провідником інших, вести переговори, сприяти співпраці, аналізувати, приймати і виконувати рішення;

11. Адміністративні здібності кандидата:

-    чи має він почуття відповідальності за господарювання церковним майном;

-  як він виконує свої адміністративні та господарські завдання:

а)  чи він має почуття справедливості й дух самозречення;

б)  чи він є марнотратний або надмірно скупий;

в)  чи він охоче шукає співпраці і порад експертів у даній ділянці.

12. Відношення інших до кандидата:

-    наскільки його поважають товариші та знайомі;

-   чи поважають його представники цивільної влади.

13.  Ваша думка про здатність цього кандидата бути єпископом:

-   чи він здатний бути єпископом;

-     чи він більше надається бути єпархіяльним єпископом (ординарієм) чи єпископом-помічником.

14. Просимо подати Ваші додаткові зауваження стосовно кандидата.

15. Просимо власноручно підписати Вашу анкету, засвідчуючи перед Богом, що всі Ваші відповіді є вірні й правдиві.

16. Просимо подати імена, прізвища й адреси інших осіб з числа священиків, монахів, монахинь або мирян, яких Ви знаєте і які добре знають кандидата і погодяться розважливо, з почуттям відповідальності та без упередження подати нам вірні інформації.

Передрук за виданням: "Рішення і постанови Синодів Єпископів Української Греко-Католицької Церкви 1989-1997 років", Львів (Благовісник Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви) 1998 року с. 51-71