Стрітення Господнє
Свято Господнього Стрітення започатковано в Єрусалимі у другій половині IV ст. Першу згадку про нього подає паломниця Етерія у своєму щоденнику, де називає його 40-м днем після Богоявлення. З Єрусалима воно поширилося на увесь Схід, відомо, що в цей день промовляли проповіді святителі Методій Патарський (+ 312), Кирило Єрусалимський (+ 360), Григорій Богослов (+ 389), Амфілохій Іконійський (+ 394), Григорій Нісський (+ 400), Йоан Златоустий (+ 407). Проте, незважаючи на раннє формування, свято Стрітення до VI ст. не відправлялося урочисто і тільки за правління імператора Юстиніяна (527-565) набуває особливого значення.
Творцями літургійних піснеспівів празника Стрітення були відомі візантійські гимнографи, наприклад: в VII ст. — святитель Андрій, архиєпископ Критський, у VIII ст. — святитель Козьма Маюмський, преподобний Йоан Дамаскин, святитель Герман, Патріарх Константинопольский, святитель Йосиф Студит, архиєпископ Солунський.
Свято Стрітення є особливо символічним, скільки таємних і глибоких смислів прочитуємо у такій звичній, на перший погляд, події. За Законом Мойсея кожна жінка після народження дитини 40 днів не сміла заходити до храму, але після закінчення цього терміну мати новонародженої дитини приходила до храму і приносила жертву очищення. В такий час принесли й Марія з Йосипом дитя Ісуса до Єрусалимського храму сповнити закон: кожний первородний хлопець посвячувався Господеві:
Згідно приписів багатша жінка жертвувала однолітнє ягня на всепалення та молодого голуба або горлицю, а вбога повинна була принести пару голубів або пару горлиць. Пречиста Діва Марія, освячена чудесним Христовим Різдвом, також в покорі виконує закон і приносить у жертву дві горлиці: голубина же два птенца.
Дитя прийняв на руки праведний і благочестивий старець Симеон, який, глянувши на дитину, прорік:
Ці слова стали пророчими і дотепер співаються щоденно на Вечірньому богослуженні. Ці слова і змальована в них подія були ще одним чудом, обіцяним і сповненим Господом. За переданням, праведний і благочестивий Симеон давно очікував Месію. Було йому обіцяно ангелом Господнім не бачити смерті, доки не побачить Спасителя. В день зустрічі з маленьким Ісусом сповнилося пророцтво, що після свята Різдва Христового, стало другим підтвердженням здійснення Господньої обітниці. Спаситель не тільки впізнав Христа, від передбачив і майбутнє жертовне Його служіння людям, передчув і майбутні страждання Святої Матері. Тож дивними для Марії були слова, звернені саме до неї, що в поетичній формі передані у півчому тексті:
Свідком чудесної зустрічі стала також праведна Анна, пророчиця, яка довгі роки не відходила від церкви, постом і молитвами служачи день і ніч. Ставши свідком знаменної події, вона прославляла Господа й оповідала про Нього всім, що чекали визволення:
У текстах літургійних піснеспівів передано всі нюанси, кожен штрих звершеної події, описаної у Євангеліях. Святі гимнографи, творячи літургійний цикл піснеспівів Стрітення, розкривали найглибші таємниці, заховані у скупих словах Нового Завіту. Розсуваючи часові завіси, піснетворці змалювали подію вишнього порядку, розгорнуту в есхатологічному вимірі, від торжества небесних сил до сотворення світу і такий виклад є також символічним. Єднаючись разом з вишнім сонмом і предвічним Адамом, людина усвідомлює глибини сущого і приналежність іншому світові, його закоріненості у Господі:
– такими словами Симеона предвіщене і наше спасіння, спасіння людства, що прийняли гріх від прадавніх часів. Шлях, який пройде Месія, був також відкритий для всіх християн:
Хрест і воскресіння стали зустріччю двох символів — смерті і вічного життя, які також у символічний спосіб перетнулися у храмі. Христос, в особі якого також зустрілись дві природи — божественна і людська, знову постає як символ зустрічі – єднання Старого і Нового Завітів, як світло просвітлення, сонце правди, що несе благу вість:
Значення Стрітення для християн є, насамперед, звіщанням Гоподньої слави, ми знову переживаємо дух Христового Різдва і Богоявлення, прославляємо Пречисту Діву Марію, як Богоматір:
Піснеспіви Стрітення — це один величний гимн слави в честь Христового Богоявлення, у честь предвічного воплочення Бога-Слова та в честь Пресвятої Богородиці. Ця мала Дитина, щойно принесена до храму є предвічним Богом, що дав закон Мойсеєві на горі Синай:
Згадавши про з’явлення Господнє на горі Синай і передачі скрижалів Закону, піснетворці акцентують увагу на старозавітній зустрічі ізраїльтян з Мойсеєм. Як і колись Мойсей, старець Симеон є передвісником майбутньої нашої зустрічі з Богом. Проте, у піснеспівах змальовано і невірних ізраїльтян, що втратили надію. Тож Симеон пророчим духом сповіщає не тільки Божий мир для одних, але й є пересторогою для інших:
Тільки зустріч з Господом і дотримання його заповідей є запорукою майбутнього вічного життя. І першим даром, прийнятим від Бога, є спокій, що його отримав старець Симеон навзамін довгих років очікування і безперервної молитви. Тільки зустріч з Христом заспокоїла його, і приготувала до вічного і щасливого життя:
Так співається на Вечірні, у мерехтливому світлі свічок, у згасанні денної пори – це відображення Старого Завіту, що підготував ґрунт для Нового життя і вже Утренні піснеспіви пророкують майбутнє воскресіння і вічне життя у Господі.
Зустріч з Христом у храмі піднімає нас понад смертю, понад пристрастями, понад буденними турботами. Ця зустріч є щоденною, і не лише під час вечірні, коли співаємо Нині відпускаєши раба своєго владико, але й на Святій Літургії, в момент прийняття Святого Причастя. Тож свято Стрітення не є одиноким празником у році. Це символ нашої особистої зустрічі з Господом. Приймаючи у своєму серці Ісуса Христа, змінюємо все наше життя, бо лише він дарує нам спасіння:
